Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн

Ігор Гуменчук: Думка про те, що хтось скупить львівську землю, не піддається жодній критиці, оскільки це в принципі неможливо

Управління природокористування і земельних ресурсів Львівської міської ради підготувало для розгляду на наступній сесії ЛМР „Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу земель у власність або права на оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові”. Згідно із ним, конкурсним способом можна буде продавати не тільки вільні земельні ділянки, а й обтяжені, а також право оренди на них. Детальніше про проект положення і можливості, які воно створює, «Гал-info» розповів заступник начальника управління природокористування і земельних ресурсів Львівської міської ради Ігор Гуменчук.
 – Пане Ігорю, розкажіть, що це за положення і наскільки воно корисне для міста?
 
– Наразі в нас діє чинне «Положення про порядок продажу земельних ділянок м. Львова у власність», затверджене у 2003 році відповідно до Земельного кодексу України. Відповідно до цього положення ми продаємо земельні ділянки лише на конкурентних засадах шляхом аукціону. Проте це стосується лише вільних земельних ділянок, що дуже  обмежує можливості наповнення міського бюджету. Оскільки ми завжди проводимо моніторинг  і законодавства, і вторинного ринку землі для того, щоб напрацьовувати питання на наступні періоди, то десь всередині минулого року ми побачили, що є тенденції для того, щоб розширити географію продажу земельних ділянок на торгах. Зокрема, не тільки через  аукціони, а й через продаж права оренди і продаж на конкурсних засадах.
Влітку минулого року управління природних ресурсів і землекористування ЛМР підготувало проект відповідного «Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або права на оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у Львові», де власне запропонувало окремі сегменти продажу. Вільних ділянок – через аукціон, обтяжених земельних ділянок – через конкурс,  і продаж права оренди на ділянки, які не можна продавати вказаними вище способами. Пізніше, десь у листопаді-грудні, Верховна Рада прийняла у першому читанні низку законодавчих актів, які власне говорять про пріоритетність продажу земель на аукціонах і конкурсним способом. І говорять про це і Президент, і Юлія Тимошенко, практично усі політики. Хочу відзначити, що ми почали це робити першими. Проте це положення ще повинне пройти обговорення на профільних депутатських комісіях. Близько трьох разів депутатські комісії зі своїми зауваженнями повертали це положення на доопрацювання, і ми намагалися їх максимально врахувати. Обговорювалося воно дуже важко, проте, оскільки положення відповідає чинному законодавству і напрацьовувалося на підставі законодавчих актів – Земельного кодексу, ЗУ «Про плату за землю», ЗУ «Про майно», і низки інших, які прописані в преамбулі, і оскільки воно пройшло громадські обговорення, і відшліфоване законодавчо, то ми можемо  виносити його затвердження на сесії.
 
– Розкажіть детальніше про саме положення.
 
 – Раніше землю у Львові продавали на аукціонах, а на аукціонах можуть продаватися лише вільні і не обтяжені земельні ділянки. Тепер, як на мене, буде більш фаховий підхід до розподілу земель в місті, оскільки можна буде реалізовувати шляхом конкурсу обтяжені ділянки і право оренди на них.
Зокрема, щодо продажу права оренди. Візьмемо, до прикладу, земельну ділянку, яка перебуває в зоні ЮНЕСКО. Продати її на аукціоні не можна, тому що землі такого виду не продаються. Однак оскільки ця ділянка є приваблива і вільна, то ми виготовляємо на неї технічну документацію і виставляємо на аукціон право оренди на неї. Тобто вираховуємо, скажімо, вартість десяти років оренди і кажемо, що от за таку суму ви можете купити право заключити договір оренди на певний час – 10, 15, 50 років. Тобто той, хто виграв, отримує право орендувати цю земельну ділянку максимум на 50 років. Людина, заключивши договір оренди, платить гроші за саме право орендувати і, окрім цього, платить по договору оренди орендну плату. Тобто це є одночасно і одноразовий платіж, і орендна плата за кожен рік. Це дуже вигідно для міста.
 
– Та чи вигідно це буде інвесторам?
 
– Дивіться, якщо, скажімо, в історичній зоні продати на аукціоні земельну ділянку ми не можемо, то ми можемо продати право оренди. Оскільки інвестор зацікавлений у таких ділянках, йому все-одно, який юридичний статус вона матиме. Йому потрібна приваблива земельна ділянка в центрі міста, але законодавство каже, що в тій частині може продатися лише право оренди.
 
– Як визначається орендна ставка і чи може вона змінюватись?
 
– Орендна плата визначається згідно із законодавством  за певним  механізмом. Там є відповідні локальні фактори, які обраховуються комп’ютером на підставі нормативно-грошової оцінки. Також в договорі оренди передбачено, що орендна плата має коефіцієнти градації. Відповідно, якщо змінюються, скажімо, ставки орендної плати, то змінюється й сама орендна плата. 
 
– Чи може орендар передати ділянку в суборенду і таким чином отримати зиск?
 
– Орендар може користуватися нею сам, але і може передати в суборенду. Проте лише за згодою міської ради на термін, який йому надали. Проте, як правило, суборенда обраховується в тих же самих пропорціях, що й оренда, оскільки цільове призначення цієї ділянки не змінюється, тому ставки не можуть бути вищими. В підприємців можуть бути якісь свої домовленості, але те, що місто має отримати, зафіксовано законодавчо.
 
– Чи буде визначатися перед продажем права оренди цільове призначення ділянки і чи зможе орендар пізніше її викупити?
 
– Звичайно, ми завжди визначаємо цільове і функціональне призначення ділянки. Проте викупити він її не зможе, навіть якщо збудує там будинок. Для цього ми і робимо цю градацію: де є продаж права оренди, а де є продаж на аукціоні. Якщо є право оренди, то, як правило, викуп ділянки малоймовірний, оскільки вона знаходиться або в охоронній зоні, або в історичній зоні ЮНЕСКО. 
 
–  У яких випадках застосовується конкурс і які земельні ділянки пропонуватимуться до продажу конкурсним способом?
 
– До прикладу, ми маємо земельну ділянку, на якій стоїть якась самовільно збудована споруда, чи є якісь інші обтяження – немає підведених комунікацій, дерева ростуть, ще щось. Тобто вона є приваблива, але продати її на аукціоні не можна, бо вона не вільна. Тоді застосовується конкурс. Підприємці подають конкурсній комісії запечатані конверти зі своїми пропозиціями. Пропозицій є два типи: найкращої ціни –  цінова і найкращих умов – комерційна. Тобто вони кажуть, що ми за цю земельну ділянку платимо один мільйон і зобов’язуємось зробити три позиції для міста, другі кажуть: ми платимо 0,9 млн, але зобов’язуємось зробити 5 пропозицій, треті – ми платимо 1,2 млн, але для міста зробимо дві пропозиції. З пропозицій вибираються найкращі. Зокрема, якщо це є цінова пропозиція, то виграє той, хто найбільше запропонував. Якщо це є комерційна пропозиція, і місту вигідніше, щоб там проклали водопровід, інженерні мережі, щось знесли, врегулювали інші питання, то комісія каже, що ціна нас цікавить меншою мірою, а цікавить більше комерція і ці умови. І тоді виграє той, хто запропонував найкращу пропозицію. Якщо ж, скажімо, два претенденти запропонувати однакову ціну, то, звичайно, виграє, той, хто надасть кращі умови для міста. Оце є так званий конкурс.
 
– Хто стежитиме за прозорістю продажу через конкурс?
 
– Для прозорості його проведення  вважаю за доцільне залучити в конкурсну комісію депутатів міської ради, оскільки вони також несуть відповідальність за наповнення бюджету і за місто загалом. Конкурсна комісія розпечатає конверт, а члени комісії поіменно прийматимуть рішення, яке буде занесено у протокол. Тоді укладається договір купівлі-продажу, в якому прописуються конкурсні зобов’язання. За невиконання умов договору законодавством передбачені штрафні санкції аж до розірвання договору і повернення коштів.
Окрім цього, для прозорості і контролю всіх трьох сегментів продажу земельних ділянок в положенні передбачено створення наглядової ради, яка буде складатися з представників депутатського корпусу, щоби вони теж до цього мали дотичність і бачили прозорість і чіткість цього механізму.
 
– Чи проводилася у Львові інвентеризація вільних  земельних ділянок?
 
– Проведення інвентаризації – це дуже складний процес. Для того, щоб її провести, потрібно приблизно півтора року і кілька мільйонів гривень. Уявіть, скільки треба оглянути земельних ділянок, які треба зафіксувати в якості затверджених чи незатверджених площ в координатах. Це величезний обсяг роботи, і він так швидко не робиться.
 
– Яким чином Ви визначаєте, скільки реально місто має запасу земель і скільки на сьогодні можна продати?
 
– Визначається все дуже просто. Ми маємо перелік ділянок, які на сьогодні є приблизно вільними. Ми їх вивчаємо і тоді маємо уявлення про те, чи вони вільні, чи обтяжені, і тоді з ними працюємо. Другий варіант – є дані державного земельного кадастру, які періодично поповнюються. І ми по цих даних проводимо певну градацію земельних ділянок, які можна використати під продаж. І третій варіант – ми співставляємо дані державного земельного кадастру, нашу інформацію і форму державної статистичної звітності щодо вільних або обтяжених земельних ділянок. Тобто це такий великий об’ємний матеріал, який дає ним змогу працювати.
 
– Яка приблизно загальна площа вільних земельних ділянок у Львові?
 
 – Якщо взяти загальну площу міста, яка становить 15 тис. га, згідно з даними державної статистичної звітності, то приблизно 2,5 тис га – це є земельні ділянки, які не надані у власність або користування. З них приблизно 800 гектарів – це  вільні або часткові вільні земельні ділянки, які можуть використовуватися під житлову забудову. Окрім цього, ми постійно напрацьовуємо ділянки під кожен сегмент продажу.
Зокрема, на сьогодні до продажу шляхом аукціону готується 25 вільних земельних ділянок, шляхом конкурсу – 18 земельних ділянок. Також є близько чотирьох привабливих земельних ділянок, на які пропонуватиметься право оренди, оскільки вони знаходяться в зоні ЮНЕСКО. 
 
– Чи можете назвати останні?
 
– Ми працюємо з ділянкою на вул. Федорова, 28, яка готується під готельний комплекс, також є одна перспективна ділянка на вул. Дорошенка, проте там є певні юридичні обтяження.
 
– Скільки загалом було проведено земельних аукціонів у Львові і отримано коштів?
 
– Протягом трьох років від проведення першого аукціону було проведено більше 30 результативних аукціонів, в результаті яких в міський бюджет надійшло близько 120 млн. грн.  Маю зазначити, що Львів займає одне з чільних місць з продажу вільних земель шляхом аукціону і, разом з Києвом та Одесою, входить у трійку міст, що найбільше реалізовують земель на конкурсних засадах. До нас дуже часто звертаються за досвідом з інших обласних центрів держави.
 
– Лунають закиди, що продаж земель конкурсним способом призведе до значного подорожчання землі. Отже, через високі ціни середній i малий бізнес не матиме змоги купити землю і її викуплять олігархи. Чи Ви з цим погоджуєтесь?
 
– На сьогодні ціни на землю в місті досягли свого апогею, тому коливання подорожчання землі може бути у межах 10-12% на квартал або на півріччя. Це не є показовим, якщо порівнювати з тим, що в минулі роки ціни на землю могли зростати  на 150-200% на рік. Щодо викупу земель олігархами, то ми продаємо в рік 5-8 га землі, що для  наявної площі – 15 тис. га не є показовим. Думка про те, що хтось скупить львівську землю, не піддається ніякій критиці, оскільки це в принципі неможливо!
 
Розмовляла Ірина ЗАЛЕЦЬКА
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ