Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження стосовно народного депутата з групи "Воля народу" Олеся Довгого. Про це "Українській правді" повідомили співрозмовники в Генеральній прокуратурі.
За їхніми даними, САП це зробила через недостатність зібраних доказів.
Як стало відомо УП, 22 грудня начальник відділу САП - процесуальний керівник у кримінальному провадженні ухвалив рішення про його закриття у частині підозри Довгого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 ККУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК – у зв’язку з неможливістю встановити достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримання.
Слідством встановлено, що питання передачі земельних ділянок у власність вирішувалося виключно на пленарних засіданнях сесії Київради за результатами голосування. Такому голосуванню передувало виготовлення та почергове опрацювання необхідного пакету документів низкою колегіальних органів, установ та комісій, а саме управлінням земельних ресурсів КМДА, постійними комісіями Київради (земельна, архітектури та містобудування), контролюючими органами, управлінням правового забезпечення Київради.
"Враховуючи, що рішення про включення цього питання до порядку денного, затвердження порядку денного в цілому та прийняття рішень сесією депутати Київради тричі позитивно підтримали шляхом голосування, підтвердити, що вибуття земельних ділянок із власності територіальної громади Києва перебуває у прямому причинно-наслідковому зв’язку з діями Довго неможливо", - пояснюють у САП.
Разом з тим, продовжує прокуратура, за результатами допитів 41 свідка, у тому числі 35 депутатів Київради, не здобуто жодних доказів про схиляння, тиск чи вказівки з боку Довгого щодо результатів голосування за виділення земельних ділянок.
"Абсолютна більшість допитаних депутатів в результаті проведених слідчих дій не пригадали подій пленарного засідання 1 жовтня 2007 року та на питання слідчих та прокурорів щодо конкретних фактів не надали жодної інформації", - зазначають у відомстві.
"У зв’язку з десятирічною давністю подій, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні, а також знищенням електронної системи інформаційного забезпечення Київради, враховуючи показання більшості свідків у кримінальному провадженні та відсутності інших процесуальних джерел здобуття доказів, слідством фактично вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості Довгого О.С. в суді", - додали там.
Як відомо, ще в середині грудня Генеральна прокуратура змінила позицію у справі Довгого і вже не бачила складу злочину.
Зокрема ГПУ повідомила Антикорупційну прокуратуру листом, що у справі Довгого "немає складу злочину". На цьому листі є й резолюція генпрокурора Юрія Луценка.
За даними УП, САП надіслала Генпрокуратурі проект остаточної підозри, на що отримала описану вище відповідь.
21 червня Луценко вніс до Верховної Ради подання про зняття недоторканості з 5 народних депутатів - Андрія Лозового, Євгена Дейдея, Олеся Довгого, Борислава Розенблата та Максима Полякова.
Серед них справи Лозового і Довгого були ініційовані саме ГПУ, решта – НАБУ.
Тоді регламентний комітет Верховної Ради знайшов "істотні недоліки" у поданні на зняття недоторканості з Довгого. Але парламент забрав у нього депутатський імунітет.
22 вересня генпрокурор Юрій Луценко підписав повідомлення про підозру Довгому.
