Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика  |  Економіка

Українську металургію переділять на користь росіян?

Від боротьби між собою українських бізнес-груп можуть виграти росіяни, до рук яких потраплять найпривабливіші стратегічні об’єкти. Зараз у центрі скандалу – ММК імені Ілліча, який, за чутками, продали неназваному інвестору з Росії – пише Тетяна Івженко в російській «Независимой газете».

В Україні спалахує скандал навколо одного з найбільших підприємств – Маріупольського металургійного комбінату (ММК) імені Ілліча. Це вже не перша заплутана історія, учасники якої прикриваються неясними натяками на якихось російських інвесторів. Галузеві аналітики зазначають, що у цьому разі йдеться швидше про боротьбу українських бізнес-груп, які почали переділ ринку, що відновлюється після кризи. Однак у перспективі ситуація справді може завершитися переходом найбільш привабливих українських металургійних активів до рук росіян, додають експерти.

Під завісу правління Віктора Ющенка у пресі з’явилася інформація про продаж «Індустріального союзу Донбасу» (ІСД) російському інвестору. Ця новина багато разів то спростовувалася, то підтверджувалася, поки не поступилася місцем черговій сенсації: про купівлю комбінату «Запоріжсталь», що нібито готується структурами Ріната Ахметова. Оскільки до останнього часу найбагатший українець вважався правою рукою Віктора Януковича, то інформація про підготовку угоди була подана як свідчення зміцнення бізнес-імперії нової влади. Втім, і сам Ахметов, і представники контролюючих державних структур категорично спростовували факт ведення таких переговорів.

На тлі ще не стихлої інформаційної хвилі минулої середи з’явилася чергова новина – про операцію купівлі-продажу ММК ім. Ілліча, що нібито відбулася, здійснену кіпрськими офшорними компаніями на користь неназваного російського покупця. Про це на прес-конференції в агентстві УНІАН повідомили представники тих самих кіпрських компаній. Борис Подольський від імені «Формігос Холдинг Лтд». та Ілля Горн – від «Рівейн Лтд.» пояснили, що в інтересах однієї з російських фінансово-промислових корпорацій були викуплені 100% акцій керуючої компанії ЗАТ «Ілліч-сталь», яка контролює не тільки до 90% акцій ММК ім. Ілліча, але й низку пов’язаних із меткомбінатом структур. Щоправда, учасники прес-конференції не показали журналістам відповідних документів і не навели ніяких конкретних даних, пообіцявши пізніше розкрити всі деталі та подробиці сенсаційної угоди.

Того ж дня керівник комбінату Володимир Бойко назвав усю інформацію, що прозвучала на прес-конференції, «брехнею» і категорично спростував можливість продажу комбінату. Він відразу ж був прийнятий прем’єр-міністром Миколою Азаровим, але тема бесіди та її підсумки залишилися закритими. Представник менеджменту підприємства, відмовившись від офіційного коментаря, у бесіді з кореспондентом «НГ» заявив про свою впевненість у тому, що ніякі російські бізнес-групи не мають стосунку до ситуації, що склалася. «Це почалося ще рік тому, коли група «Приват» (дніпропетровська бізнес-група, яку в Україні пов’язують з іменем бізнесмена Ігоря Коломойського. – «НГ») накинула оком на меткомбінат», – сказав він. Судячи з відкритих джерел, між ММК ім. Ілліча та вказаною бізнес-групою триває давня війна з різних напрямків. Однак ніяких підтверджень причетності «Привату» до останньої сенсації немає.

«Найімовірніше йдеться про перерозподіл власності між українськими бізнесменами. Можливо – про рейдерську атаку на велике підприємство», – припустив експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Дмитро Науменко. Він зазначив, що скандали навколо української металургії можуть бути пов’язані з відновленням та зростанням привабливості галузі після кризи. Якщо рік тому багато експертів, коментуючи стрімке падіння обсягів виробництва, прогнозували, що металургія не просто припинить бути бюджетоутворюючою галуззю української економіки, але взагалі розчиниться у нових економічних реаліях, то зараз коментарі значно більш оптимістичні. За офіційними даними, металургія вже сягнула показників 2008 року, за підсумками 2010-го обсяг виробництва у галузі може становити близько 35 млн. тонн. Левова частка продукції, як очікується, буде експортизована, що дасть змогу збільшити обсяги зовнішніх продажів на 15-17% порівняно з кризовим роком.

Незважаючи на райдужні перспективи, основні проблеми української металургії досі не вирішені. Серед них експерти називають і проблеми з поставками сировини, у першу чергу – коксованого вугілля, яке багато підприємств закуповують у Росії. І ціни, що зростають, на газ, електроенергію, руду, послуги. Хоча у 2008 році український уряд встановив для меткомібнатів антикризові пільгові ціни, однак, за визнанням галузевих спеціалістів, зараз навіть пільги не виправдовують витрат на виробництво. «Здавалося б, у найбільш вигідному становищі металургійні підприємства Віктора Пінчука, для яких – у рамках українсько-російського зближення – Росія наприкінці квітня продовжила квоти на безмитне ввезення труб для нафтової промисловості. Однак і Пінчук не може розраховувати до кінця року на величезні прибутки, так, тільки зводять кінці з кінцями», – сказав «НГ» один із екс-чиновників колишнього уряду. Він зазначив, що більшість українських меткомбінатів уже порушили умови антикризового договору з урядом та підвищили ціни на свою продукцію на внутрішньому ринку. Днями прем’єр-міністр Азаров справді запався з критикою на металургів, пообіцявши скасувати пільги для тих, хто не тримає ціни.

«Скандали навколо комбінатів та погроза Азарова – це зовсім різні, такі, що не перетинаються, лінії», – упевнений Дмітрій Науменко. На його думку, уряд розуміє, що ситуація на зовнішніх ринках для українських виробників уже покращилася, і перепиняє спроби зловживань. Щодо ситуації на ММК ім. Ілліча, то експертам складно це пояснити. «Усі версії того, що відбувається, суперечливі. А в умовах нестачі інформації ситуацію проаналізувати неможливо», – сказав «НГ» аналітик інвестиційної компанії «БГ Капітал» Євген Дубогриз. Підтверджуючи слова колег про невирішеність основних проблем галузі, він зазначив, що чутки про можливу купівлю росіянами українських підприємств з’являлися якраз тому, що саме російські інвестори могли б вирішити низку проблем. «Хоча нашими меткомбінатами цікавилися і китайці, й корейці, й представники інших країн, але очевидно, що співвідношення прибутковість-ризик є найбільш привабливим із точки зору російських інвесторів – через наявні економічні зв’язки, географічне розташування та навіть навички роботи в умовах ризиків, які схожі в наших країнах. Для українських підприємств така перспектива є оптимальною, оскільки у Росії сформовані стійкі та фінансово забезпечені галузеві групи, які створили світові мережі збуту продукції», – зазначив експерт. - inozmi.glavred.info.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ