Слухай онлайн
Культура

На порятунок Поморянського замку виділили 700 тис грн

Учора, 29 березня, під час засідання сесії Львівської обласної ради депутати затвердили програму охорони і збереження культурної спадщини Львівської області на 2016-2018 роки. «За» проголосувало 67 депутатів.

Загалом на всі роки програма передбачає видатки у сумі 29 млн грн., але на 2016 рік виділи 9 млн грн.

Голова комісії культури Юрій Візняк зазначив, що можливі коригування та залучення додаткового ресурсу.

Повільна смерть: Поморянському палацу залишилося кілька місяців

Як повідомив голова Львівської облради Олександр Ганущин вперше виділяють кошти для порятунку Поморянського замку палацового типу, який є пам’яткою національного значення в смт Поморяни Золочівського району.

Йдеться про 700 тис грн., які в рамках програми  виділять з обласного бюджету на виконання проектної документації та виконання протиаварійних робіт на об’єкті.

Довідка мистецтвознавця Анни Коржевої.

Сьогодні назву “Поморяни” варто було б пов’язувати не з природними ставами в долині річки Золота Липа, а з дієсловом “помирати”. Підтвердженням цього є напівзруйнований занедбаний замок, колись могутня фортеця та мальовнича резиденція, а сьогодні ― руїна, забута Богом і людьми.

Автор “Поморянської хроніки” Броніслав Заморський початки поселення датує серединою XIV ст. і пов’язує з власником Миколою Свинкою, який 1340 року звів тут дерев’яну фортецю та назвав її “Кораб” (від “корабель”). У XV ст. Поморяни належали родині Кердеїв, і саме в цей час король Казимир IV Ягеллончик надав привілей поселенню на статус міста. Під кінець XV ст. воно перейшло у власність родини Сенінських, нащадок яких подільський воєвода Ян орієнтовно 1550 року звів на місці старого дерев’яного укріплення нове, муроване. Замок був збудований на штучному насипі, мав чотирикутну форму з чотирма вежами відповідно. На головній осі була брамна вежа, що вела на внутрішній дитинець. По периметру замок був оточений валом і ровом. І дерев’яна фортеця, і пізніше збудований мурований замок зазнавали численних руйнівних татарських нападів.

Близько 1620 року маєток викупив Якуб Собєський, який відбудував фортифікації міста й замку та удосконалив його озброєння. Під час обох походів Богдана Хмельницького на Львів (1648 р. і 1655 р.) Поморянський замок був одним із небагатьох в окрузі, що витримав облоги. Ян Собєський, син Якуба отримав замок у спадок і до кінця життя опікувався ним, часто буваючи тут на полюваннях. Продовжуючи справу батька, він зміцнив укріплення замку. Після здобуття перемоги над турками під Хотином 1674 року Ян ІІІ Собєський урочисто в’їхав до Поморян. У замку він залишив кілька гармат, здобутих у битві. З однієї вилили дзвін, що і сьогодні є окрасою дзвіниці поморянського костелу Св. Трійці (пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 429 у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України).

Наступного року турки практично вщент знищили замок, однак король Речі Посполитої уже за кілька років відбудував улюблену резиденцію, фортифікувавши її за новочасною голландською системою. Завдяки цьому ще вісім татарських облог замок витримав успішно. Найбільша з них 1694 року героїчно закінчилася біля Годова, де польсько-українські загони  у кількості до 400 осіб під командуванням Костянтина Загоровського дали відсіч 40000 татар. Через два роки король помер і відтоді розпочався повільний занепад замку. Варто згадати, що, здобувши перемогу під Віднем 1683 року, Ян ІІІ Собєський подарував два орнати (ризи), пошиті з турецьких прапорів, костелу Св. Трійці, де вони зберігалися до Другої світової війни.

Сини Яна ІІІ Собєського недостатньо опікувалися резиденцією батька. Невдовзі місто відійшло Радзивілам, які взагалі забули про замок. Під кінець XVIII ст. він був уже в руїнах, втративши вигляд фортеці. Усе змінилося, коли місто й навколишні села перейшли у власність Прушинських. Станіслав Прушинський розпочав реконструкцію замку, яку продовжив його син Еразм, відбудувавши два крила ─ південне та східне ─ та розібравши північне й західне. З будівельного матеріалу розібраних корпусів у середині ХІХ ст. неподалік костелу Св. Трійці звели неоготичну ратушу з вежами. Відбудову замку завершив Юзеф Прушинський, син Еразма. Він відновив інтер’єри, вкрив дах замку бляхою, заклав парк і теплиці. Саме Юзеф зібрав у відновленому замку чудову бібліотеку, величезну колекцію картин старих майстрів, рисунків, зібрання підписів і печаток польських королів та величезну нумізматичну колекцію з давньогрецькими й давньоримськими раритетами.

З невідомих причин 1876 року Юзеф Прушинський продав Поморянський замок Станіславові Потоцькому, онук якого Єжи, хоч і рідко навідувався до Поморян через дипломатичну службу, та все ж підтримував резиденцію у зразковому стані, регулярно відсилав до неї нові меблі та твори мистецтва. Колекції замку були розграбовані під час Першої та Другої світових воєн. Дещо з картин і книжок опинилося у львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, дещо “розійшлося” по тернопільських музеях, проте більшість експонатів все ж вивезли за кордон.

Після Другої світової війни в замку розмістили школу, потім районну адміністрацію, оскільки Поморяни до 1965 року були районним центром. 9 березня 1974 року з невідомих причин у замку зайнялася пожежа. Після цього замок знову залишився на розсуд невблаганної долі, хоча 1978 року його ремонтували. Далі на Поморянський замок чекали чергові руйнування й тривале забуття.

До наших днів залишилося те, що свого часу врятували Прушинські ─ два крила: найстаріше східне з круглою вежею і шатровим дахом та південне з галереєю, схожою на таку ж у Вавельському замку у Кракові. З північно-східного боку замку розташована одноповерхова господарська споруда.

Поморянський замок ─ пам’ятка архітектури національного значення (охоронний номер 427 у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України) сьогодні перебуває в жалюгідному стані й потребує нашої нагальної допомоги!

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...