Одна з глобальних реформ, яку українці відчувають десь дуже нагальною, − це боротьба з корупцією, - вважає Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав. Повідомив департамент інформації УГКЦ.
Про це він сказав в ефірі інтерактивної програми «Відкрита Церква», говорячи про підсумки року, що минає, та найважливіші події – здобутки і втрати, які відбулися в Україні та Церкві.
"Я б обережно оцінював події, які відбулися в нашій державі, а їх було дуже багато. Очевидно, що песимісти скажуть, що все було погано, оптимісти − усе було добре. Провладні особи скажуть, що влада блискуче працювала, а опозиціонери − що теперішня влада абсолютно погано працювала. Проте правда є десь посередині. Я думаю, що, може, нам ще зарано остаточно підбивати підсумки. Ми, можливо, тільки з часом усвідомимо зміст і значення нашої історії й усього того, що цього року відбулося з нами".
Глава Церкви переконаний, що нерідко для того, щоб та добра справа чи реформа, те посіяне зерно дали добрий плід − потрібен час! Однак слід пам’ятати, що, говорячи про реформи, багато людей не розуміють їхнього змісту і не знають, у чому вони полягають.
На думку Блаженнішого Святослава, одна з глобальних реформ, яку українці відчувають десь дуже нагальною, − це боротьба з корупцією. Однак Глава Церкви, попри все, залишається палким оптимістом. Бо патріотизм людей «сірої зони», які пережили окупацію, звільнення, та їхнє бажання жити в новій Українській Державі − надихає.
У житті Церкви також сталося багато не менш цікавих і вагомих подій, які залишили великий слід для вірних. «З усіх подій в житті Церкви я б відзначив насамперед три. Передусім, цей рік ми прожили під зорею дуже цікавої постаті. Це був рік 125-ї річниці з дня народження патріарха Йосифа Сліпого. Загалом, відзначаючи його ювілей, ми намагалися познайомити Україну з його постаттю. Адже це була гарна нагода пізнати незламного в’язня, свідка Христа, а з іншого боку − великого українця, великого борця за гідність свого народу. Постать Йосифа Сліпого не дає нам складати руки, а йти вперед», − наголосив Предстоятель.
Другу важливу подію в 2017 році Блаженніший Святослав назвав 150-ті роковини канонізації святого священномученика Йосафата Кунцевича, мученика за єдність Церкви. «Цього року 25 червня у Ватикані, у базиліці Святого Петра, ми отримали особливий привілей від Папи − служити на Папському престолі, який розташований на гробі святого апостола Петра. Такий привілей надається дуже рідко, тому що це ексклюзивне право самого Папи звершувати Богослужіння на цьому престолі. А з нагоди цього ювілею, як знак пошани до українського народу, Святіший Отець надав цей привілей для нас. Базиліка Апостола Петра − це найбільший християнський храм світу і ми його по вінця наповнили нашими вірними. Це була велика маніфестація сили, вірності й краси нашої Церкви на світовому рівні. З іншого боку, це свідчення того, що кров мучеників є насінням християн, як говорив Тертуліан. Це святкування у Римі показало наскільки сильною є наша Церква, наскільки велика є Україна», − сказав Предстоятель УКГЦ.
А третя подія назавжди ввійде в історію, бо 31 травня 2017 року − це день відходу до вічності Предстоятеля нашої Церкви, морального авторитета України − Блаженнішого Любомира (Гузара). За словами Блаженнішого Святослава, він завжди носив у собі мир, збагачував і зігрівав християнською любов’ю усіх навколо.
«Ми справді по сьогоднішній день переживаємо великий біль втрати. Блаженніший Любомир − кобзар новітньої української думки, пісні й духу, який залишив нам, як спадщину, цілу цивілізацію миру й любові, всього того, що ми потребуємо під час війни», − підкреслив Глава Церкви.
Цікаво, що першими, як відзначив Предстоятель УГКЦ, підхопили справу збереження великої спадщини Блаженнішого Любомира − спадщини любові та миру − українські студенти, які створили цілий рух «Покоління Любомира».
