Учора у Львові розгорівся черговий кадровий скандал, в епіцентрі якого опинився директор ЛМКП «Львівтеплоенерго» Ігор Марчак. Марчак звинуватив львівського міського голову Андрія Садового в тому, що той «гальмує» модернізацію підприємства і пообіцяв звільнитися, як тільки вийде з відпустки, якщо Садовий не погодиться на те, щоб віддати підприємство в концесію. Про деталі конфлікту «Гал-info» розпитало в самого Ігоря Марчака.
– З якого числа Ви перестаєте виконувати обов‘язки директора ЛМКП «Львівтеплоенерго»? Вас звільнили чи Ви звільнилися самі?
– Я зараз до 17 червня у відпустці і після неї, якщо ми з міським головою не знайдемо порозуміння, то я звільнюся.
– Ви поклали на стіл Садовому заяву на звільнення чи це лише «усні домовленості»?
– Ми домовилися, що після відпустки я звільнюся, якщо він не прийме рішення, яке мене влаштує.
– Ви кажете, що міська рада не працює як одна команда. Перший заступник міського голови Микола Одуха в інтерв‘ю «Гал-info» зазначив, що підтримує ідею передачі в концесію комунальних підприємств, мовляв, у приватному управлінні збільшиться ефективність господарювання. А мер Львова Андрій Садовий, виявляється, іншої думки?
– Вся справа в «добрих» радниках. Міський голова ще рік тому був на тій позиції, що комунальні підприємства треба віддавати в концесію. Тепер його думка під їхнім впливом змінилася. Я із Садовим не маю відвертого протистояння чи конфлікту, просто мене не влаштовує його нерішучість і відтермінування прийняття рішення щодо проекту модернізації зношених мереж «Львівтеплоенерго». Проект було підготовлено ще в кінці минулого року, і зараз ми просто втрачаємо час через нерішучість Садового. З Буняком було легше працювати, тому що він швидше приймав рішення, і якщо обґрунтовано пояснити ситуацію, то можна було змінити його думку стосовно певних питань. Із Садовим по-іншому – він слухається своїх радників, але ж вони не розуміються на тому, що саме треба теплоенергетиці
– Що конкретно каже Садовий?
– Що він ще не визначився.
– А інші варіанти, наприклад, здати «Львівтеплоенерго» в оренду, віддати на приватизацію?
– Як один з варіантів, він розглядає створення спільного підприємства. Тепер йому ближче саме цей варіант.
– Чи не підозрюєте Ви, що Садовий має певні інтереси в створенні СП?
– Не знаю.
– Якщо Садовий не прийме рішення на Вашу користь, то куди Ви далі підете працювати?
– Бажання маю все ж таки залишитися працювати в енергетиці, бо я вже працюю в ній 20 років, і мені це ще не набридло.
– Чи надходили Вам вже якісь пропозиції щодо роботи і звідки саме?
– Були, але звідки, говорити ще зарано.
– Чи існує, на Вашу думку, третій варіант: якщо Садовий не прийме рішення на Вашу користь і Ви не звільнитеся з посади?
– Варіантів може бути багато, але наразі я про них не думаю, бо як далі, через місяць складеться ситуація – зараз важко спрогнозувати.
– А хто може стати Вашим наступником ?
– Львівщина фактично втратила фахівців у галузі енергетики, тому я не знаю, хто може стати моїм наступником. На посаду директора ЛМКП «Львівтеплоенерго», професійну людину буде підібрати нелегко. Головне, щоб ця людина прагнула до прогресу, але точно, що ця людина не може бути сторонньою, бо її тоді не сприйме колектив, який зараз перебуває в стані напруження. Я знаю людину, яку можуть поставити новим директором підприємства, але попри добрі менеджерські здібності вона не розбирається в теплоенергетиці. Перша особа „Львівтеплоенерго” має насамперед знати схеми теплопостачання, орієнтуватися в технічних питаннях і, крім того, бути менеджером.
– Скільки коштів за останній час було вкладено в підприємство і скільки потрібно в нього вкласти?
– З 2002 року з державного бюджету в реконструкцію мереж було вкладено 20 млн грн, які пішли на модернізацію котлів, встановлення індивідуальних теплових пунктів, ремонт обладнання. За ці гроші ми фактично підтримували роботу підприємства на певному рівні, але говорити про те, що за ці гроші воно виводилося на високотехнічний рівень, не можна.
Крім державних, у модернізацію основних фондів вкладалися ще й власні кошти підприємства, але все це фінансування замале, бо, наприклад, на цей рік ми просили на підтримку 82 млн грн. У 2004 році на модернізацію ми просили 18 млн грн, в 2005 році –25 млн. грн., 2006-му – 27 млн. грн., тобто ці суми коштів ми мали освоїти за один рік для того, щоб був певний результат, а так його, по суті, немає, бо гроші приходили на кінець року. Тому можна сказати, що основна причина повільного та поганого оновлення мереж «Львівтеплоенерго» в тому, що кошти, передбачені бюджетом, надходять надто пізно. Ми маємо постійні проблеми з фінансуванням. У кінці минулого року, коли готувався державний бюджет на 2007 рік, на модернізацію комунальної сфери виділили 4 млрд грн, і було узгоджено, що з них 700 млн грн підуть на модернізацію мереж ЛМКП «Львівтеплоенерго», але частина цих коштів надійде лише у вересні, тому таке фінансування є неефективним.
Якщо говорити про способи вирішення цієї проблеми, то розрекламоване кредитування тут не підходить. Брати кредит у банку дуже невигідно, тому що українські банки вимагають дуже високі відсотки – від 12 відсотків річних. Так, в Європі це загальновживана практика, але там банки дають кредит під 4% річних. Тому єдиним варіантом ми бачимо залучення інвестицій – або віддати підприємство в концесію, або в оренду.
– Ви зазначили, що 120 км мереж потребують заміни, бо знаходяться в аварійному стані, плюс кошти необхідні на модернізацію котелень, інше. Скільки на все це потрібно коштів?
– 400 млн грн.
– Але ваш проект передбачає інвестиції в значно більших розмірах – 80 млн євро. Чи є вже потенційні інвестори, і що передбачає сам проект?
– Інвестиційний проект передбачає автоматизацію подачі тепла в усіх будинках, в яких встановлене централізоване опалення, встановлення облікових пунктів та обладнання регулювання подачі тепла по поверхах. Тепло подаватиметься цілодобово і в будь-яку пору року, а не лише посезонно. Якщо так буде, то взагалі можна буде забути про поняття опалювального сезону – мешканці опалюватимуть тоді, коли їм буде потрібно.
Вперше свій проект ми презентували на Міжнародному економічному бізнес-форумі та ярмарку інвестицій у Львові позаминулого року, і тоді ним зацікавилися інвестори з Чехії, Німеччини, Прибалтики, Франції.
Для того, щоб реалізувати цей проект, потрібно спочатку створити конкурсну комісію, яка створює передумови залучення інвестицій і завдання – а саме за 4 роки модернізувати 120 км аварійних мереж, і по роках розписуються суми – скільки кожного року інвестор має вкласти. Так само з автоматизацією теплопостачання в будинки. Крім того, щороку в бюджет міста він має платити визначену плату. Ще ми записуємо умову, що на визначеному році модернізації він зобов‘язується знизити тарифи на теплопостачання. За нашими розрахунками, він зможе знизити тариф за теплопостачання на 20 відсотків від середнього рівня тарифів по Україні, тоді в нас будуть найнижчі тарифи. І попри все це ми маємо отримати покращену якість послуг з теплопостачання – воно має бути цілодобове, і позасезонне.
– Скільки ж може заробити інвестор, якщо візьме «Львівтеплоенерго» в концесію?
– Треба зрозуміти, що вкладаються гроші в енергозбереження, внаслідок чого споживання газу зменшується на 30 відсотків. Далі компанія з теплопостачання отримуватиме прибуток, заклавши його в тариф, але й сам тариф знизиться. Гроші компанія собі поверне через довший строк – через 15 років, тому дуже залежить, що це буде за компанія – велика та досвідчена, така, що може почекати 15 років, чи маленька, яка лише загубить підприємство, розпродавши його активи. Наразі назвати компанії, що виявили зацікавленість, не можу через те, що має відбутися конкурс, і тоді стануть відомі їхні назви. А зараз це не тема для розмови.
Спілкувався Валентин КОНЦЕВИЧ
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ