Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство  |  Історія

У Львові чехи оцифровують 6 тис. справ репресованих у 1939-1941 роках

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/6
У Львові триває один із наймасштабніших проектів з оцифрування архівно-кримінальних справ репресованих радянським тоталітарним режимом. Над цим проектом працюють представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів спільно із Управлінням СБ України у Львівській області та Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького». Про це сьогодні, 18 жовтня, йшлося під час прес-конференції у конференц-залі Гал-інфо.

Як зазначив генеральний директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, після прийняття пакету «декомунізаційних законів» у 2015 році, зокрема, Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», значно спростився доступ до архівів КГБ.

Відтак, дослідники взялися за проект із оцифровування фондів архіву СБУ у Львівській області, який налічує десятки тисяч справ. Наразі йдеться про те, щоб оцифрувати близько 6 тис. архівно-кримінальних справ репресованих у 1939-1941 роках громадян тогочасної Чехословаччини.

Руслан Забілий пояснив, що на той час, коли Польща була розділена між СРСР та Третім Райхом, багато населення рятуючись від нацистських репресій, пробували нелегально перетнути кордон із СРСР. Шукаючи порятунку, вони потрапляли до рук прикордонників та НКВД, які, як гідний союзник нацистів, репресували їх та відправляли в ГУЛАГи.

Своєю чергою представник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек зазначив, що вони не вперше працюють із архівами СБУ.

«Наш Інститут вивчення тоталітарних режимів почав працювати з архівом СБУ ще у 2008 році. Але до 2014 року та співпраця була дуже кволою і процес йшов дуже повільно. Вже у 2013 році ми відвідали архів у Львові. Нам дали доступ до небагатьох фондів, і ми могли робити лише ручні виписки із документів», - розповів він.

Також Адам Граділек наголосив, що за останні два тижні, відколи вони працюють у Львові, вже зроблено понад  600 копій архівно-кримінальних справ.

«Документи цих справ стосуються не лише громадян Чехословаччини, але й з інших країн, наприклад, з Польщі, Австрії, Угорщини, які були на той час вже окуповані, і мешканці намагалися шукати порятунку в СРСР», - сказав він.

За його словами, півтора року тому чеські дослідники почали вивчати справи фондів архіві СБУ, щоб відібрати документи, які стосуються громадян Чехословаччини.

«Ми вирішили, що будемо оцифровувати не лише документи громадян тогочасної Чехословаччини, але й інших країн, щоб вчені, дослідники з інших країн могли з ними ознайомлюватись. Більшість цих людей, які були схоплені, засуджені та відправлені до ГУЛАГу, загинули в таборах. Парадоксально, що багато із них врятувались, бо ті, що залишилися, потрапили у нацистські табори або ж загинули під час погромів», - сказав Адам Граділек.

Як зазначив Руслан Забілий, архівно-слідчі справи, про які йде мова, – це унікальне джерело, адже окрім процесуальних документів, анкет, протоколів допитів та іншого містять особисті речі репресованих осіб: фото, щоденники, листи, особисті документи, тощо.

Начальник Управління СБ України у Львівській області Олександр Ткачук наголосив, що надаватиме максимальне сприяння дослідникам.

«Для нас, як для спецслужби, важливим є вивчення цього, бо ми не маємо допустити повторення злочинів тоталітарного радянського режиму, який продовжує героїзувати Російська Федерація. Для нас це важливо, бо і українська громадськість, і весь цивілізований світ може зруйнувати російські фейки справжньою історією. Ми будемо продовжувати цю роботу. Доступ до нашого архіву є відкритим, і будь-хто може прийти і скористатися послугами нашого архіву», - сказав Олександр Ткачук.

Після завершення оцифрування електронні копії чеська сторона передасть українським колегам – УСБУ у Львівській області, Національному музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та архіву Центру досліджень визвольного руху.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...