Слухай онлайн
Історія

У Львові на пл. Звенигородська археологи виявили культурний шар ХІІІ ст

У Львові археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України досліджують ділянку на площі Звенигородській, 3. Роботи тривають вже місяць. Під час розкопок дослідники натрапили на кілька цікавих об’єктів: культурні нашарування ХІІІ ст., велика господарська яма ХV ст. та кам’яне мощення ХVІ – ХVІІ ст. Про це в коментарі Гал-інфо розповів керівник археологічної експедиції, молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Микола Шніцар.
Фрагменти кераміки ХІІІ ст. Фото - Віктор Маринюк.
Велика господарська яма ХV ст. Фото - Віктор Маринюк.
Розкоп. Фото - Віктор Маринюк.
Велика господарська яма ХV ст. Фото - Віктор Маринюк.
Кам’яне мощення ХVІ – ХVІІ ст. Фото - Віктор Маринюк.
Розкоп. Фото - Віктор Маринюк.
Розкоп. Фото - Віктор Маринюк.
Велика господарська яма ХV ст. Фото - Віктор Маринюк.
Кам’яне мощення ХVІ – ХVІІ ст. та фрагменти кераміки. Фото - Віктор Маринюк.
Кам’яне мощення ХVІ – ХVІІ ст. Фото - Віктор Маринюк.
Розкоп. Фото - Віктор Маринюк.
Кам’яне мощення ХVІ – ХVІІ ст. Фото - Віктор Маринюк.
1/12

«Ми проводимо археологічні дослідження у внутрішньому дворику. Тут закладено невеликий розкоп. Дослідження ще тривають, тому наразі ми можемо зробити лише попередні висновки. На сьогодні вже виявили культурні нашарування до ХІІІ ст. Серед об’єктів - кам’яне мощення ХVІ – ХVІІ ст. Також ми знайшли досить велику за розмірами господарську яму ХV ст.», - розповів Микола Шніцар.

Найбільше археологів цікавить знайдений давньоруський культурний шар, який датується ХІІІ ст..

«Ми тільки почали його досліджувати. Маємо надію, що далі буде щось цікавіше, бо наразі маємо тільки уламки кераміки. Знахідки насамперед мають наукову цінність, адже вони досить важливі для розуміння найдавнішої історії Львова, а саме того, як місто отримало Магдебурзьке право. Адже маємо дуже мало історичних відомостей про тогочасний Львові. Власне, це дослідження може дати відповіді на багато запитань, зокрема, щодо просторового розвитоку давнього Львова та про його розміри», - сказав Микола Шніцар.

Давньоруський шар археологи виявили на глибині 2 метрів.

Стосовно господарської ями ХV ст., то наразі її функціональне призначення невідоме. Її могли використовувати для зберігання продуктів або складування відходів.

Також у розкопі видно сліди паленини, що свідчить про невелику локальну пожежу на цій ділянці. Як зазначив Микола Шніцар, на цій території до початку ХІХ ст. була дерев’яна забудова.

Львів постав на місці слов'янського поселення VII-ІХ ст.

Щодо кам’яного мощення ХVІ – ХVІІ ст., то археологи ще не визначили, чи це залишки вуличного мощення, чи це мощення внутрішнього дворику.

«Потрібно накладати це на тогочасні карти, і тоді ми будемо бачити, яка саме забудова була цій території. Можливо, тут був замощений провулок між будинками», - сказав Микола Шніцар.

Із супровідного матеріалу археологи виявили кераміку.

«Кераміка датується ХІІІ ст. Є два розвали горщиків. Матеріал ще не опрацьовано, але я думаю, що він поклеїться і будемо мати дві цілі форми. Після опрацювання всі матеріали передадуть у Львівський історичний музей», - сказав Микола Шніцар.

Як розповів Гал-інфо молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби», археолог Остап Лазурко, ці дослідження є дуже важливими для розуміння історії долокаційного Львова.

Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
Фото - Гал-інфо.
1/4

Він зауважив, що археологи у дослідженні керуються мапами, зокрема, які увійшли до атласу Львова.

«Одна із археологічних карт стосується поширення не лише матеріалу Княжої доби, але й ранішого, знайденого на території Львова. Зроблена вона за археологічними дослідженнями різних років. Ми чітко можемо простежити поширення шару знахідок Княжої доби ХІІ - ХІІІ ст. в контексті досліджень на пл. Звенигородській. У нас найпівденнішою точкою, де були виявлені матеріали того часу, є ділянка на вул. Катедральній, а найпівнічніша точка - це передмістя, вул. Долинського. Якщо точніше, то йдеться про лінії пл. Ринок, вул. Вірменська і до підніжжя Замкової гори. Тут також  є  і вкраплення наших  досліджень, які усі разом дають можливість окреслити межу матеріалу ХІІ - ХІІІ ст. на території долокаційного Львова», - пояснив Остап Лазурко.

Він зазначив, що розкопки підтверджують теорію поширення матеріалу ХІІ - ХІІІ ст. на території Краківського передмістя та території, яка окреслена дослідниками.

«Долокаційний Львів до середини ХІV ст. вздовж правого берега Полтви на підвищені. Поселення тяглося вздовж річки. Ми маємо ще одну мапу Юрія Диби, де жовтим кольором позначене поширення давньоруського матеріалу. Дослідження на пл. Міцкевича показали, що матеріали завершилися біля Латинської катедри», - пояснив Остап Лазурко.

Додамо, що львівські археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України вже проводили дослідження на території пл. Звенигородській.

Зокрема, у 2013 році під час археологічного нагляду на пл. Звенигородській, 4 на невеликій ділянці посеред решток забудови XVI-XIX ст. розкопали три дерев’яні конструкції: колодязь ХІХ ст. з добре припасованих гембльованих брусів; коробоподібний дерев'яний водогін цього ж часу; колодязь XVII–XVIII ст., виконаний з дощок на ребро. На самому дні котловану, на рівні материка, розкрили господарську яму з уламками кераміки ХІІІ ст. у заповнені.

Знахідки археологів з попередніх досліджень пл. Звенигородська. Фото надані прес-службою РАС.
Знахідки археологів з попередніх досліджень пл. Звенигородська. Фото надані прес-службою РАС.
Знахідки археологів з попередніх досліджень пл. Звенигородська. Фото надані прес-службою РАС.
Знахідки археологів з попередніх досліджень пл. Звенигородська. Фото надані прес-службою РАС.
1/4

Серед розмаїття типових для міста знахідок найцікавішими є колекція великих (до 34 см в діаметрі) полив’яних поліхромних мисок, іноді із сюжетним орнаментом. Їх уламки виявили в колодязі XVII–XVIII ст. До цікавих знахідок також можна також віднести керамічну скарбничку, яка практично вдвічі більша від подібних виробів, що знаходили на території Львова раніше. Не виключено, що у ній зберігали не лише монети дрібного номіналу.

Довідка.

Площа Звенигородська є однією із найстаріших львівських площ. Її утворення і розвиток були, очевидно, тісно пов’язані з побудовою неподалік у ХІІІ ст. спочатку дерев’яного, а потім мурованого у романському стилі костелу з оригінальною посвятою Матері Божій Сніжній. Історики вважають, що костел постав на пагорбі при перетині торгових шляхів завдяки німецьким колоністам-католикам, що оселилися у цій околиці на запрошення руських князів.

До 1950 року площа мала свою давню назву, а потім її перейменували на честь столиці Звенигородського князівства.

Розташована вона поруч із площами Князя Ярослава Осмомисла та Старий Ринок, вулицею Богдана Хмельницького, поруч з теренами, де, за найновішими археологічними даними, існувало слов’янське поселення з розвиненими ремеслами, яке стало, очевидно, зародком майбутнього княжого міста. Тож археологи сподіваються, що дослідження на цій ділянка дадуть цікаві матеріали, найдавніші з яких можуть датуватись княжими часами.

Анна Новик, Гал-інфо.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...