Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн

Для охорони пам’яток і їхньої реставрації ніколи не достатньо виділених коштів — Володимир Швець

Інститут «Укзахідпроектреставрація» займається проектуванням, виготовленням проектно-кошторисної документації на пам’ятки архітектури. Йдеться не про власне реставрацію чи відновлення,  а про створення, приміром, проекту будинку певної історичної епохи. Отож, це не реставрація, а скоріше, проектування та дослідженя. Про підготовку до  святкування 750-ліття міста Львова, а саме робіт, які Інститут проводив до свята, читайте у розмові кореспондента „Гал-info” з  директором Інституту «Укзахідпроектреставрація» Володимиром Швецем.

– У чому полягає робота Вашого Інституту і яка його роль у святкуванні 750-річчя Львова?

– Робота Інституту полягає в розробці проекту регенерації кварталів історичної забудови. Про що йдеться? Регенерація історичної забудови – це повернення планувальної структури забудови на якийсь історичний період. Коли в нас замовляють проект історичної регенерації будівлі, то ми піднімаємо історичні матеріали і пробуємо її відновити, наприклад, на той період, коли він був зроблений. Інше питання вже – як відновлюють ці будинки.
Щодо святкування 750-ліття Львова, то ми переважно працюємо на замовлення управління капітального будівництва Львівської міської ради, яке є, згідно з постановою Кабміну, ухвалою міської ради та інших документів, є замовником за кошти міського бюджету і субвенції Державного бюджету.
Інститут є проектною держрозрахунковою організацією, яка працює на замовлення. Свою ініціативу ми можемо проявляти тільки у вигляді пропозицій.

– З яких джерел здійснюється фінансування робіт, що проводить Інститут «Укзахідпроектреставрація»?

– Фінансування робіт, пов’язаних з комплексом святкування 750-ліття першої письмової згадки про Львів, зокрема й реставраційних та інших робіт, що охоплюють пам’ятки архітектури, здійснюється з кількох джерел. Перш за все, це міський бюджет, а також субвенції з Державного бюджету для місцевих органів влади й гроші з інших джерел – кошти приватних власників, позабюджетні джерела.

– Які об’єкти, що потребують реставрації, Ви б відзначили?

– Окремо слід виділити проектні роботи щодо відновлення Високого Замку. Щодо планів Буняка, то вони були нереальними, навіть якби він мав безмежну владу.
Перш за все, гору треба було укріплювати, а не будувати бутафорний замок, проектів якого навіть не збереглося. Зараз там проводиться проект благоустрою, зокрема приводитимуть до ладу озеленення, замощення доріжки, водовідведення, освітлення,  громадський туалет, доступний для туристів, ліквідовуватимуть зайві дерева, зроблять можливим огляд зі всіх оглядових майданчиків панорами міста, обрізавши дерева, а також мають намір законсервувати залишок муру, який є. Ці роботи запроектовані і, дасть Бог, в цьому році будуть виконані. І ми дістанемо ту ж саму Замкову гору, але без особливих новобудов. 150-200 тисяч гривень виділено на ці роботи в цьому році.
Проект практично готовий. До нього також залучено Львівський лісотехнічний університет.

– Чи достатньо цих 150-200 тисяч гривень? Коли ні, то скільки коштів необхідно для відновлення Високого Замку?

– Якщо розумно розпорядитися тими 150-200 тисячами, які нам виділили на Високий Замок, то їх достатньо для того, щоб ліквідувати негативні процеси руйнування, ерозії Замкової гори, а межі досконалості нема. Тому навіть якщо буде мільйон, ми завжди знайдемо, що робити. Треба також зробити копію Лева Лоренцовича.

– Пане Володимире, коли говорити про львівські пам’ятки архітектури загалом, то яку суму необхідно виділити на їхню реставрацію?

– Для охорони пам’яток і їхньої реставрації ніколи не достатньо жодної суми. Жодна держава, яка б вона багата не була, ніколи не може сказати, що вона закінчила реставрацію. От маєте Бандінелі. Там вкладено 15, дехто називає 14, 18 мільйонів гривень. Це будинок, доведений до такого стану, коли його можна нормально експлуатувати і показувати людям. Але стоїть питання гідроізоляції фундаментів і підпивниць. Це коштує приблизно від 600 тисяч до 1 мільйона гривень. Стоїть питання реставрації декору, інтер’єрів. А це сума, яку вам ніхто не назве, бо це надзвичайно дорогі роботи. Може бути 10 мільйонів, може бути 20. Стоїть питання відновлення елементів оздоблення, які також важко оцінити.
Європейська цивілізація не створюється за один рік. Зруйнувати можна за рік, а створювати треба поступово. Важлива не сума, а вміння нею розпорядитися. Дещо інші категорії, принципи і підходи. Це реставрація, це мистецтво.

– Повернімося до святкування  750-річчя Львова. Які роботи вже завершено і що ще залишається?

– По багатьох об’єктах вже практично закінчена документація і кошторис. Ми плануємо дещо доробити по комплексу собору Бернардинів. Дахи вже майже закінчені. Цього року плануємо завершити решту дахів над управлінням охорони історичного середовища на Валовій, 20 і там, де є Центральний державний історичний архів. Церква, слава Богу, тримає свої дахи в порядку, на більше грошей не вистачить. В каплиці Боїмів ми зробили значну частину першочергової проектної документації. Археологи дослідили там стінописи. Тепер там дуже мала сума (400 тисяч гривень) може бути спрямована на благоустрій, на мощення. Це вже не наша робота, а робота виробництва на основі наших проектів.
Ми сподіваємося, що цього року основні кошти будуть спрямовані не на наше проектування, а на реалізацію того, що ми минулого року запроектували. Тому, коли минулого року ми мали проектних робіт поза мільйон по об’єктах, то зараз ми матимемо значно менше: все буде зводитися до вдосконалення того, що ми запроектували.

– Які роботи проводяться в галузі транспорту?

– Щодо транспорту, то нові покриття для трамвайних колій вже використані на вулиці Івана Франка, на перехресті площі Митної та вулиці Личаківської, а також зроблено частину вулиці Підвальної до пам’ятника Федорову.
Тепер залишилося відремонтувати дорогу від Руської церкви до Віденської кав’ярні (вул. Руська, пл. Ринок і вул. Беринди, пл. Катедральна). Цю частину хочуть зробити наступного року.
Традиційно технологія трамвайних колій така ж, як і в поїздах: насипали подушку з гальки, поставили шпали, до шпал прикрутили рейки і поїхали. По тому всьому замостили асфальтом чи бруківкою. Навантаження переноситься на рейки, на шпали і потому на галькову подушку передає сильну вібрацію. Для історичної забудови оця вібрація є великою проблемою. Сучасні технології використовують монолітні залізобетонні плити, які лежать, наприклад, на вул. Івана Франка, на Личаківській, на Дорошенка. Розприділення навантаження від трамвая на таку велику площу значно позитивніше.
Є один недолік – ця залізобетонна плита не має нічого спільного з історичними мощеннями. Але коли негативи порівнюють, то негатив руйнування є значно гіршим від негативу естетичного. Тому від вул. Руської до Віденської кав’ярні, вул. Памви Беринди, необхідно перейти на ці нові технології. Це значно зменшить негативний вплив вібрації на забудову вул. Руської та на пл. Ринок, пл. Катедральної, Катедри і одночасно спростить систему руху без тих перетинів. Але виникнуть питання в колах радикальних захисників середовища про те, що замість традиційного мощення бруківкою чи чимось іншим з’явиться бетонна плита.

– На вулиці Руській планують рознести трамвайні колії…

– На вулиці Руській колії зараз накладаються. За новим проектом вони будуть рознесені, але поза тим одночасно два трамваї не проїдуть, вони мають їхати по черзі, бо самі колії рознесли, але фізично габарити трамваїв не помістяться. Оце рознесення колій робиться тільки для того, щоб уникнути стрілок, які значно швидше зношуються, ніж звичайні колії, та для того, щоб забезпечити можливість нової технології на плити.

– Чи залучають до реставраційних робіт іноземні інвестиції? Коли так, то яких саме країн?

– На вулиці Театральній, 16 зараз роблять готель. Як мені відомо, там залучені скандинавські інвестиції.
Загалом прямих інвестицій немає. Є багато фірм з іноземним капіталом. Залучені інестиції поляків, німців. Вони просто чекають, коли з’явиться можливість для діяльності. Іноземців цікавить Львів. Ми, львів’яни, самі не розуміємо важливості нашої архітектурної спадщини. Ми не вміємо керувати своєю державою, це очевидно.

                                                                                                 Розмовляла Юлія Главацька, „Гал-info”

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ