Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство

Як справа кагебіста Стекляра здобула український гриф секретності?

Багаторічний працівник репресивних органів Борис Стекляр, який через суд намагався всупереч закону обмежити доступ до своєї справи, забрав позовну заяву. Однак його справа опинилася під сучасним грифом «для службового користування». Про це в інтерв’ю Гал-інфо розповів історик, заступник директора Галузевого державного архіву СБУ Володимир Бірчак.

За словами Володимира Бірчака, архівісти керуються лише Законом України.

«Ми не є слідчі. Ми не маємо права визначати, чи був добрим Стекляр чи поганим. Ми архівісти, які мають виконувати закон. Законом передбачено, що будь-яка особа повинна мати доступ до цих документів. Наше завдання - цей доступ забезпечити», - наголосив Володимир Бірчак.

Він додав: «Коли Стекляр забрав заяву із суду, ми звернулися до нашого регіонального підрозділу сектору архівного забезпечення ГУ СБУ у Рівненькій області. Виявилось, що ця справа має гриф «Для службового користування». Це було неабиякою новиною для нас. Як радянські документи можуть мати сучасний гриф? Який там пункт з переліку відомостей, що становлять службову інформацію, може бути застосований до цих документів? Ми тримаємо ситуацію під контролем. Найближчим часом нам пообіцяли зняти гриф і нарешті надіслати справу до Києва для ознайомлення заявника».

93-річний полковник КҐБ, перешкоджає в доступі до своєї особової справи

Він наголосив, що коли йдеться про гриф «Для службового користування», то в переліку відомостей про службову інформацію треба чітко вказувати пункт, за яким ця інформацію підпадає під таку, що є службовою.

«Коли гриф знімуть зі справою Стекляра можна буде ознайомитись», - сказав Бірчак.

Нагадаємо, що 25 серпня в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області. Колишній полковник КДБ Борис Стекляр просив суд зобов’язати Управління СБУ в Рівненській області не надавати його особову справу №2095 для ознайомлення.

На суд він не з’явився, але звернувся  із заявою залишити його справу без розгляду.

Як повідомляв Центру досліджень визвольного руху, Борис Стекляр – багаторічний працівник радянських репресивних органів. Після Другої світової війни був керівником оперативно-чекістських груп, які полювали на українських повстанців. Очолював операцію, внаслідок якої у 1952 році був убитий Ніл Хасевич – видатний графік свого часу, що замість європейського визнання обрав боротьбу за Україну в складі УПА.

Додамо, що в Україні діє Закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», що вступив у дію у травні 2015 року, гарантує повний і безперешкодний доступ всім громадянам й навіть іноземцям та особам без громадянства до архівів КГБ до 1991 року включно.

Частина третя статті 1 цього Закону чітко визначає, що отримання архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму не може бути обмеженим законом «Про захист персональних даних». За жодних умов не може бути обмежений доступ до архівної інформації про осіб, які були штатними, або позаштатними працівниками репресивних органів.

Фото - "Факты".

На фото: У 1940-1950-их роках Борис Стекляр вважався одним з головних фахівців з боротьби з українськими націоналістами на Рівненщині. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...