Завтра, 29 листопада о 13.00 відбудеться урочисте відкриття пам’ятних таблиць, присвячених відомим львівським спортсменам Едварду Теодоровичу Козинкевичу (за адресою: вул. Кн. Ольги, 16) та о 13.30 год. Карлу Владиславовичу Мікльошу (за адресою: вул. Морозенка, 10), повідомила прес-служба Львівської міської ради.
Нагадаємо, цього року до календаря знаменних дат львівського спорту включено ювілейну дату святкування 50-річчя створення професійного футбольного клубу «Карпати».
Довідка
Карло Владиславович МІКЛЬОШ народився у Львові 21.06.1915 р.
Для Львова постать Карла Мікльоша унікальна і зразковою. Виступав за команди СТ «Україна» (1932-1939), «Динамо» (Львів, 1944-1945), «Спартак» (Львів, 1946-1947), Швидкий, талановитий футболіст, діяв на місці правого інсайда. Не володівши потужними фізичними даними, виділявся на полі точними пасами і комбінаційною грою. Часто виконував пенальті, бо володів міцним і точним ударом.
Став суддею республіканської категорії, від 1955 до 1959 та 1960-1968 — голова федерації футболу Львівської області. У 1968-1972 роках — начальник клубу «Карпати» (Львів). Саме у цей період команда виграла Кубок СРСР з футболута вийшла до вищої ліги чемпіонату СРСР.
Національна ідея і патріотизм, любов до України, свого народу, рідного міста у його житті займали чільне місце. У футболі він пройшов шлях від футболіста до президента клубу. Президент «Карпат» (Львів) від 1990 до 1992.
В 1990 році саме за ініціативою Карла Мікльоша львівський стадіон «Дружба» було перейменовано на «Україна».
У 1996 році удостоєний звання «Почесний громадянин Львова».
Помер 31 травня 2003 року у Львові.
Едвард Теодорович КОЗИНКЕВИЧ народився у Львові 23.05.1949 р.
Вихованець львівської СДЮШОР-4. Перший тренер: Святослав Канич. Почав кар'єру футболіста у львівському СКА. Потім грав за донецький«Шахтар». У 1970 році отримав звання майстер спорту. З 1972 року по 1974 рік виступав за львівські «Карпати». У 1975 році виступав за московське «Динамо», у складі клубу став бронзовим призером чемпіонату СРСР. Завершив кар'єру у львівських «Карпатах» у 1978році.
Технічний, швидкий, результативний нападник. Входив до списку 33 найкращих футболістів СРСР (1970, 1971) і УРСР (1970, 1971, 1972, 1974, 1976).
Він був гравцем олімпійської команди, за яку 1971 року провів 6 матчів і забив три голи, останній з яких у ворота команди Австрії 13 жовтня вітали львівські прихильники футболу, бо той матч СРСР – Австрія проходив у Львові.
Перший сезон-1972 у «Карпатах» пройшов дуже успішно: Едвард став кращим бомбардиром команди і гравцем збірної СРСР, яка того року виборола срібні медалі чемпіонату Європи, поступившись у фіналі лише команді ФРН. Він знову провів шість зустрічей у складі збірної і забив гол воротареві збірної Югославії.
Згодом його вирвали зі Львова для «проходження» військової служби, яку він 1975 року провів у московському «Динамо». Повернувшись наступного року до «Карпат», святкував у 1976 році найбільший успіх команди – 4-е місце, а закінчив виступи у великому футболі, коли йому виповнилося 29 років. Його майку з номером «11» одягнув двадцятирічний Григорій Батич. Упродовж шести неповних сезонів Козинкевич провів у «Карпатах» 135 ігор та забив 18 голів.
Після завершення кар’єри футболіста пробував судити, а потім став наставником молоді у Львівському училищі фізичної культури. Серед його кращих учнів – відомий за виступами в бельгійському «Андерлехті» Олег Ящук. Побував він і за океаном, навчаючи футбольним премудростям у Філадельфії американських хлопців українського походження у спортовому товаристві «Тризуб».
За ініціативи львівської СДЮШОР – 4 у січні 1999 року було проведено перший турнір юних футболістів, присвячений пам’яті Едварда Козинкевича. Помер 16 листопада 1994 року у Львові.
