Центр досліджень визвольного руху до Дня закоханих підготував підбірку любовної лірики українських повстанців
Ти не чекай, моя Оксано,
Додому з лісу партизана,
Бо завтра знову буде бій,
І не вернеться сотник твій.
Іди від мене ти, моя кохана,
Зійди з очей, мене не забувай,
Я син лісів, а серце – партизана,
На мене жде з побідою весь край.
Даремно ти надією палаєш,
Щоби мене до серця пригортать,
Та ти сама це дуже добре знаєш,
Що партизанам тільки воювать.
Буде нам з тобою що згадати
Після довгих збавлених ночей.
Вивчив я далекий звук гарматний
І тривожний блиск твоїх очей.
Твої очі – квіти темно-сині
На узбіччі радісних доріг.
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових?
