У Ратуші представили проект, який став переможцем міжнародного конкурсу «Облаштування відкритих просторів комплексу Бернардинського монастиря у Львові». З поміж 30 поданих журі майже одноголосно обрало пропозицію групи архітекторів з Будапешта (Угрощина) у складі Петера Сабо, Еви Дері-Папп, Андраша Ґаздаґа, Тамаша Карачоного.
На думку журі, саме автори угорського проекту з найбільшою повагою поставився до самої території, архітектури і мешканців прилеглих будинків.
«Це подвір’я (Бернардинське – ред.) – цікава суміш громадського, публічного простору і більш інтимного, де мешкають люди. На майдані перед церквою ми побачили, що релігія більш присутняу житті міста, ніж це можна було побачити в Будапешті чи в Угорщині загалом. Тому ми вирішили поставити фасад церкви на передній план, очистити простір, забрати звідти всі машини, щоб відкрити вигляд. У монастирському саду можна було б зробити критий павільйон і використати його як кафе чи музей. І ще одна деталь: ми б хотіли розмістити в монастирському саду лавки, які можна обігрівати за допомогою сонячних панелей», – розповів один з представників групи угорських архітекторів.
Територія довкола Бернардинського монастиря умовно поділена на 5 зон: перша – простір внутрішнього дворика, далі дворик всередині самого монастиря, площа перед храмом, монастирський сад, який тягнеться до Валової, до самого Музею ідей і пониження з боку площі Митної, місце, що символічно відтворює рів з водою. Це цілісний комплекс, але кожна зона має свій простір і різну функцію.
«Цей простір має належати львів’янам, бо, на жаль, все менше є місць, де можна просто посидіти і відпочити. Є пропозиція зробити тут невеличке кафе, проводити ярмарки ремесел чи концерти камерної музики», – сказав заступник міського голови Львова Василь Косів.
Процес впорядкування території буде поступовим і займе кілька років. До фінансування можуть долучитися міський бюджет, державний а також ті структури, які розташовані в будівлях комплексу: факультет культури і мистецтв, Музей ідей, храм.
«Проект зроблений дуже професійно. З іншого боку, велике відчуття поваги до цього місця, людей які там живуть. Це не просто самовираження дизайнера, а дуже мудрий і розсудливий спосіб змінити цей простір», –– додав Косів.
Голова комісії архітектури Львівської міської ради Андріан Гутник похвалив авторів проекту: «У мене склалося враження, що автори проекту довгий час жили у Львові, на стільки вони змогли передати дух середньовічного міста».
Він додав, що проект пройде процедуру громадських слухань, і можливо, до нього внесуть якісь дрібні корекції.
Фото - urban-project.lviv.ua
