Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Рабин Мордехай Шломо Бальд вважає, що "антисемітизм у Львові - дуже поширене явище"

"Близько мільйона туристів щороку відвідують Львів, щоб насолодитися архітектурними красотами цього чудового старовинного міста. Під час Другої світової війни місто постраждало відносно слабко, і багато архітектурних пам'яток збереглося", - так починається стаття на єврейському сайті jewish.ru, у якій автор розмірковує про теперішнє становище євреїв у Львові.

І далі: "Згідно з останнім переписом населення України 2001 року, у Львові проживало 639 000 українців, 64 тисячі росіян, 6400 поляків і 1900 євреїв. У місті не дуже люблять згадувати про це, проте напередодні нацистського вторгнення в 1941 році єврейське населення перевершувало 150 тисяч. Після звільнення Львова від нацистів у місті залишилося всього близько 100 євреїв. Туристичні путівники про це мовчать, в музеях про це не розповідають, пише в своєму репортажі на сторінках німецької Juedische Allgemeine Ульріх Хайден. 

Ніхто не хоче говорити про це не просто так. Коли в червні 1941 року нацисти зайняли Львів, дуже багато українських націоналісти пішли на службу до окупантів. «Остаточне рішення єврейського питання» в Галичині виконувалося в значній мірі руками карателів з числа місцевого населення.

У благодійній їдальні синагоги «Бейс-Аарон» сидять кілька старих і сьорбають ложками безкоштовний суп. Сьогодні «Бейт-Аарон» - єдина чинна синагога у Львові. «Ми приходимо сюди не тільки щоб помолитися, але і щоб поговорити, - розповідає 76-річний Іона Потягайло. - Адже в радянські часи єврейську культуру ми майже повністю втратили. І сьогодні наше життя в цьому місті непросте. Нещодавно на фасаді нашої синагоги хтось написав: "Євреї, ви відповісте за Дем'янюка".

«Сьогодні все перевернулося з ніг на голову, - каже інший літній парафіянин синагоги Олександр Заславський. - Раніше кожен рік урочисто відзначалася дата визволення Львова від нацистів. А сьогодні говорять, що в 1944 році одні окупанти змінили інших. Хоча радянську владу я теж не ідеалізую. Мій дід був кантором у синагозі. У 1938 році його заарештували і розстріляли».

З 1993 року рабином Львова служить Мордехай Шломо Бальд, який приїхав на Україну з Нью-Йорка. На його вибір вплинула й особиста причина: дід Бальдо був убитий у Львові під час погрому. За словами Бальдо, антисемітизм у Львові - дуже поширене явище. «Багато разів, коли я йшов вулицею в своєму традиційному костюмі, мене" вітали "піднятою рукою і криком" Хайль Гітлер ". Думаю, в Києві чи Москві таке було б неможливо, - розповідає рабин. - А Львів, по суті, - дуже провінційне місто. Я не бачу тут особливих перспектив для молодого покоління нашої громади».

Близько трьох років тому єврейський культурний центр «Хесед-Ар'є» організував у міських школах демонстрацію документального фільму про життя євреїв Львова та про їх знищення нацистами. Націоналістична партія «Свобода», члени якої мають більшість у міській раді, організувала збір підписів проти цієї культурної акції і навіть провела демонстрацію. Особливо їх обурили кадри, на яких українські жінки дарували квіти вступили в місто гітлерівцям.

Керівник центру «Хесед-Ар'є» Ада Діанова пояснює поширеність антисемітських забобонів крайньої бідністю більшості населення. Особливу заздрість викликає матеріальна допомога, яку отримують старі євреї.

У міському музеї закритий зал, присвячений Другій світовій війні. У єврейській громаді це пояснюють тим, що влада не бажає згадувати про Голокост - тільки про Голодомор. «Хоча тут, у Львові, який у 20-30-х роках належав Польщі, Голодомору не було», - нагадує Діанова. Замість цього гостям міста пропонують відвідати тематичний ресторан «Криївка». Інтер'єр ресторану являє собою стилізацію криївки (землянки) бойовиків ОУН-УПА періоду Великої Вітчизняної війни. Після того, як ви виявите двері (тут немає вивісок та реклами), потрібно постукати в маленьке віконце. Його відкриє озброєний охоронець з позивним «Слава Україні!» Правильний відгук - «Героям слава!» Після цього вас запитають, чи немає серед вас «москалів, комуністів, запроданців».

jewish.ru.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ