Археологічні дослідження, які минулого тижня розпочалися в Белзі на Львівщині, мають на меті з’ясувати найдавніший період історії княжого міста. І розкоп, який археологи заклали у південно-західній частині дитинця, вже за кілька днів приніс сенсаційні результати.
Про це повідомило Гал-інфо з посиланням на проект «Локальна історія».
Перша згадка про Белз у літописі зустрічається близько 1030 року. Однак тепер на глибині більше 2 метрів дослідники натрапили на дерев’яні конструкції оборонного валу та частоколу, які попередньо датуються кінцем Х – початком ХІ ст. Під час досліджень віднайдено значну кількість фрагментів горщиків Х–ХІІІ ст., кістяні вироби, залізний ніж та наконечник стріли.
Літописний Белз у тіні Львова. Фоторепортаж
Віталій Ляска, кандидат історичних наук, науковий керівник проекту «Локальна історія», вважає, що ці дослідження підкреслюють стратегічне розташування Белза на перетині торгівельних шляхів. Так, під час розкопок віднайдено фрагменти амфор, які виготовлялися у Візантії, уламки скляних браслетів, також колись привезених сюди. Особливу увагу дослідників викликають знахідки горщиків з циліндричною шийкою, які притаманні для середовища північно-західних слов’ян з території Мазовії. Це підтверджує думку, що Белз був важливою ланкою відомого середньовічного шляху Київ – Краків – Прага – Реґенсбург, а також магістралі, що вела з Балтійського моря до Візантії.
За словами Остапа Лазурка, керівника Белзької археологічної експедиції, поблизу місця сучасних розкопок у 1930-х роках провадив дослідження Ярослав Пастернак. Тоді він виявив рештки частоколу, однак детальна інформація про ці укріплення відсутня, як і їх датування. У результаті теперішніх досліджень археологи здобули важливу інформацію про конструктивні особливості найдавніших оборонних споруд Белза та з’ясували, що княже місто існувало тут до 1030 р., тобто до першої писемної згадки про нього.
Дослідження у Белзі вже завершуються, однак дослідники впевнені, що це лише початок системного вивчення княжого міста, яке ховає під землею чимало невідомих сторінок історії. Невдовзі археологи повернуться до Белза, аби спробувати віднайти тут фундаменти храмів княжої доби, зокрема монастирську церкву св. Климента та церкву св. Спаса.
Довідка.
Белз – найдавніше місто на Львівщині, столицю Белзького князівства, - історики та археологи досліджують у межах проекту «Локальна історія». Перша літописна згадка про нього зустрічається під 1030 рік. Тоді київський князь Ярослав Мудрий разом зі своїм братом Мстиславом відвоював Белз, а згодом і Червенські міста, у польського короля Болеслава Хороброго. Це літописне місто було здавна відоме науковцям. Починаючи з 1930-х рр., тут було досліджено вал дитинця з дерев’яними конструкціями всередині, вулицю ХІ–ХІІІ ст., вимощену деревом і виявлено низку унікальних знахідок: свинцеву печатку новгородського князя Мстислава Володимировича (1096–1113), бронзове писало, керамічну писанку та низку артефактів, пов’язаних з військовою справою та господарством місцевого населення.
Паралельно з працею археологів дослідники проекту “Локальна історія” (http://www.localhistory.org.ua/) проводять збір свідчень мешканців Белжчини – старожилів, які були сучасниками і очевидцями важливих історичних подій минулого століття, записують спогади про побут, повсякденне життя села в різні періоди та фіксують цікаві народні традиції його мешканців.
