Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Чорнобиль і його майбутнє. Рай для "зеленої" економіки, заповідник чи туристична мекка?

33 роки тому сталася Чорнобильська катастрофа. Відтоді територія у 30 км навколо ЧАЕС є зоною відчуження. Понад 116 тисяч мешканців цієї території евакуювали після аварії. Дотепер потрапити сюди можна лише за спеціальними пропусками. Про це повідомляє ВВС Україна.

Місто Прип'ять розташоване на відстані 2 км від ЧАЕС. Люди ніколи не зможуть тут більше жити, кажуть фахівці

Як Чорнобильська зона стала найбільшим природним заповідником України? Чи зможуть колись повернутися сюди люди? Що зараз відбувається на ЧАЕС і навколо? Як може місце ядерної катастрофи стати раєм для розвитку альтернативної енергетики? І чому зона відчуження стала магнітом для іноземних туристів?

BBC News Україна поїхала в зону відчуження, щоб дізнатися про майбутнє цієї території.

Людям тут не місце

30-кілометрова зона відчуження не має форму кола, як іноді помилково вважають. Радіаційне забруднення випало плямами, через вітер та погодні умови сформувалося кілька слідів.

Таким чином, зі сходу на захід зона відчуження розтягнулася на понад 60 км, а з півночі на південь - на 30 км, розповідає заступник голови Державного агентства з управління зоною відчуження Олег Насвіт.

За вікном його кабінету в місті Чорнобиль - охайні вулиці, де ходять люди і метушаться комунальники.

Втім, це здебільшого лише працівники зони та підприємств, які тут діють, - персонал Державного агентства з управління зоною відчуження та його підрозділів, ДСП "Екоцентр", що займається моніторингом радіоактивного фону, наукових і дослідницьких інституцій. Загалом у зоні відчуження налічується до 10 тисяч працівників.

Але про повернення на цю територію людей для проживання наразі не йдеться, каже пан Насвіт.

Звісно, є самосели - люди, які, попри заборону, самостійно повернулися до зони відчуження після аварії у свої домівки. Наразі їх залишилося близько 130 людей, більшість мешкає у місті Чорнобиль за 18 км від ЧАЕС, де найбільш розвинена інфраструктура.

Мешканців міста Чорнобиль та інших населених пунктів в зоні відчуження після аварії евакуювали

Але в зоні є ділянки, які геть непридатні для проживання людей. Найбрудніша - 10-кілометрова зона навколо ЧАЕС, що займає близько третини території зони відчуження.

"Ця територія забруднена трансурановими елементами - це уран, плутоній, америцій. Вони мають дуже довгий період напіврозпаду. Для плутонію-239 - це 24 тис. років, для плутонію-240 - 6,5 тисяч років", - пояснює заступник голови ДАЗВ.

Він розповідає, що в парламент направили законопроект, щоб оголосити цю територію непридатною для людського проживання довічно.

"Бо що таке 20 тисяч років? Для нас це назавжди", - пояснює пан Насвіт.

Меморіал у місті Чорнобиль

За його словами, на решті території, а це близько 70% зони відчуження, рівень забруднення вже такий, що наразі там можна дозволити культивацію сільськогосподарських земель.

"Але вся інфраструктура, зокрема соціальна, там знищена, тож немає жодних підстав радити людям повертатися на ці території", - каже пан Насвіт.

"У нас в Україні є багато інших дуже хороших місць для проживання, і ми ще не використали всі можливості в інших місцях. Тож на нашу думку, належним підходом до цієї території є зробити тут радіоекологічний заповідник, а на території дуже високого забруднення - встановити спеціальну зону промислового використання", - каже заступник голови.

На його думку, важливішим є наразі допомогти територіям навколо зони відчуження. Після аварії не всі мешканці погодилися звідти поїхати, тож там мешкають люди.

"Ці території досі вважаються територіями обов'язкового відселення. І згідно з цим, накладається низка обмежень на їхню економічну діяльність", - розповідає пан Насвіт.

Він наводить приклад Білорусі та Росії, де подібні обмеження для частини території з часом зняли. Але в Україні цього не зробили, оскільки це не було передбачено законодавством.

"Наше агентство зараз отримує багато заявок від різних громад і місцевих адміністрацій, які просять допомогти їм отримати свої землі, щоб розпочати економічний розвиток", - каже представник ДАЗВ.

А в самій зоні відчуження одним з майбутніх напрямків розвитку може стати покращення умов для тих, хто тут працює, пояснює пан Насвіт.

Промисловий майданчик

Після того, як зруйнований реактор ЧАЕС накрила сталева арка, радіаційний фон довкола суттєво зменшився

Попри те, що ЧАЕС не діє з 2000 року, на ній досі працюють понад дві тисячі людей. Однак персонал поступово переводять на роботу в місті Славутичі, який збудували після аварії на заміну Прип'яті.

Зруйнований четвертий блок два роки тому накрили Новим безпечним конфайнментом. Як доповідав в грудні минулого року міністр екології Остап Семеркак, заміри радіоактивного фону показують, що після насування арки цей фон суттєво зменшився.

Але арка - це не лише покриття, пояснює пан Насвіт: "Це дуже складний технологічний об'єкт, що має багато різних функцій - для проведення моніторингу, підтримки, робіт всередині цього укриття".

"Новий безпечний конфайнмент ізолював об'єкт "Укриття" (відомий як "саркофаг". - Ред.) від навколишнього середовища. Але всередині нього є стара споруда об'єкту "Укриття", і ми наближаємося до завершення часу, який для нього відвели розробники", - каже пан Насвіт.

Тож тепер завдання - розібрати нестабільні конструкції всередині нового конфайнменту. Розрахований він на сто років. За цей час людство має придумати яким чином розібрати і захоронити 200 тонн рештки радіоактивних відходів, що залишилися з розплавленого реактора. Поки що таких технологій немає. За попереднім планом, робитимуть це роботи.

У десятикілометровій зоні також споруджено сховище для відпрацьованого ядерного палива з першого, другого та третього блоків Чорнобильської АЕС (СВЯП-2), яке збудувала американська компанія Holtec на кошти міжнародних донорів. Сюди протягом десяти років перенесуть паливо зі сховища на території ЧАЕС, адже термін дії, на який воно було розраховано, вже сплив. Наразі тривають випробування нового сховища.

Також будується комплекс "Вектор" - спецкомбінат з поводження з радіоактивними відходами і матеріалами, де зберігатимуть відпрацьоване ядерне паливо з українських АЕС. Поки що Україні доводилося відправляти відпрацьоване паливо з чотирьох своїх АЕС до Росії.

Зелена енергетика замість атомної

Майже впритул до ЧАЕС вже працює сонячна електростанція Solar Chernobyl

На місці найбільшої ядерної катастрофи в світі наразі розвивають альтернативні джерела енергії. Минулого року на території ЧАЕС поруч зі зруйнованим реактором запрацювала сонячна електростанція українсько-німецького проекту потужністю 1 МВт.

Це може здаватися невеликою потужність в порівнянні з ЧАЕС - лише один її блок мав потужність у тисячу разів більше. Але пілотна сонячна станція може стати лише початком. За планом, територію десятикілометрової зони можуть вкрити сонячні електростанції.

Майбутнє після катастрофи: в Чорнобилі відкрилася сонячна електростанція
Як сонячна енергія може врятувати Чорнобиль
"Сьогодні зона відчуження має всі шанси стати перспективним елементом майбутнього "зеленої" економіки України", - заявляв минулого року міністр екології Остап Семерак.

За даними уряду, за останні два роки надійшло понад 60 заявок на відведення земельної ділянки з метою реалізації проекту від вітчизняних та іноземних інвесторів, зокрема з Данії, США, Китаю, Німеччини, Франції та Білорусі.

Для потенційних інвесторів під розбудову "сонячної" енергетики пропонують 25 квадратних кілометрів вільних земель у межах зони відчуження. А в кінці минулого року відвели ділянку для будівництва і першої в Україні вітрової електростанції, частина якої лежить у зоні відчуження.

Рай для природи

Графіті у Прип'яті

У 2017 році на території зони відчуження почав діяти Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, створений відповідно до указу президента. Його територія займає дві третини зони відчуження.

"У Білорусі заповідник створили вже за два роки після аварії - у 1988 році. А тут основним видом діяльності залишалися ЧАЕС, виробництво електроенергії, управління радіоактивними відходами. Питання управління дикою природою стояло вже на третьому чи четвертому місці після цього", - розповідає керівник відділу екології флори і фауни заповідника Денис Вишневський.

За його словами, це найбільший заповідник в Україні - його площа становить понад 2 тисячі квадратних кілометрів.

"Тут живуть прості тварини, такі як вовки, рись, ведмеді, лось - типові символи європейського лісу", - каже біолог. Загалом у заповіднику налічується понад 300 видів хребетних тварин і більш ніж 1400 видів рослин.

Після аварії радіація вбила тут практично усе, розповідає Сергій Гащак, заступник директора Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології.

Але незабаром природа відновилася, розповідає пан Гащак. Користь від відсутності людей перевищила шкоду від радіації.

Ми йдемо з ним ділянкою "Рудого лісу" до місця, де науковці проводять спостереження за тваринами. Довкола зеленіє ліс, співають птахи і ніщо не нагадує про минулу катастрофу.

"Люди більше не обмежували розвиток рослинності, чагарників, трав'янистих рослин, і ліс відновився. Це було дуже вражаюче", - каже дослідник.

Коні Пржевальського добре прижилися в зоні відчуження після аварії

За його словами, після аварії тут з'явилися олені, дикі кабани, рись та бурі ведмеді. А наразі в зоні відчуження найвища в Україні кількість лосів та вовків, каже фахівець.

"Аварія стала дуже корисною для тварин, тому що вона прибрала звідси людей. Нема людей - чудове життя для тварин, а також і рослин", - каже пан Гащак.

Завдяки створеному заповідника дослідники прагнуть зберегти відновлене розмаїття тваринного і рослинного світу зони відчуження.

Туризм: інтерес зростає

Туристичний кіоск на в'їзді в зону відчуження. Тут можна купити все - від морозива та магнітиків до карт і протигазів

У день візиту до зони відчуження на в'їзді зустрічаємо близько восьми туристичних автобусів, два з них - великі. Чекаючи своєї черги на в'їзд, іноземні туристи фотографуються і розглядають сувеніри в кіоску, з якого лунає гучна джазова мелодія, - від карт і магнітиків до протигазів і презервативів зі знаком радіоактивності.

Троє подруг з Британії розповідають, що приїхали сюди, тому що ще з дитинства багато чули про Чорнобиль і багато читали "про місто-привид Прип'ять".

Екскурсії в Чорнобильську зону організовують кілька туроператорів, і більшість з них займаються лише турами в Чорнобиль.

За даними мінекології, у 2018 році в зоні відчуження побували 63 тисячі людей. Це майже у вісім разів більше, ніж було ще п'ять років тому.

"В день буває до тисячі відвідувачів. Раніше було багато поляків, тепер - багато британців", - розповідає Віталій Поярков, який супроводжує групи.

Восени 2018 року на в'їзді до зони з'явився інформаційний центр. В самій зоні є готель і хостел для туристів.

У порожній Прип'яті часто можна почути гомін екскурсійних груп

Втім, слово "туристи" у зоні відчуження не люблять.

"Зазвичай ми використовуємо слово "відвідувачі". Ми це не рекламуємо. Але якщо у людей є певний інтерес приїхати і подивитися, то чому не надати їм таку можливість?" - каже Олег Насвіт з ДАЗВ.

Біля оглядового майданчика ЧАЕС зустрічаємо ще групу відвідувачів. Інженер з Портсмута каже, що приїхав подивитися саме на конфайнмент.

"Вдома друзі розповідатимуть, хто куди їздив, хвалитимуться, що були в Іспанії. А я скажу, що був в Чорнобилі!" - пояснює свій інтерес британець, який приїхав до України саме заради цього.

Туристів приваблює зона відчуження як місце, де природа відвойовує собі території, на яких раніше жили люди

Місто Чорнобиль, назва якого тепер стала метою для відвідин України багатьох туристів, - нині фактично адміністративний центр зони відчуження. Попри відсутність населення, інфраструктура тут підтримується.

У місті є офіційні будівлі, пошта, поліція, пожежні служби, комунальні служби, гуртожитки і чотири магазини, є електрика, газ і вода. На перший погляд, центр Чорнобиля нічим не відрізняється від іншого невеликого містечка України.

Та око швидко вихоплює порожні будинки, а коли звертаєш з головної вулиці, стає очевидно, що мешканці давно поїхали звідси, залишивши свої домівки природі.

Відвідувачів приваблює саме це - як природа бере своє після того, як люди залишають територію. І як свідчить статистика, така цікавість лише зростає.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ