Для того, щоб бути в Польщі визнаним біженцем, не вистачить пережити тортури та полон у Східній Україні. Впродовж 2,5 років такий статус Польща надала лише чотирьом особам з тисячі людей у відчаї.
Видання розповідає про долю Анни, 52-літньої чиновниці з Донецької області. Влітку 2014 сепаратисти вбили її чоловіка та зятя. Її викрали, скалічили і погрожували, що зґвалтують і розстріляють. Звільнили жінку по 40 днях неволі. У грудні 2014 Анна попросила в Польщі статус біженця. Згодом до неї долучила дочка Оля з дітьми.
«Рік пізніше обидві жінки отримали негативне рішення в справі статусу біженця», – читаємо. Польські чиновники, відмовляючи українцям статусу біженця пояснюють, що «на заході України ситуація відносно спокійна».
На погляд Маґдалєни Садовської з Товариства правової інтервенції, чиновники, які досліджують ситуацію заявників, повинні бути більш проникливі. "Дійсно, на заході України немає воєнних дій. Але це замало, щоб визнати, що людина, яка просить про захист, є там безпечна, – каже газеті Садовська. – Міжнародні рапорти показують, що сепаратисти систематично використовують тортури. А жертви не мають реального шансу отримати допомогу від українських служб".
Дані Управління з питань іноземців (УзПІ) показують, пише «Gazeta Wyborcza», що до 1 травня ц.р. заяви про статус біженця подали 459 українців. У 2014–2015 роки таких заяв щороку було близько 2,3 тисячі.
У 2014 р. позитивне рішення прийнято в справі 17-ти заявників, але статусу біженця не отримала ні одна особа. Втікачам надали так званий додатковий захист («ochrona uzupełniająca») та дозвіл на толероване перебування («pobyt tolerowany»). У 2015 р. УзПІ позитивно розглянуло 32 справи, з яких статус біженця надали двом особам. Цього року такий статус отримали також дві особи.
