Україна є лідером за темпами поширення епідемії: кожен 200-ий українець живе з вірусом імунодефіциту людини. За оціночними даними, в нашій державі близько 220 тисяч українців мають ВІЛ-позитивний статус, повідомили у прес-службі Департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА.
Розвиток епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Львівській області має ті ж закономірності, що й в цілому в Україні.
За 9 міс. 2016 р. взято під медичне спостереження 332 осіб з діагнозом ВІЛ-інфекція, що на 4,8% більше, ніж за 9 міс. 2015 р. (316 осіб).
Упродовж 9 місяців 2016 року зареєстровано 120 випадків СНІДу, що на 7% менше, ніж за 9 міс. 2015 р. (129 випадків), на 10,4% менше, ніж за 9 міс. 2014 р. (134 випадки) і на 30,6 % менше, ніж за 9 місяців 2013 р. (173 випадки).
Таким чином, якщо за 9 місяців 2016 року кількість зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції зросла, то СНІДу є меншою, ніж за 9 місяців 2015, 2014 і 2013 років.
У структурі шляхів передачі ВІЛ-інфекції серед зареєстрованих осіб з діагнозом ВІЛ-інфекція продовжує зростати частка осіб із статевим шляхом інфікування ВІЛ, і за 9 місяців 2016 року досягла 56,6% (51,6% - за 9 міс. 2015 р.).
Слід зазначити, що також зменшується частка споживачів ін’єкційних наркотиків (СІНів) серед взятих на облік хворих у стадії СНІДу – 41,7%, і, відповідно, зростає частка інфікованих серед СІНів статевим шляхом – 58%
На 01.10.2016 року в області під медичним спостереженням перебувало 3180 ВІЛ-позитивних (поширеність захворювання на ВІЛ-інфекцію складає 126,4 випадків на 100 тис. населення, що майже в 2,5 рази нижче, ніж середньоукраїнський показник – 306,8), в тому числі 984 осіб - хворі на СНІД.
Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу поширена нерівномірно. Дотепер є адмінтериторії, де показник поширеності ВІЛ-інфекції значно перевищує середній по області (126,4 на 100 тис. населення): м.Червонограді (330,2); м.Бориславі (319,2); м.Стрию (233,6), м.Львові (197,3); м.Дрогобичі (167,7); м. Самборі (139,7), завдяки лідерству цих міст щодо ін’єкційного вживання наркотиків.
Таким чином, епідемія ВІЛ-інфекції у Львівській області поширюється уже не тільки в групах найбільш високого ризику інфікування ВІЛ, хоча використання зараженого ін’єкційного інструментарію залишається одним з основних чинників ризику інфікування ВІЛ. Практикою доведені доцільність, корисність і виправданість саме превентивних заходів та дій на попередження поширення ВІЛ, які націлені на зміну поведінки і способу життя людей. Необхідно відмітити, що ВІЛ-інфекція вражає найбільш працездатні та репродуктивні вікові групи населення.
В області за 9 міс. 2016 р. офіційно взято на облік 54 дитини, які народилися від ВІЛ-позитивних матерів (за 9 міс. 2015 р. – 51).
В ЛОЦ СНІДу станом на 01.10.2016 р. на офіційному обліку в педіатра знаходиться 243 дітей, з них 54 дитини з підтвердженим ВІЛ-статусом. У решти (189 дітей) – неуточнений діагноз (в стадії підтвердження).
Найбільш поширеною асоційованою інфекцією у хворих на СНІД є туберкульоз, як легеневий так і позалегеневий, – у 30% випадків за 9 міс. 2016 р. (за 9 міс. 2015 р. – 71,3%), що залишається провідною причиною смерті хворих в стадії СНІДу.
Станом на 01.10.2016 р. 1363 особи, в тому числі 50 дітей хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД отримують безкоштовно антиретровірусну терапію згідно із Клінічними протоколами.
Якщо ВІЛ-позитивна людина отримує спеціальні ліки (антиретровірусну терапію) – вона не становить загрози для суспільства. Така людина може жити повноцінним життям і мати здорових дітей. Дослідження показали, що впродовж року ВІЛ-позитивний пацієнт, який не отримує потрібні ліки, інфікує в середньому ще дві людини.
Розширення доступу до лікування закладено в основу нових завдань, поставлених до 2020 року, метою яких є покласти край епідемії СНІДу до 2030 року: у 90% людей, які живуть з ВІЛ, має бути підтверджений ВІЛ-позитивний статус; з них 90% повинні отримувати АРТ; 90% людей, що приймають АРТ, мають мати невизначене вірусне навантаження.
А для виконання цього завдання потрібно нарощувати обсяги і якість тестування населення області. Адже вчасне виявлення вірусу дає можливість забезпечити ефективне лікування та не допустити поширення епідемії.
