В Українському кризовому медіа-центрі (Київ) відбувся брифінг щодо знищення графіті-трилогії «Ікони революції» на фасаді будівлі НАНУ на вулиці Грушевського, 4. Трафарети із зображеннями Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка у вигляді революціонерів з'явилися 10 лютого 2014 року під час подій на Майдані
Під кожним з портретів були розміщені цитати з творів митців: «Вогонь запеклих не пече», «Хто визволиться сам, той буде вільний», «Наше все життя – війна». Автором трилогії вважається вуличний художник із псевдонімом Sociopath.
З ініціативи громадської організації «Музей Майдану» ці твори отримали статус нерухомих пам'яток місцевого значення ще 2014 року. Держава взяла їх на облік, увівши в реєстр пам'яток. 2 вересня 2017 року графіті було знищено.
«Питання потрібно розглядати не тільки в моральній площині, але і в юридичній. Справа в тому, що ці картини є пам’яткою історії місцевого значення і будь-які спроби знищити їх є злочином. Відповідно, має бути належна реакція правоохоронних органів. Цей випадок потрібно зробити показовим, аби в подальшому спинити будь-які спроби стерти нашу пам'ять з обличчя нашого міста», - наголосив під час виступу Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Історик підкреслив, що, потрібно миттєво реагувати на події. Також важливими є подальші кроки з інституалізації пам’яті про Майдан. Він повідомив, що у вересні цього року буде оголошено міжнародний конкурс проектів національно-меморіального комплексу, який включатиме три складові: музей, меморіал і культурно-громадський центр. Також, Київрада має проголосувати про надання Музею Революції Гідності земельної ділянки на вулиці Героїв Небесної сотні 3/5. Упродовж 2018-2019 років буде збудовано першу чергу Комплексу, що включатиме не лише Меморіал, але й експозиційний простір.
Український інститут національної пам’яті також скерував звернення до голови Національної поліції України С. Князєва та Генерального прокурора України Ю. Луценка з тим, аби цю справу розслідували і винесли вирок ініціаторам та виконавцям злочину.
«Знищення «Ікон Революції» – це виклик нашій гідності, свободі, власне, всьому тому, за що стояв Майдан. А ще – виклик силі та нашій спроможності протистояти таким актам вандалізму. Громадськість показала, що ми готові боротися і довести цю справу до логічного завершення, до суду. На сьогодні в Музею Революції Гідності немає тимчасового приміщення. Близько 2-х тисяч музейних предметів, які зібрані, перебувають у неналежних умовах зберігання, псуються, не охороняються. Крамниця, яка познущалася над нашими ідеалами не має права там знаходитися. Я би просила громадськість і ми, зі свого боку, будемо ініціювати, щоб Академія Наук передала в оренду це приміщення для Музею Революції Гідності», - розповіла заступниця гендиректора Національного музею Революції Гідності Антоніна Піпко.
Договір оренди на вулиці Грушевського з магазином, власники якого знищили революційні графіті не продовжуватимуть, а можливо, й розірвуть. Про це повідомив директор Інституту української мови Національної академії наук Павло Гриценко, який є орендодавцем даного приміщення. Він також наголосив, що ані Національна академія наук, ані Інститут історії України НАН та Інститут української мови НАН як власники будівлі не давали дозволу на знищення творів часів Революції Гідності на фасаді.
Як відомо, Київська прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом нищення графіті, які були нанесені під час Революції Гідності.
Український інститут національної пам’яті
