Слухай онлайн
Історія

У Чернівецькій області археологи дослідили територію склоробної майстерні ІІІ-IV ст.

Фото: Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
Фото: Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
Фото: Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
Фото: Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
1/4
З 20 липня по 20 серпня 2017 року відбувся п’ятий сезон польових досліджень склоробної майстерні ІІІ-IV ст. н. е. біля с. Комарів Кельменецького району Чернівецької області в рамках проекту «Комарів», які проводить спільна українсько-німецької археологічної експедиції. Про це йдеться у повідомленні Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба», передає Гал-інфо.

За місяць розкопок на могильнику та поселенні виявили низку археологічних об’єктів, три з яких належали до черняхівської культури (ІІІ-IV ст. н. е.), а один – до доби раннього залізного часу (VII-VI ст. до н. е.).

На могильнику досліджено поховання дитини під кам’яним закладом. Немовля було поховане на південній околиці давнього могильника і орієнтоване головою на захід. Рештки дівчинки в поховальній ямі були перекриті кам’яними плитками. В області шиї знайдено дрібний бісер із синього скла. Поховання здійснене в другій половині IV століття н.е.

На поселенні відкриті залишки двох виробничих споруд. Одна з них була безпосередньо пов’язана із обробітком скла. Тут же виявлено велику кількість конструктивних решток, пов’язаних із самою спорудою – глиняна обмазка від стін, плінфа (антична будівельна цегла), каміння; відходи виплавки скла (шлаки, виплески скла); браковану та готову продукцію склоробів (обрізки скла, гральний жетон, уламки кубків, глечиків та ін.).

Поруч із цим об’єктом зафіксовано та досліджено гончарний горн з передгорновою ямою. Чудова збереженість тепло-технічної споруди (власне горну), в якому відбувався випал глиняної посуди, дозволила отримати нові дані про конструкцію цих високотехнологічних споруд варварського населення пізньоримського часу.

У горні та передгорновій ямі (робоче приміщення майстра-гончара) знайдено велику кількість уламків гончарного посуду місцевого черняхівського зразка та імпортних римських амфор. Крім того, з об’єкту походить також велика кількість уламків скляних виробів, пряслиця та інші знахідки.

У роботі експедиції взяли участь співробітники відділу археології ранніх слов’ян ІА НАН України, Національного музею України, Волинського краєзнавчого музею, студенти історичного факультету НПУ ім. М. П. Драгоманова.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...