Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство

Питання державної мови в Україні потребує зміни психології

Питання поширення в Україні сфери застосування державної мови потребує зміни психології у політичному істеблішменті Києва. Україна в конфлікті зі Сербією твердо стала на позицію відстоювання європейських інтересів. У Литві різко висловились проти дифамації Будапешта щодо Києва. В ЄС хочуть змінити виборчу систему України, Грузії та Молдови, а також переформатувати колективне військове співробітництво.

Зміцнювати державну мову потрібно від себе

На своїй сторінці у Facebook президент Петро Порошенко написав: «Крок за кроком зміцнюємо державний статус української. Українська пісня багатоголосо залунала в радіоефірі. Незабаром українська мова посяде повноправне місце в телеефірі. Понад 90% дітей вже навчаються українською. Очікую від Верховної Ради закону, який гарантує обов'язкову присутність української у сфері послуг. При цьому ми поважаємо права громадян, які іншими мовами говорять і ними ж люблять Україну. Бо вона у нас – одна-єдина».

Можна прийняти безліч законів про розширення застосування у соціумі державної мови, проте вони не будуть виконуватись з двох причин:

▪ якщо не буде дієвого механізму відповідальності за невиконання закону;

▪ якщо президент, уряд і парламент самі ж будуть поширювати застосування руского язика.

Навіщо на сайті президента три версії – українська, англійська і руска? А на сайті уряду України? А на сайті парламенту? Щоби на Москві було комфортно дізнаватись, «что там у хахлов?»

Поставмо себе на місце Путіна і кремлівської камарильї, які заходять в український сектор Інтернету, бачать, що в Україні на рівні вищої влади активно застосовують їхній язик, а тому й доходить логічного висновку: «хахли – ето наш адін народ», який вирішив собі повипендрюватись на місцевому говорі та ще й із його перекладом на мову міжнародного спілкування.

Натомість навіть на сайтах відомих путінофілів, наприклад Вучича чи Земана, є тільки дві версії – сербська і англійська, чеська і англійська. У своєму шанобливому ставленні до Путіна вони не втрачають самоповаги до себе і до своєї батьківщини. А на сайті Рауля Кастро, якому Путін списав мільярди боргів, є руский язик? Чи на сайті путінського улюбленого боржника Ніколаса Мадуро? У них навіть англійської версії нема, настільки вони поважають і вважають самодостатньою свою національну мову.

Інша сторона медалі. Чому центральна влада робить преференцію виключно для однієї національної меншини? Чим податки представників інших народностей, які проживають в Україні, гірші від податків рускої діаспори? Справедливий президент України мав би створити на своєму Інтернет-представництві ще кілька десятків версій для білорусів, молдован, болгар, поляків, угорців, румун, євреїв, греків, татар, вірмен, ромів тощо. Якщо ні, то не робити демонстративного винятку для окремо взятої національної меншини. В Європі є президенти, в яких можна повчитись такої толерантності. Або у Нурсултана Абішовича – комунікативно-мовної далекоглядності.

Вивчив українську мову – поласуй борщем

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запросив до МЗС на український обід очільників іноземних дипломатичних представництв, які вивчили і вільно спілкуються українською мовою. Зустріч присвятили Дню української писемності та мови, який від 1997 року відзначають 9 листопада – у день вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця. Звертаючись до глав дипломатичних представництв, Павло Клімкін відзначив, що заохочує всіх, хто цікавиться Україною, її історією, традиціями та культурою вивчати державну мову.

Участь в українському обіді взяли посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Джудіт Гоф, посол Канади Роман Ващук, посол Литовської Республіки Марюс Януконіс, посол Республіки Польща Ян Пєкло, посол Франції Ізабель Дюмон та голова офісу Ради Європи Мортен Енберг.

Учасники обіду почастувались стравами сучасної української кухні та поділились власним досвідом вивчення української мови.

Україна & Сербія

До Олександра Александровича, посла України в Сербії, у Белграді не приховують свого оздоблення і пожадання «крові» після його інтерв’ю для балканської преси. МЗС Сербії навіть натякало Києву про відкликання Александровича.

В інтерв'ю український дипломат заявив, що РФ використовує Сербію для знищення Європи і навів низку фактів. У Белграді обурились, а МЗС Сербії попередив, що може оголосити Александровича персоною нон ґрата. Незабаром посла викликали у Київ для консультацій. Мабуть, сербські політики раділи, що домоглись успіху, однак були гірко розчаровані. Павло Клімкін, керівник МЗС, схвалив позицію посла Александровича, тільки наголосив, що доцільно утримуватись від справедливих, проте різких для сприйняття у Белграді характеристик політичної ситуації в Сербії.

Це не ляпас Белграду, а тільки за перший дзвіночок. У МЗС Сербії, яке консультується з Москвою, очевидно втямили, що Україна не має наміру поступатись і готова до будь-якого розвитку відносин, хоча й пропонує дружні стосунки. При зовнішньому курсі до Європи Сербія залишається форпостом гібридності Москви у регіоні, а сербські терористи за своєю чисельністю серед бойовиків Донбасу поступаються тільки руским.

До відома. Президент Сербії Александр Вучич заявив, що потрібно негайно знизити градус напруги у відносинах з Україною та розвивати дружні відносини. Вучич наголосив, що сподівається на швидке вирішення конфлікту, оскільки загалом українці доброзичливо ставляться до сербів, як і серби до українців.

Литва стала на захист України

Депутати литовського Сейму закликали уряд Угорщини припинити погрожувати Україні геополітичними наслідками і підтримати закон України «Про освіту». Ініціатором звернення, яке підписали 37 представників Сейму, став колишній прем'єр Литви Андрюс Кубілюс. У зверненні литовців сказано: «Ми неприємно здивовані, а навіть і шоковані ультимативними заявами угорського уряду з погрозами заблокувати зближення України з ЄС чи НАТО, якщо Україна, за бажанням Угорщини, не змінить свій новий закон про освіту, в якому обумовлена специфіка освіти осіб, що належать до національних меншин».

Литовські парламентарі зазначили, що ультиматуми, які Будапешт ставить перед Києвом і погрожує геополітичними наслідками, неприйнятні і незрозумілі, оскільки Угорщина начебто декларує себе європейською країною і перебуває у складі ЄС.

Нагадаємо, прийнятий в українському парламенті закон «Про освіту» визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Цей закон викликав злобне обурення на Москві, яка підмовила своїх сателітів – Молдову, Румунію, Угорщину – солідарно пакостити Україні в процесі її європейської інтеграції.

ЄС хоче змінити виборчу систему в Східній Європі

У Брюсселі вважають виборчу систему України, Грузії та Молдови застарілою, а тому задумали профінансувати її оновлення. У зазначених трьох країнах недостатньо поширені реформи, які стосуються виборів. Така ситуація виникла через внутрішні соціальні проблеми всередині України, Грузії та Молдови, – повідомили фахівці аналітичного центру Європарламенту, надавши свої висновки у звіті з рекомендаціями для ЄС.

Автори доповіді наголосили, що в Україні, Грузії та Молдові слабо розвинені політичні партії, партійне життя об'єднане довкола олігархів і великих підприємців. Відзначили відсутність незалежної судової системи, слабкість інститутів державної влади, а зосередженя ЗМІ здебільшого у руках вузької групи власників. У документі сказано: «Політичні партії в основному оперті на персоналіях, а не на політичній платформі чи ідеології. Партії відрізняються слабкістю, відсутністю ефективно діючих внутрішніх структур і механізмів відповідального прийняття рішень».

Для розвитку демократичних реформ аналітичний центр пропонує Європарламенту фінансувати організації, які можуть вплинути на оновлення політичних сил, які активно займаються моніторингом фінансування політичної діяльності, працюють безпосередньо з населенням України, Грузії та Молдови та сприяють активізації їхньої громадянській участі в політичному процесі.

Примітно, що вчора в ЄС активно обговорювали литовський «План Маршала для України», оскільки в Брюсселі народилась іще одна ідея – створити програму «Східне партнерство+» саме для фінансування демократичного розвитку України, Грузії та Молдови.

В ЄС підпишуть новий пакт про військове співробітництво

Наступного понеділка у Брюсселі підпишуть угоду про створення Постійного структурованого співробітництва (PESCO), що може стати найбільшим досягненням в оборонній політиці ЄС за останні десятиліття.

Німеччина і Франція, які ініціювали цей проект, сподіваються, що зазначена угода спонукає країни ЄС взятись до активної оборонної співпраці, яка стосується інтеграції військ і озброєння. Проте між Парижем і Берліном є розбіжності щодо зобов'язань європейських країн у рамках нового пакту.

Франція пропонує, щоб уряди країн ЄС сплачували внески і долучились військовими активами до PESCO, а також закликає до готовності втручатись у складні геополітичні події за кордоном. Натомість Німеччина вважає за доцільне тільки розширення пакту, щоби зробити його інклюзивним, що на думку деяких експертів може зробити PESCO менш ефективним.

Загалом двадцять європейських країн вирішили приєднатися до пакту, який формально може бути введений у дію, коли лідери ЄС зустрінуться у Брюсселі в грудні.

Ярослав Левків

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...