Слухай онлайн
Політика

Москва опинилась поза тенденціями світової політики

Москва опинилась поза тенденціями світової політики

Захід повинен створити для України стабілізаційний фонд із $ 6 мільярдами у рік

Ринкові механізми є найбільшим стимулом для реформ, особливо коли їх підсилюють зобов'язання на політичному рівні, а прецедентами є такі країни Східної Європи як Литва, Польща та Румунія. Надання протитанкової зброї стало важливим кроком адміністрації Трампа, щоби допомогти Україні захиститись від рускої агресії. Закріпившись, українська армія стала здатною стримувати московських окупантів. Тепер тільки корупція стала найбільшою загрозою суверенітету України та її євроатлантичним прагненням.

Москва розуміє це краще від будь-кого. Кремлівські стратеги спочатку не могли припустити, що вторгнення руських зміцнить національну ідентичність українців, посилить почуття громадянського обов'язку, особливо серед молоді. Однак Москва пристосувалась. Там, де не спрацювали танки і міномети, рускі політтехнологи розраховують на більш потужну і підступну зброю – корупцію, щоби ослабити Україну зі середини. Отож адміністрація Дональда Трампа повинна застосовувати політичні важелі впливу, доносячи думку українській владі про те, що підтримка Заходу базується на умовах: або ви погоджуєтеся боротись із корупцією, або втратите підтримку.

США також необхідно закликати країни-учасниці НАТО надати Україні не тільки зброю, але й фінансову допомогу. Це також може означати початок серйозних переговорів із ЄС щодо створення інвестиційного фонду зі західним менеджментом як інструмент для підтримки більш глибоких антикорупційних реформ. Для роботи інвестиційного фонду потрібно $6 мільярдів щорічно – дуже незначна сума у порівнянні з $378 мільярдами, які передбачені для Європейського фонду стратегічних інвестицій, – пише Майкл Карпентер, екс-помічник міністра оборони США, для видання «Foreign Policy».

Трамп і Цзіньпін домовились обійтись без Путіна

США міцно зблизились із Китаєм стосовно ядерної проблеми КНДР і в цьому питанні не потребують співпраці з РФ. Кремль допоміг північнокорейському режимові у розвитку ядерної програми для шантажу США. Мета путінської багатоходівки полягала у тому, щоби змусити американців сісти за стіл перемовин щодо вирішення питання з московським північнокорейським васалом. Проте американці знехтували путінським бажанням бути миротворчим посередником і замість переговорів із РФ будуть вирішувати проблему КНДР із Китаєм.

На зближення позицій США і Китаю вплинула далекоглядна політика Пекіна, який не хоче мати біля свого кордону неконтрольованого «хлопчика-ракету», це по-перше. А по-друге, США можуть підтримати бажання Японії також стати ядерною країною, чого Китай категорично не сприймає. По-третє, Північна Корея – це сфера інтересів і політичного впливу Пекіну, а не Кремля, який нахабно хоче витіснити товариша Сі Дзіньпіна зі східноазіатської політичної шахівниці.

Вашингтон і Пекін готують технологічну заміну північнокорейському режимові, після чого до влади прийде котрась комуністична фракція, яку повністю контролює Пекін, і тоді новий уряд відмовиться від ядерного проекту. На це вказує ряд фактів:

▪ ще під час офіційного візиту Сі Цзіньпіна в США військові експерти Китаю та Сполучених Штатів провели нараду з питань безпеки ядерних об'єктів у разі падіння режиму Кім Чен Ина;

▪ у Пентагоні 2 грудня 2017 року відбувся китайсько-американський семінар військових експертів із вивчення досвіду Карибської кризи;

▪ у пресі китайської провінції, яка межує з КНДР, з'явилось чимало матеріалів, які інформують населення, як потрібно себе поводити в разі підвищення радіаційного фону чи великого напливу біженців;

▪ США і Китай 26 грудня домовились активізувати «гарячу лінію» зв’язку для обміну інформацією стосовно КНДР;

▪ 4 січня 2018 року Сі Цзіньпін віддав наказ армії готуватись до війни з КНДР.

Отже, США і Китай вирішили закрити питання північнокорейської ядерної проблеми без залучення кремлівського ініціатора створення цієї світової загрози. Путін знає про це і йому дуже образливо, – пише інтернет-видання «Kasparov.ru».

ФБР відновило слідство стосовно Хілларі Клінтон

Міністерство юстиції США почало нове розслідування справи стосовно благодійного фонду Хілларі Клінтон, екс-кандидатки у президенти США. Агенти ФБР із Літл-Рок, штат Арканзас, де заснований фонд «Clinton Foundation», взялись ще раз розслідувати, чи спонсори, які переказували кошти у фонд, не отримували допомогу з боку влади після внесення коштів, коли Хілларі Клінтон обіймала посаду держсекретаря США. Водночас агенти ФБР будуть розслідувати, чи фонд «Clinton Foundation» не порушував податкове законодавство США, чи сплатив усі податки.

Раніше, у 2017 році, міністерство юстиції США вже цікавилось діяльністю «Clinton Foundation» загалом, а урановою угодою зокрема, через яку в США вибухнув серйозний скандал. У результаті цієї угоди контроль над приблизно 20% американських запасів урану отримала Москва. Сім’я Клінтонів не тільки сприяла угоді, на підставі якої компанія «Uranium One» перейшла під руский контроль, а й отримала підозрілі суми коштів, пов'язані з керівництвом «Uranium One» та Кремлем.

У 2010 році Хілларі Клінтон відвідала Москву, де ініціювала укладення ряду ділових контрактів між США і Росією. Далі, після її поїздки, у Москву вирушив Білл Клінтон, який перед тим запросив дозвіл від уряду США на зустріч із рускими чиновниками, які мали дотичність до придбання компанії «Uranium One». У Москві Білл Клінтон отримав $500 тисяч. Крім того, сімейство Клінтон ймовірно отримує ще й відсотки у «сімейній справі», яку для них створив Кремль за сприяння у продажі уранової компанії, – пише вашингтонське видання «The Hill».

Скандал Беннона нищить політичні плани республіканців

Політичний 2017 рік Республіканська партія США завершила трьома виборчими поразками: у Вірджинії, у Нью-Джерсі та в Алабамі, де Стів Беннон, колишній радник Дональда Трампа, під час виборів самотужки підтримував кандидатуру Роя Мура, за яким тягнеться шлейф скандалів зі сексуальними домаганнями. Ряд видних республіканців закликали Роя Мура не ганьбити партію і зняти свою кандидатуру, проте той, очевидно під впливом Стіва Беннона, відмовився. Електорат штату Алабама, консервативний аж до мозку кісток, відкинув і агресивність передвиборної кампанії Беннона, і кандидатуру сексуального маніяка – вперше за 25 років республіканці програли вибори у цьому штаті.

Озлоблений Стівен Беннон вирішив влаштувати революцію у середині Республіканської партії й повалити партійний істеблішмент, проте зазнав нищівної поразки. Фрагменти його книги «Fire and fury: in the corridors of the White House of Trump» («Вогонь і лють: у коридорах Білого Дому при Трампі»), що стали доступними для громадськості напередодні Різдва, відштовхнули від нього більшість його політичних прихильників і фінансових спонсорів, а найголовніше – від нього відсторонилась родина магната Роберта Мерсера. Партійний заколот призвів Беннона до жахливої політичної долі провокатора, охочого до міражної слави. За свою популістську кампанію «Беннон проти істеблішменту», колишній «сірий кардинал» Дональда Трампа позбувся фінансування і засобів інформаційного впливу, які принесли йому політичну популярність – інформаційного сайту «Breitbart News», аналітичної компанії «Cambridge Analytica» і політично-дослідницької організації «Government Accountability Institute».

Демонстративний демарш Беннона має негативне значення для Республіканської партії, яка виношує плани стосовно проміжних виборів до Конгресу. Республіканці сподівались, що в післяноворічному інформаційному полі буде домінувати велике законодавче досягнення – проведення історичної податкової реформи через Палату представників і Сенат. Замість цього вони змушені гасити новий скандал довкола Білого Дому. Це відволікає увагу від подальших законодавчих зусиль і може перешкодити республіканцям взяти розгін перед листопадовими проміжними виборами 2018 року.

Після деструкції з боку Республіканської партії США Стівен Беннон включив «задній хід»: 7 січня він заявив у Вашингтоні, що його критика була спрямована не проти президента США, а проти керівника його передвиборного штабу Пола Манафорта. Водночас Беннон назвав Дональда Трампа-молодшого патріотом і хорошою людиною, хоча раніше звинувачував сина президента у відсутності патріотизму та зраді національних інтересів. У своєму принизливому і запізнілому покаянні за своє скандальне інтерв’ю Стівен Беннон переклав всю провину на Майкла Вульфа, автора книги «Вогонь і лють: у коридорах Білого Дому при Трампі», – пишуть політичні оглядачі «Politico», «Financial Times» і «The New York Times».

Ярослав Левків

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ