Запорізькі історики спільно з Інститутом національної пам’яті представили книгу-спогад учасників бойових дій російсько-українських протистоянь: «Усна історія російсько-української війни. 2014-2015». Укладачі не поставили у назві три крапки, бо сподіваються, що саме 2015 рік буде останнім у цій хроніці.
Боєць 79-ї окремої аеромобільної бригади В’ячеслав Зайцев 26 серпня 2014 року перший дав інтерв’ю для цього видання. У книзі він згадує, як під час «Південного», або «Ізваринського котла» у липні 2014 року не дав убити кабанів із автоматичного гранатомета, хоча йому з товаришами тоді доводилось голодувати через те, що до них не могла пробитись колона з підкріпленням.
«Коли ми були у «Південному котлі», ми голодували, бо наші колони не могли до нас пробитись після так званого «перемир’я». Ми ходили на ставок, на рибалку і кидали гранати. Якось вночі в тепловізори ми побачили стадо кабанів. Але як їх «погасити»? В них треба влучити точно, але в нас немає ручних прицілів, а з кулемета не «підстрілиш». Вирішили спочатку накрити «АГСом» (автоматичним гранатометом), але він із них шашлик би зробив. Тому що це не спортивно – я сказав, що стану перед «АГСом». Так сталося, що ми знайшли покинуту вантажівку прикордонників. Там було багато консерв. Вони були страшні звичайно, це перловка, рис, гречка… Це, можна сказати, врятувало кабанів».
Саме такі спогади, за словами укладачів, важливо задокументувати і записати історію саме такою, якою вона була. Не приписувати перемоги там, де їх не було, але і не забувати про героїчні вчинки, які дійсно мали місце.
«Один із наших висновків – війна це не тільки цифри, стратегії, перебіг, чи мапи. Насправді це в першу чергу питання людей. У такий спосіб, через спогади, більш можливо показати конкретну людину, в різних умовах. Бо людський фактор є визначальний», – коментує перший заступник голови Інституту національної пам’яті Аліна Шпак.
Це лише перший збірник «Усної історії російсько-української війни». За словами укладачів, до книги увійшли свідчення військових Збройних сил, Національної гвардії, правників МНС, колишніх майданівців, а також тих, хто був з іншого боку барикад під час Революції гідності. Наступний збірник планують присвятити 55-й артилерійській бригаді, яка базується у Запоріжжі.
Наукова цінність для всіх
Історики сподіваються, що книга матиме наукову цінність для всіх, хто буде досліджувати тему російсько-українського збройного конфлікту. Адже в ній використані мапи, які дозволять зрозуміти перебіг військових дій. Крім того, за словами директора Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністраціїВладислава Морока, праця вже зараз допоможе звернути увагу на проблеми, які існують в системі оборони.
«В одному з інтерв’ю бійці розповідали про парадоксальну ситуацію – у нас немає прикордонних військ. У нас є прикордонна служба. Це – прикордонник, «Ніва», собака і два кулемети або один автомат. Ці люди мають стримувати всю навалу... Пройшло півтора року, а проблема досі не вирішена. Ми хочемо звернути увагу цією працею, не лише, щоб люди запам’ятали», – зазначив Владислав Мороко.
Історія російсько-української війни має завершитись цього року. Принаймні на це сподіваються історики, тому вони не поставили три крапки у назві видання. Про це каже доцент кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету Олексій Штейнле.
«Коли ми готували видання, у нас була величезна суперечка, як його назвати. «Усна історія російсько-української війни, 2014, і що далі? Пропонували писати три крапки. Але я наполіг та інші колеги підтримали, що поставимо 2014-15. Людина повинна сподіватися на краще. Якщо треба буде, не дай боже, виправимо назву. Але ми повинні показати, що це наша мета – зупинити цю війну і захистити свою країну», – коментує історик.
Книгу планують роздавати у бібліотеках, вишах та місцях дислокації військових. Крім того, автори хочуть створити мультимедійну платформу, де будуть зібрані фото- та відеосвідчення учасників війни.
