Сьогодні, 25 листопада на Личаківському цвинтарі Львова перепоховають 150 останків жертв політичних репресій, які були знайдені за останні п’ять років розкопок «братських могил», зроблених на колишніх територіях «Замарстинівського урвища» та пересильної тюрми на теперішньому проспекті Чорновола. Про це «Гал-info» розповів головний спеціаліст управління культури Львівської міськради Тарас Гривул. «Це перепоховання є лише першим етапом розкопок зроблених за останні 5 років. Ці 150 останків, що будуть сьогодні перепоховані на Личаківському цвинтарі, були знайдені в «Замарстинівському урвищі», біля колишнього цвинтаря та на території, що була віддана людям під дачі. Крім того останки були ще знайдені на території колишньої пересильної тюрми на теперішньому проспекті Чорновола, зліва біля мосту, якщо їхати з центру, де зараз розташована автостоянка. Крім того у Львові є ще 4 місця поховань жертв політичних репресій у повоєнний період. Поки що їх не називають, для того щоб там не з’явилися «чорні археологи», -- каже Гривул.
За його словами наразі точно відомо що з осіб, останки яких перепоховаються 87 -- були політв‘язнями, 10 – діти, які або народилися в тюрмах, або були потрапили туди разом з матерями, щодо інших – інформації не знайдено. Частина в‘язнів була піддана тортурам, частина померла під час розстрілів, а частина – від голоду та хвороб. «Була дискусія чи всіх загиблих трактувати як в‘язнів сумління. Статті, за якими судили тоді людей були: бандопосібники, порушення радянських приписів, відмова від виконання наказів. Серед мерців були також кримінальники але мабуть зрозуміло що в ті часи кримінальниками були не лише мародери, вбивці та крадії. Не було співмірності злочину та понесеного за нього покарання. В особистих справах в‘язнів часто було записано що вони померли від пневмонії, туберкульозу або серцевої недостатності, а насправді вони часто гинули від рук катів та від голоду. Здебільшого прізвища в‘язнів сумління відомі, відомі місця поховань, і зараз теоретично ми мали б шукати родичів загиблих і мала б бути проведена процедура аналізу ДНК, але це лише затягне час років на п’ять, до того ж є брак фінансування, тому останки хоронять в дерев‘яних трунах з номером поховання в криптах, для того щоб пізніше останки можна було ідентифікувати», -- каже Гривул.
Другий етап,– розкопки та можливе перепоховання понад 2 тис.останків в‘язнів восьми львівських тюрем, останків знайдених в лісі під Білогорщею та в місті Городку. Як розповідає Гривул останки датовані червнем 1941 року. «Це в‘язні восьми львівських тюрем зокрема на колишнього Лонського, Бригідок (територія тюрми на Городоцькій, колишній монастир Св.Бригітти) та Замарстинові (територія де зараз розташована Академія МВС). В червні-липні «Львівські щоденні вісті», «Дрогобицькі вісті», «Krakauer Zeitung» та інші регіональні газети опублікували списки прізвищ людей, що були арештовані, ті що пропали безвісті, тих що були розстріляні у Львові. Тобто як мінімум 2 тис.осіб – це нам відомо з офіційних джерел, а скільки їх було неофіційно вбитих», -- каже Гривул.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ