«Я ніколи більше не пішла б на Майдан. Я згадую, як добиралася тоді тими автобусами до Києва, як мерзла разом з тими людьми на Майдані. А сьогодні не пішла б туди, бо від того, що всі мерзли на Майдані, скористалася невелика група людей», – про це сьогодні, 22 листопада, у сьому річницю початку Помаранчевої революції, заявила в коментарі Гал-інфо мати загиблого журналіста Георгія Гонгадзе Леся Гонгадзе.
Пані Леся каже, що не розчарована самим Майданом, а тим, що сталося після нього. «Що я сьогодні маю від держави Україна? У мене 50 років трудового стажу, а фактично 100, бо я працювала рік за два у інфекційній лікарні, а у мене пенсія 920 гривень, з яких 220 я плачу за комунальні послуги. І це у нас не чужа, а наша рідна українська влада», – каже вона.
Від зміни влади в Україні з «помаранчевих» на «біло-блакитних», на думку Лесі Гонгадзе, нічого не змінилося. «Спершу одні прийшли, накрали, тепер інші прийшли і знову ділять. А я сьогодні не можу нормально жити в цій державі, мені перекривають кисень. Я же 10 років добиваюся, щоб мені прибрали комин перед вікном і не засипали саджею», – додає вона.
Жінка не вірить, що справа з вбивством її сина колись буде розслідувана і винних покарають: «Її ніхто не хоче розслідувати. Вони спустили справу на гальма, чекають, щоб вийшов термін давності, щоб її закрити. Або ж чекають, поки я помру, тоді нема матері – немає проблеми. Але Бог тримає мене на цьому світі і допомагає все пережити».
