18 січня в Україні вшанували пам'ять людей, яких 75 років тому вивезли до Німеччини на примусові роботи. До річниці цих трагічних подій у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбувся пам’ятний захід. Колектив музею презентував колекцію артефактів, пов'язаних з українськими примусовими робітниками у нацистській Німеччині
Серед нових предметів – віднайдені в 2015 році у стіні старої будівлі Мюнхену реєстраційні картки та медичні довідки остарбайтерів, які передала до музею Олена Хоффман.
Уперше експонуються матеріали десяти малолітніх невільників, зокрема десятилітнього Петрика Герасименка із Софійської Борщагівки на Київщині. Заслуговують на увагу й фільтраційні справи та протоколи допитів, через які проходили жертви трудових репресій.
{{1}}
Темі історичної пам’яті українських невільників, довгому шляху до їх визнання на Батьківщині та академічному вивченню цієї проблеми були присвячені виступи Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, Президента Громадської організації «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність» Ігора Лушнікова, завідувача відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександра Лисенка.
"Перший ешелон з майже тисячею українців було відправлено з Харкова до Німеччини. Протягом 1942-1944, і навіть на початку 1945 року, з України було відправлено близько 2,5 мільйонів таких людей, які по суті були присуджені на рабську працю", – зазначив Володимир В'ятрович.
{{2}}
Заступник генерального директора музею з наукової роботи Любов Легасова зазначила, що хоча перші матеріали із зазначеної теми надійшли до музею ще за радянських часів, усебічно ця історична проблема представлена в експозиції з кінця 1990-х років. Проте найцікавішими для відвідувачів є персональні історії остарбайтерів, оскільки саме в них часто переплітаються людські почуття, життєві драми та приклади людяності звичайних людей, що потрапили між жорен тоталітарних систем.
Своєю персональною історією поділилася Надія Іванівна Слєсарєва, якій довелося не лише важко працювати на німецькому виробництві, а й пройти пекло нацистських таборів. Не менш вражаючими були й рефлексії власного досвіду пережитих подій від Надії Василівни Мудренок, Станіслава Алозійовича Ільницького та Василя Івановича Циби.
{{3}}
Також під час заходу відбулася передача до музею нових унікальних артефактів: дослідник-колекціонер Дмитро Піркл подарував 27 оригінальних поштових листівок та інші персональні документи українських остарбайтерів, а краєзнавець з Київщини Михайло Гич – відеозаписи спогадів колишніх остарбайтерів с. Єрківці Переяслав-Хмельницького району. Нові предмети та свідчення незабаром опрацюють науковці музею, а згодом вони знайдуть своє місце в подальшому музейному висвітленні історичної проблеми.
Український інститут національної памʼяті
