Учора, 24 жовтня сходженням на найвищу вершину Львівської області гору Пікуй (1 408 м) успішно завершилися змагання зі спортивного туризму у рамках відкритого чемпіонату Львівської області «Пікуяна-2015». У змаганнях загалом взяли участь 111 учасників, в т.ч. команда із Закарпатської області, повідомили організатори.
На заключному шикуванні біля підніжжя г. Пікуй на межі Львівської та Закарпатської областей учасників змагань вітали заступник начальника управління молоді та спорту Львівської обласної державної адміністрації Оксана Вацеба та головний суддя змагань Михайло Сідоров, які вручили почесні грамоти переможцям змагань, якими виявилися: команда Львівського державного університету фізичної культури (640 балів, с. Сянки) – 1 місце; команда «Ужгород-Львів ФСГР» (280 балів, с. Сянки) – 2 місце та команда львівського альпклубу «Скеля» (72 бали, с. В. Гусне) – 3 місце. Організатори змагань відзначили також 15-річних юнаків Семена Оскерка, Даниїла Поцка та Олександра Панчишина як наймолодших учасників «Пікуяни-2015» та Лідію Тимошенко (66 років) й Михайла Сідорова (71 рік) як найстарших учасників змагань. Команда ЛДУФК отримала також грамоту за найбільш масову участь у цьому сходженні.
Довідка.
Гора Пікуй — найвища вершина Вододільного хребта, у межах Стрийсько-Снської верховини, найвища точка Львівської області; знаходиться на межі двох областей: Львівської та Закарпатської. Висота гори — 1 408 м над рівнем моря. Схили густо поросли буками і ялівцем, а вершина нагадує формою асиметричний конус.
Пікуй — мальовничий куточок Карпат, що дозволяє побачити не тільки дикі ліси, але й альпійські луки. Краєвиди біля вершини вражають розмаїття пейзажів. Неподалік від Пікую, на висоті 1 200 м над рівнем моря, розташований перевал “Руська Путь” який має історичне значення, адже саме тут проходив торговий, а інколи й військовий шлях з Заходу на Схід. Перевал “Руська Путь” колись правив за межу між Польщею та Угорщиною, а сама гора Пікуй певний час була частиною держави Чехословаччини. Тому на її вершечку встановлено й меморіал на честь президента Томаша Масарика. Також поблизу від вершини причаївся водоспад Воєводин.
