«Моліться один за одного». Заява Патріарха Київського і всієї Руси-України.
На початку Конституції України визначено, що вона приймається з усвідомленням «відповідальності перед Богом». Справжнє усвідомлення такої відповідальності не може бути суто декларативним, але має особисто втілюватися в життя згідно з волею людини.
Останнім часом все більше можна почути з різних сторін заклики обмежувати Церкви і релігійні організації в їхній суспільній діяльності на підставі того, що «Україна – світська держава». Так само пояснюються і заклики не допускати публічні прояви віри з боку держаних діячів та службовців.
Український народ вже жив у часи, коли віра і Церква всіляко обмежувалися і переслідувалися – ні до чого доброго це не привело ані державу, ані суспільство.
Свобода совісті та віросповідання – такі самі невід’ємні права людини, як і всі інші права і свободи. Демократичне розуміння світської держави полягає в тому, що вона не надає людям переваг і не накладає обмежень за ознакою ставлення до релігії, поважаючи їхній вибір. Тлумачення «світської держави» як такої, що змушує своїх громадян приховувати релігійні переконання, обмежує їх виключно приватною сферою і не допускає їх виявлення у сфері публічній – суперечить демократичним принципам.
Фактично нашому суспільству знову пропонують таке розуміння світської держави, коли атеїстичні чи агностичні світоглядні переконання в публічній сфері мають домінувати над іншими світоглядними переконаннями. Вважаю це спробою повернути наш народ назад, до державного атеїзму.
Зараз в суспільстві активно обговорюється ініціатива групи народних депутатів України розпочинати робочий день Верховної Ради з молитви. На їхню адресу прозвучало багато звинувачень і насмішок. Мовляв, Верховна Рада України – не місце для молитви до Бога.
Згадайте час, коли кожен день політичного протесту на Майдані Незалежності розпочинався і завершувався молитвою. На Майдані були різні люди, різного віросповідання, в тому числі агностики та атеїсти. Але тоді нікому не спадало на думку сказати, що не потрібно промовляти зі сцени «Отче наш», бо це «політична подія» і «тут є люди різних релігійних переконань». Так само нікому з прихильників демократичної європейської України не спадало на думку звинувачувати Церкву в політичній діяльності за те, що вона дала місце захисту для побитих на Майдані протестуючих. Навпаки, всі схвалити таку позицію Церкви, а спроби влади під приводом «виконання закону» обмежити право Церков молитися на Майдані – були засуджені як тиск і порушення демократії.
Молитися до Бога – є одним зі способів визнавати свою відповідальність перед Ним, закріплену в тому числі в українській Конституції. Молитва – це не спосіб показати, що ти кращий за іншого, що ти більш святий чи досконалий, а це звернення до Творця з проханням зробити тебе більш святим і досконалим, ніж ти є зараз.
Майдан розпочинав і завершував свій день молитвою – і в цьому була одна з підвалин його перемоги. Якщо всі ми будемо більше молитися, пам’ятаючи про свою відповідальність перед Богом, який бачить не лише зовнішнє, але всі дії, слова і помисли кожної людини, – тоді і наше суспільство та держава стануть кращими, ніж вони є зараз.
Тому я підтримую бажання народних депутатів розпочинати свій робочий день з молитви. А у який спосіб це має здійснюватися – безперечно залежить від самого Парламенту та його рішення.
Закликаю на всіх Боже благословення!
ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський
і всієї Руси-України
19 липня 2017 р.
