Слухай онлайн
Історія

У Вінниці представили слідчі справи репресованих письменників

До Дня пам’яті жертв політичних репресій у читальному залі Державного архіву Вінницької області представили документи, які відображають трагічні події 1930-х років, зокрема репресивну політику радянської влади щодо української інтелігенції – повідомляє “День”

У експозиції висвітлені різні етапи репресій: партійні чистки кінця 1920-х – початку 1930-х років, арешти та засудження за постановами НКВС, ув’язнення та розстріли. Але вперше працівники архіву презентували слідчі справи письменників, поетів і журналістів, які були передані до архівних фондів з відомчих структур у 90-х роках минулого століття.

«У роки репресій найбільше постраждали творчі люди – художники, музиканти, письменники, архівісти і музейні працівники. Про окремих персонажів розповідає презентована сьогодні виставка «У жорнах репресій…». На ній вперше представлені слідчі справі на Олександра Леваду, Валер’яна Тарноградського, Кесаря Андрійчука та Бориса Антоненко-Давидовича, який, до речі, прибув на Вінниччину вже після відбуття покарання у 1940-х роках. Він працював фельдшером і вів спокійне життя. Але радянську владу це, схоже, нервувало і у липні 1951 року його арештували і засудили до довічного ув’язнення, – розповідає науковий співробітник архіву Костянтин Завальнюк. – Не менш цікавими є документи про стан боротьби з антирадянськими виступами у повітах чи довідні заступника начальника УКГБ у Вінницькій області Большакова про «антирадянську діяльність» католицьких священиків. Представлена посвідка про спалення села Попова Гребля (згідно з Постановою РНК України від 15 квітня 1921 року «Про діяльність надзвичайних трійок»), в результаті чого у вогні згоріло 534 будинки, двоє дітей, худоба та майже вся домашня птиця. Українського селянина радянська влада також боялася. Тому другий удар (після інтелігенції) було завдано по національній першооснові – українському селянству. Третім – стало знищення духовенства».

Документи, які зберігалися у фондах СБУ і нині представлені на виставці, Костянтин Завальнюк називає раритетними. Їх треба розсекречувати і вивчати, щоб зібрати по крупинці життя того чи іншого видатного українця.

Олеся Шуткевич, Вінниця

«День»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...