Слухай онлайн
Cуспільство

Угорщина та Румунія спільно виступають проти українського освітнього закону

Цілком природно і нормально, що Угорщина і Румунія разом виступають проти нового закону України «Про освіту», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійятро, перебуваючи з візитом у Румунії, - Радіо Свобода.

Як сказав угорський міністр після зустрічі з румунським колегою Теодором Мелешкану в румунському місті Клужі, Угорщина зацікавлена у створенні і збереженні стратегічного контакту з Румунією в цьому питанні, адже «набагато краще створювати історії успіху, ніж мати справу з конфліктами»

Сійярто також наголосив, що, як він уважає, закон про освіту суперечить угоді про асоціацію між Україною та ЄС, підписання якої підтримали Будапешт і Бухарест. Через це, сказав міністр, він розглядає ухвалення українського закону як «удар у спину» двом державам.

Водночас міністр бачить «серйозну загрозу» в тому, що на розгляд українських парламентарів потрапили також законопроекти про мову та громадянство.

Голова МЗС Угорщини знову нагадав: Угорщина багато разів зверталася до української влади, щоб Київ не ухвалював цього закону, але це було зроблено попри заяви Будапешта, що новий законодавчий акт, як переконаний міністр, порушує права нацменшин в Україні.

В Україні живе понад півмільйона угорців і румунів, і через це також Угорщина і Румунія виступають разом, заявив Сійярто.

На його думку, якщо Верховна Рада законодавчо ухвалить пропозиції, запропоновані парламентською комісією з питань культури, мовно-освітні можливості угорської та румунської меншин будуть значно звужені, а проти цього Угорщина та Румунія боротимуться спільно, заявив Сійярто.

Минулого тижня в Будапешті на форумі, організованому Радою Європи щодо Стамбульської конвенції, депутати парламенту Угорщини відмовилися від зустрічі з делегацією Верховної Ради України, щоб вислухати роз’яснення стосовно мовної статті закону України «Про освіту», повідомляла перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко на погоджувальній раді керівників фракцій. Вона закликала депутатів використовувати всі можливі міжнародні майданчики для роз’яснення представникам іноземних держав положень закону «Про освіту».

Цей закон викликав різку критичну реакцію в Угорщині, Румунії, Польщі, а також критичні зауваження Болгарії та Греції. Різко проти нього висловилися в Росії. До Петра Порошенка з проханням не підписувати законопроект звернувся голова Закарпатської обласної адміністрації Геннадій Москаль та громадсько-культурні організації закарпатських угорців.

У законі, зокрема, передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову з першого до п’ятого класу, а в середній школі навчатимуться державною мовою. Також окремо обумовлено, що коли мова нацменшини належить до мов Європейського союзу, можливе викладання нею однієї або кількох дисциплін.

Окремий лист-звернення до президента України написали також голова Центрального органу національного самоврядування українців Угорщини Юрко Кравченко та представник української нацменшини в парламенті Угорщини Ярослава Хортяні-Гук.

29 вересня в Будапешті в Центрі української культури й документації пройшов «круглий стіл» для обговорення ухваленого в Україні 5 вересня «Закону про освіту» та неоднозначної реакції, яку він викликав із боку деяких сусідніх країн. В обговоренні з українського боку взяли участь тимчасовий повірник у справах України в Угорщині Андрій Лупак, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний та мер міста Тетієва (Київська область) Руслан Майструк.

Радіо Свобода

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...