«Втрачаємо час». Так директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак охарактеризував процес підготовки нормативної бази, яка б врегулювала питання створення в Україні госпітальних округів. Про це він сказав в програмі «Територія» Громадського радіо, повідомила прес-центр ініціативи «Децентралізація влади».
Нагадаємо, що базовою реформою для якісних перетворень у інших сферах, в тому числі і в сфері охорони здоров’я, є реформа місцевого самоврядування за принципом децентралізації як владних повноважень, так і ресурсів. Системні кроки з втілення завдань цієї реформи розпочалися в 2014 році. Першим її кроком є формування об’єднаних територіальних громад – спроможних громад, наділених широкими повноваженнями і ресурсами, які дають змогу громадам надавати населенню своєї території якісні медичні, освітні, комунальні, адміністративні та інші послуги.
Виходячи з цього, для реформи галузі охорони здоров’я в контексті децентралізації експертним середовищем запропоновано втілити таку систему функціонування медичних закладів, які б могли забезпечити для людей якомога наближені та якісні послуги: первинна медицина - за громадами, госпітальні округи – основа вторинного рівня медобслуговування, третинний рівень має забезпечуватися на обласному рівні – це високоспеціалізована медицина.
«Нам потрібно починати з первинного рівня. Але його неможливо зробити, якщо ви не об’єднали громади. Якщо ви не зробили базовий рівень медицини, ви не маєте відповідального за якість цієї послуги. А політично відповідальний — це голова об’єднаної територіальної громади», - сказав Юрій Ганущак.
Експерт також назвав вимоги до вторинного і третинного рівнів медицини.
«Вторинний рівень медицини повинен покривати спектр того, що визначено регуляторними актами. Регуляторні акти — це медичні протоколи, тобто інструкція, як ремонтувати машину під назвою людський організм. Майже більшість їх зроблена. Так от, вторинна медицина має забезпечувати їхній конвеєр — все, що написано в цих протоколах, має лікуватися на вторинному рівні. Якщо щось не вписується, воно іде на третинний рівень, його ще називають університетська клініка. Бо на цьому рівні з’являється щось унікальне, спеціалізоване, що інколи потребує навіть досліджень. Там неможливо прорахувати, скільки коштує послуга, і тому там поєднуються кошти від дослідницьких центрів, медицини та освіти. Тому третинний рівень збігається із клініками, а вторинний рівень покривається повністю», - пояснив експерт
Він також додав, що на вторинному рівні медицини має бути кількість пацієнтів, яка дозволяє завантажити всі установи – це щонайменше 150 тисяч.
«150 тисяч — це мінімально, наприклад для сільської місцевості, яка хоче створити округ. А в Дніпрі - 1,5 млн. Наступна лікарня інтенсивної терапії в Павлограді, інша в — Нікополі, Кривий Ріг — окремо. От вам п’ять округів навколо п’яти потужних центрів. Зона впливу від 60 до 90 кілометрів. Система має працювати таким чином: станція швидкої допомоги знаходиться у кожній громаді. Її завдання добратися до пацієнта протягом 20 хвилин. Далі лікар приймає рішення, куди його везти. І тут має працювати принцип «золотої години» — отих 60 км. І швидка везе пацієнта або до лікарні інтенсивної терапії, або до лікарні планового лікування, або до лікарні відновлюваного лікування», - конкретизував Юрій Ганущак.
Він нагадав, що проект постанови, яка врегулює порядок формування госпітальних округів, з’явився ще в березні 2016 року.
«Квіташвілі на нього погодився, але потім пішов у відставку. Шафранський, в свою чергу, дуже серйозно попрацював з регіонами, ця методика була подана, потім чомусь відкликана та замінена іншою. Цю іншу методику міністерство не зрозуміло. Зараз вона теж відкликана. Уляна Супрун поки що нічого не подає, бо, швидше за все, ще не знає, що робиться в міністерстві. На жаль, ми втрачаємо час. Тому що, якщо до кінця серпня вона не буде затверджена урядом, то, я боюся, що сезон втрачений», - сказав експерт.
