Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура  |  Волинь

Яким був Львів за часів Австрійської Імперії? Фотовиставка

У Львові в музеї Шептицького триває експозиція ретроспективної виставки «Портрет міста», яка відповідає на питання: яким був Львів за часів Австрійської Імперії? Журналіст Гал-інфо побачила на власні очі історію міста Лева і поспілкувалась з організатором виставки Оксаною Жеплинською.
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/12

Виставка однозначно ретроспективна. Розповідає про час панування Австрійської Імперії на теренах Галичини, зокрема, Львова. До речі, у той час сюди приїхало багато чиновників, а вслід за тими і творча інтелігенція. Особливо, австрійські, німецькі, чеські та інші художнки. Тому у Львові почало вирувати і мистецьке художнє життя.

Хоча є і негативні сторони, бо почав занепадати місцевий малярський цех, оскільки велику роль почала відігравати академічна освіта. Тому наші місцеві художники, той же Яблонський, Радчинський, вже вчаться в Мюнхені, Відні, як наслідок, змінюється їх стиль малювання на більш європейський.

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/10

Літографія

У Львові в 1822 році була заснована літографська майстерня Піллерів, яка є фактично першою не лише в нас на Галичині у Львові, але й по всій Україні. Завдяки їй можна було збільшити тираж творів мистецтва. У той час був надзвичайно популярний пейзаж, зокрема, панорама Львова.

Архітектура міста Лева тоді постійно зазнавала змін. Однією з причин є прихід австрійської влади, наслідком чого стало руйнування середньовічних мурів довкола поселення. На їх місці будували нові вулиці,  рови засипали, облаштовували парки, сквери. Саме такий оновлений Львів став провідним мотивом у літографських роботах майстрів. Пізніше була заснована літографія Мартина Яблонського та інші.

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/7

Акварель

У техніці акварелі того часу працював Август Гаттон, Теофіл Чижковський. Їх пейзажі цікаві тим, що сьогодні вони наче енциклопедія побуту. У своїх творах митці надзвичайно детально прописували не тільки споруди, будинки, храми, але й так само досконало вимальовували містян, які прогулювались вулицями Львова.

Завдяки картинам можна дізнатись, який одяг був модний серед чоловік та жінок, серед дітей та дорослих. Мода була така: жінки носили довгі пишні сукні з дуже пишними рукавами. У таких сукнях добре було видно декольте дами, адже виріз на суконці був у вигляді човника.

Обов’язковим елементом жіночого одягу була велика хустка чи шаль, яку накидали на плечі. Додатковим атрибутом був капелюшок найрізноманітніших форм, який зав’язувався під шию на бант, а також рукавички.

Щодо чоловіків, то вони вбирались за надзвичайно гарним такий англійським стилем. Це і вузькі штани, яскрава камізелька(жилетка), зверху сюртук. Обов’язково навколо шиї мала бути зав’язана хустка і були високі капелюхи.

Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
Фото: Олени Ляхович
1/24

Портрет

Портрет почав розвиватись в Україні з кінця 16 ст. і  аж до першої половини 19 ст. Він залишається домінуючим у мистецтві. І якщо до кінця 18 ст. звертали увагу тільки на високе становище людини в суспільстві, то вже в першій половині 19 ст. портрет відображає ті зміни, які відбуваються саме серед людей. Тобто художників цікавить не високе становище особи, а насамперед її внутрішній світ.

Зображують людину вже нового часу: освічену, духовно і морально багату. Адже тоді під впливом заходу освіта набуває великої популярності. Ну і звичайно це є той час, коли в пошані були родинні стосунки, тому на виставці представлено багато портретів членів певних родин.

З’являються такі різновиди портретів як дитячий, який також набирає нових обертів популярності. Розвиваються парні портрети, портрети подружжя. Це той час, коли стає відчутний вплив австрійського мистецтва. Зокрема, був такий стильовий напрямок як “бідермаєр”, коли увага в портреті приділяється в основному деталям, коли не стільки внутрішній світ показаний, скільки дуже так фотографічно вимальовували саме обличчя портретованого і дуже скрупульозно вимальовували кожен елемент одягу. Але ці портрети призначалися для міщан і вони створювали затишок і родинне тепло будинках містян.

Так само розвивається автопортрет. Це пов’язано з тим, що художник з такого якби ремісника виходить у привілейовану верству суспільства і його професія починає цінуватися. В той час починають цінуватися люди творчих професій.

Також є карта, на якій позначені землі Речі Посполитої, які були розділені під час першого поділу між Прусією, Австрією і Росією.

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/8

Альманах «Русалка Дністрова»

У книжці велику увагу приділено “Русалці Дністровій”. Це той альманах, який вийшов в Буді (теперішній Будапешт) в 1837 році і це була перша ластівка, видання, яке написано народною мовою. Шашкевич, Головацький і Вагилевич вперше звернулись до свого народу рідною мовою. Перед тим переважно говорили німецькою мовою.

Театр

У 1776 році прийшла до Львова Австрія і організувала німецький театр. Приїжджає такий актор Булла, який займається розвитком установи. Театр діяв у Францисканському костелі, якого тепер немає, тому що костел був зруйнований під час “весни народів”, коли австрійські війська бомбили Львів, щоб приглушити революцію в листопаді 1848 року.

Так само існував і польський театр, але десь в 30-х роках Станіслав Скарбек, який був відомим графом, вирішує будувати окрему будівлю під театр. На ті часи будівля була настільки величезною, що стала однією з найбільших театральних будівель в Європі. За розмірами можна було порівняти лише з театром “Ла Скала” в Мілані. Він хотів, щоб там жили актори, щоб там були готелі. Це фактично була справа його життя. І той театр якраз був відкритий в 1842  році і ось ця сцена, що є, це є така репродукція з вирізки, яка була в газеті 1845-го року.

На виставці також представлені портрети львівських акторів того часу і відомий музикант Кароль Ліпіньський, який виступав на львівських сценах, і відомий піаніст світового рівня Ференц Ліст, який приїздив до Львова, і син Вольфганга Моцарта Ксаверій Моцарт, який працював у Львові. Це була доба романтизму, коли відчувалось піднесення в кожній ділянці суспільного життя. 

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/20
Олена Ляхович, Гал-інфо.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ