Власниця „Цісарської кав’ярні” Тетяна Нікітчин звернулася до Президента України Віктора Ющенка, прем’єр-міністра Віктора Януковича, генпрокурора України Олександра Медведька, голови СБУ Ігоря Дріжчаного, міністра внутрішніх справ Юрія Луценка з вимогою надати їй та її сім’ї охорону. Про це вона повідомила під час прес-конференції.
„Маючи гіркий приклад Сенчука, Федишина, Дацка прошу вас захистити та надати мені, моїй сім’ї, моєму нерухомому майну та ПП «Лорелея» охорону на час вирішення питання приватизації землі”, – йдеться в зверненні. За словами Тетяни Нікітчин, ситуація, що склалась навколо її підприємства, нагадує спосіб захоплення підприємств рейдерами. Вона вважає, що встановлення пам’ятника Івасюку на місці „Цісарської кави” – це спекуляція на пам’яті співака. „Підприємство „Лорелея” володіє приватною власністю у 99 квадратних метрів, де розміщені кав’ярні «Цісарська кава». Якщо ми хочемо говорити про правову державу, то це насамперед означає захист приватної власності”, – сказала Тетяна Нікітчин.
За словами підприємця, вона має намір зустрітися з Ярославом Вакарчуком та обговорити його пропозицію встановити пам’ятник на місці «Цісарської кав’ярні»: „Я намагатимусь зустрітися зі Славком Вакарчуком для того, щоб дізнатися, чи встановлення пам’ятника Володимиру Івасюку на місці „Цісарської кав’ярні” є його словами, чи хтось інший говорить від його імені”, – долала Нікітчин.
Нагадаємо, сьогодні член оргкомітету зі спорудження пам’ятника Івасюку Тетяна Крушельницька повідомила, що пам’ятник композитору спорудять у Львові у скверику навпроти Будинку профспілок біля кафе «Цісарська кава»; це земельна ділянка на проспекті Шевченка, 7-9.
Ініціатива встановлення пам’ятника належить Святославові Вакарчуку, який, нагадаємо, під час святкування 750-річчя Львова звернувся до міської влади з такою пропозицією. Як повідомляло „Гал-іnfо”, Святослав Вакарчук поклав квіти на місце встановлення майбутнього пам’ятника. За словами Вакарчука, „однозначне місце для цього пам’ятника – це невелика площа, що розташована на місці, де проспект Шевченка впирається в Будинок профспілок. Через цю площу проходить найкоротший шлях від музичної академії до філармонії. Саме тут проходив щодня Володимир під час навчання у консерваторії”.
