Поставте себе на місце Путіна, зробіть зусилля, погляньте на світ його очима - і ви зрозумієте, що чергова війна майже неминуча, - Блогер і правозахисник Віктор Шендерович для "Щоденного журналу"
"Переможений в шаховій партії згрібає фігури і кидає їх в обличчя опонентові.
Поставте себе на їхнє місце - злодійкуватих, брехливих, все програвших, - і ви зрозумієте, що ескалація війни майже неминуча.
Україна тут ні при чому. Ні при чому тут «Новоросія», вороги-піндоси, морально розкладена гейропа і наша загадкова духовність - все це просто спроба відвернути великий народний колектив патріотичного танцю від цифр на табло обмінника.
Ще вчора цей багатомільйонний колектив водив хороводи, пишався зеленими кримськими чоловічками і радів туркменській підтримці всього сущого.Сьогодні він починає помаленьку чесати ріпу і з тривогою поглядати на віконце видачі зарплати.
Якщо людей терміново не відвернути, буде бо-бо.
Коли все пішло шкереберть на минулому витку (чверть століття тому), у країни була альтернатива, що втілилася в З'їзді народних депутатів, гласності, Гайдарі ... Була енергія змін всередині і розуміння неминучості цих змін нагорі. Був світ зовні, який з надією дивився за тим, як монстр набуває людських рис ...
Сьогодні нагорі просто допилюють що залишилося, виграючи час валютними інтервенціями із запасу, накопиченого за нафтові роки. Але ложечка вже відчутніше шкребе по дну.
Що ж робити?
На минулому витку можна було піти по гроші в Паризький клуб, але олімпійські кільця стиснули Путіну голову так, що він розірвав стосунки зі світом. Сьогодні можна тільки віддатися Китаю, але Китаю при такому розкладі ми скоро дістанемося безкоштовно, а в Піднебесній нікуди не поспішають.
Рік, що починався масовою ідіотською ейфорією, закінчується так, як закінчується всяка ейфорія - жорсткою зустріччю з реальністю. Рубль вже не ковзає, а летить вниз, Україна втрачена на десятиліття і війська НАТО постають не в Польщі, а прямо по периметру.
Це - повне фіаско Путіна, очевидне всім, крім кремлівських політологів.
З цієї точки є два шляхи. Перший - європейський - відставка і покаяння, але в нашому психіатричному випадку це не розглядається навіть теоретично. Загнаний в кут, Путін кидається в нову авантюру, підвищуючи ставки. Останні гроші кинуті на мобілізацію «воєнки»; в справу пішов останній зовнішньополітичний ресурс - ядерний шантаж ...
Весь цей приголомшливий рік я задавав собі одне і те ж питання (і мені здається, зараз це головне питання для світу): він блефує або збожеволів по-справжньому?
Довгий час мені здавалося, що він блефує.
Сьогодні я вже не переконаний в чистоті цієї відповіді.
Звичайно, він ще мріє пройти між цівками, але здається, вже зрозумів, що це не проканає. П'ятнадцять років абсолютної влади розбестили його не тільки морально, а й інтелектуально. Він так і не навчився користуватися інтернетом, віддаючи перевагу текам, які кладуть йому на стіл спеціально навчені люди. Ці теки і формують зміст до болю знайомої нам голови. Він давно бачить реальність через свій, дуже особливий кришталик ...
Він дійсно може не розуміти, на яку смертельну грань поставив країну. Там, в власному мозку, він цілком може домовитися з самим собою про патріотичну благість своїх божевільних дій. Подолання когнітивного дисонансу, знаєте.
Поставте себе на місце Путіна, зробіть зусилля, погляньте на світ його очима - і ви зрозумієте, що чергова війна майже неминуча. На неї, матінку, можна буде все списати все - і авось як-небудь протриматися в Кремлі до смерті."
