Слухай онлайн
Культура

Доки пишемо писанки, доти існує світ, – львівська писанкарка

Автор Фото Олена Ляхович
Автор Фото Олена Ляхович
Автор Фото Олена Ляхович
Автор Фото Олена Ляхович
Автор Фото Олена Ляхович
1/5
У розмові з Гал-інфо львівська писанкарка Ірина Кметь розповіла про найдавніші писанки, про технології розпису, а також про символіку розпису писанок

В Україні перші глиняні писанки знайшли на території Київщини. Розкопки датують 10 –11 століттям. Натомість так звані справжні писанки, що зберігають у Львові в Національному музеї та в Музеї побуту та етнографії, датують кінцем 19 – початком 20 ст.

Саме через крихкість своєї структури так мало писанок збереглось до нашого часу. Хоча існують способи реставрації писанок. Наприклад, в музеях застосовують такий спосіб: розрізають яйце навпіл, очищують його, а потім, як пап’є-маше, склеюють зсередини, перед тим наповнивши середину яйця або піском, або іншою, подібною до піску речовиною.

Сьогодні щоб зберегти писанку якомога довше, наносять малюнок на «видутку». Проте у народі, зокрема у селах, не сприймали такий спосіб, бо ще здавна вірили, що у порожнину яйця може вселитись нечиста сила. Адже яйце – це символ життя.

"У Львові розповіли секрети розпису писанки"

Систематичне дослідження писанок

Систематичне вивчення писанкарства в Україні припадає на 19 ст. Це пов’язано перед усім з формуванням приватних колекцій. Наприклад, колекція Тадеуша Дідушицького дозволила розпочати експозицію писанок у Національному музеї та у музеї етнографії.

Також в Україні відомі колекції Варвари та Богдана Ханенків. В Дніпрі – Дмитра Яворницького. Тому, можемо сказати, що на 19 ст. припадає пожвавлення зацікавленості народною творчістю, народними скарбами.

Окрім того, у цей час починають організовувати систематичні експедиції. Зокрема,  у цьому є велика заслуга вчених, які працювали у Львові. Особливо тих, хто був пов’язаний з діяльністю Наукового товариства Шевченка.  У філологічно–етнографічній експедиції існувала група науковців, які досліджували тему писанок. Серед них були: Федір Вовк, Мирон Кордуба. Також сприяв розвитку цього напрямку Іван Франко.

Варто сказати, що до сьогодні збереглись документи Наукового товариства Шевченка датовані 1913 року. А  саме питальник, який розсилали по всіх селах. Він складається з 15 широких і уточнюючих питань. Це робили для того, щоб максимально зібрати всю інформацію з кожного куточка села про традиції та особливості розпису писанок.Тішить те, що ми можемо говорити про писанкарство не лише в контексті минулого, а й в теперішньому часі.

Символіка писанок

Виникнення астральних знаків, або ті, які символізували сили природи,  зумовлено тим, що люди були підпорядковані вищим силам, це і породжувало страх. Власне писанка й слугувала таким оберегом для людей. Тобто найдавнішим символом є сонце, яке зображували на яйці.

Також до найперших розписів варто віднести хрестоподібні візерунки. Сьогодні у ці самі символи ми вкладаємо інші значення. Наприклад, хрест як символ жертв Ісуса Христа.

Безкінечник малювали як символ часу, плинності води, символ нашого життя та постійного руху. В народі так і казали: «Доки пишемо писанки, доти існує світ».

Загальновідомо, що гуцульська писанка – жовто–гаряча. Проте є львівська писанка. Про це свідчать розкопки, які провели у 2013 році. Тоді в центрі міста на вулиці Шевській археологи знайшли писанку, виготовлену на гусячому яйці. До речі, на ній був зображений безкінечник як символ вічності. Справжня писанка на гусячому яйці. Проте найбільш вражає те, що за висновками науковців писанка дійшла до нас аж із 15 ст.  Такий факт викликає подив, адже не є зрозуміло, яким чином їй вдалось вцілити і чому з нею не відбулись різні хімічні та природні процеси. І взагалі, яким чином вона закам’яніла і постала перед нами у 21 ст. Наразі ця писанка зберігається в Коломийському музеї.

Також на перших писанках можна побачити дерево – символ життя, росту, світобудови. Якщо ви бажаєте закодувати на писанках побажання здоров’я, довголіття, то варто малювати різної форми та кольору трави, квіти, листочки, пелюстки. До  речі, такі рослинні розписи характерні для Львівщини. Зокрема, можемо спостерігати рослинну тематику на писанках з теренів Яворівського районну. Тобто для львівського регіону не характерне чітке деталізоване фотографічне відображення дійсності. Натомість – схематичне малювання по контуру.

Ще одна група розписів – це тварини: кінь, олень. Такі писанки характерні для мешканців терен Карпат. Існувало таке вірування, що олень на свої рогах приносив сонце, новий день. Риба використовувалась як символ християнства. Птахів зображували як посередників між світом живих, і світом мертвих.

Навіщо писанка потрібна?

Впродовж року є багато вірувань щодо того, як використовувати писанку. Наприклад, коли народжувалась дитина, то батьки клали освячену писанку у ліжечко, щоб дитина росла здорова і щаслива. Навіть коли людина відходила в інший світ, то так само писанка мала допомогти переходу від одного до іншого життя.

Також перед тим як закладати фундамент будинку, закопували писанку, щоб будівля довше трималася. Та й коли ниву засівали, то так само використовували писанку.

У випадку,  якщо освячене яйце билося, то проговорюючи слова молитви, писанку закопували. Власне намоленість мала принести щастя, добро і злагоду у сім’ю.

"Покрокова інструкція розпису писанки"

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...