В Україні триває сесія національного мультипредметного тестування (НМТ), а з нею і дискусії щодо завдань з історії, які часто вимагають у школярів додаткової підготовки поза навчальною програмою.
З 14 травня до 25 червня триває основна сесія національного мультипредметного тесту (НМТ). Цьогоріч участь у вступних випробуваннях беруть понад 312 тисяч учасників та учасниць. Обов’язковим для них є тестування з історії України, яке містить 30 завдань різних форм і отримати за виконання яких можна від 0 до 54 балів.
Тим часом у мережі вже розгортаються дискусії щодо завдань, які були запропоновані у тестуваннях цьогорічним учасникам. Зокрема, журналісти Гал-інфо віднайшли дописи користувачів Facebook про “злите” зображення карикатури, аналіз якої був одним із завдання тестування з історії упродовж сесії, яка відбулась 12 червня. Як зазначають батьки школярів, а також підтверджують журналісти, єдиним джерелом цієї карикатури в мережі є російський сайт архівної періодики.
Ведуться в інтернеті дискусії і про доцільність окремих завдань іспиту. Школярі, їхні батьки та вчителі звертають увагу на те, що частину тестів складено без врахування шкільної програми та можливостей учнів опанувати необхідний матеріал.
Наприклад, хвилю дискусій викликало цьогорічне завдання, у якому учасникам пропонували визначити, якої події з усього періоду історії України стосується публікація у французькій газеті XVII століття. Як наголосила у коментарі Гал-інфо історикиня, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” Олеся Ісаюк, преса – це доволі специфічний вид джерел. Особливості роботи з нею вивчають на профільних факультетах вищих навчальних закладів на другому-третьому курсі. А робота ще й з ранньомодерним періодом преси у більшості випадків стає частиною окремих спеціалізацій.
“З іншого боку, якщо на це питання подивитися уважно, то стає зрозуміло, що у ньому в принципі достатньо інформації, яка може допомогти знайти відповідь учневі, за умови володіння ним мінімальною кількістю інформації і у якого все гарно з логічним мисленням. От за цих двох умов учень це завдання вирішить. Але тут виникає питання, чи цей учень має достатньо навичок? Враховуючи, як виглядає наповнення програми і організація процесу вивчення історії, дуже сумніваюся, що у вчителя була можливість навчити учня працювати з такими джерелами, а в учнів, відповідно, навчитися”, – зазначила Олеся Ісаюк.
Історикиня наголошує, що поки триває сесія НМТ, неможливо точно стверджувати про особливості різних завдань, адже йдеться лише про обговорення “зливів”, які потрапили під суд громадськості в інтернеті. Такі джерела не є верифікованими, тож посилатись та аналізувати їх можна лише з припущеннями, без остаточного винесення вироків. І попри те, що окремі запитання були справді складними та з каверзами, усі вони цілком відповідали програмі тестування.
“Є кілька питань, дійсно складних, але вони мають значення для тих, кому потрібні високі бали з історії. Якщо людині об'єктивно не потрібно 200 балів, то таке завдання , як кажуть, суттєвої погоди не робить”, – зазначила Олеся Ісаюк.
Проте важливо, що такі дискусії “підсвітили” інші проблеми – незнання історії серед дорослого населення, а також недопрацьованість шкільних навчальних програм.
Олеся Ісаюк наголошує, що хоча, на перший погляд, наразі ситуація з вивченням історії не виглядає трагічно, але це тільки доки не зачіпаємо питання того, що залишається в головах учнів. Проблема полягає в тому, що в результаті основна маса людей часто не орієнтується в логіці історичних подій. А підготовку школярів до вступних іспитів доводиться розпочинати з пояснення причинно-наслідкових зв’язків між історичними подіями, мотивацій історичних осіб та подібних аспектів, які, власне, роблять історію наукою, а не нагромадженням фактів. Прогалини в знаннях часто можуть бути суттєвими, проте відсутність розуміння контексту подій не лише в історичному хронологічному плані, але й у масштабі світової історії, часто зумовлює труднощі у вивченні предмета.
“Я не засуджую ні дітей, ні вчителів, тому що всі вони поставлені в ситуацію, коли історію вивчити нормально в школі майже неможливо. Шкільна програма з історії перевантажена фактами, фактографією, інформацією. Там замало взаємозв'язків, там трапляються колізії між парадигмами: між собою зустрічаються, з одного боку, інерція суміші народницької схеми, деформованої посткомуністичною школою, а з іншого – модерні концепції”, – зазначає пані Олеся.
Наголошує історикиня і на тому, що на історію в школах виділено замало навчальних годин, зокрема для опанування практичних навичок, аби діти навчались читати джерела, аналізувати і розуміти їх. У цьому контексті йдеться не про вузькоспеціалізовані джерела, як було запропоновано у тестуванні, а про ті, які присутні у шкільній програмі: договори Богдана Хмельницького, чотири універсали Української Центральної Ради, Акт відновлення Української Держави тощо. Згодом на тестуванні школярі отримують уривки цих текстів серед завдань, тож важливо, аби ще під час шкільних занять вчителі навчались їх ці документи правильно аналізувати.
“Це подібно до розв'язку математичної задачі. Якщо ти маєш квадратне рівняння, то повинен цей алгоритм розв’язку вивчити. Ти мусиш розв'язати 50 рівнянь, бо інакше діла не буде. Так само з історичним джерелом. Чи це плакат, чи карикатура, чи газетна публікація, чи офіційні документи, чи спогади – неважливо що, але читати джерело треба вчитися. Це не є популярний сучасний текст і на це потрібен час, якого у шкільній програмі не залишають. У результаті ми маємо приблизно третину завдань у сучасному тестуванні, які є абсолютно джерелознавчими, де треба вміти прочитати джерело, а діти просто не мають можливості цього навчитись”, – каже Олеся Ісаюк.
Проте для того, аби скласти тестування з історії його учасники повинні не лише опановувати знання та навички з цього предмету, але й формувати свою стресостійкість та витривалість. Так, тривалість усього НМТ – 4 години, з яких орієнтовно 1 годину відведено на завдання з історії України. Проте аби дійти до них, учасник повинен також пройти перший етап тестування, тривалістю 2 години, у межах якого виконує завдання з української мови та математики. І тільки після перерви у 20 хвилин, у межах другого етапу, який також триває 2 години, учасник виконує завдання з історії України та навчального предмета на вибір.
Олеся Ісаюк пояснює, що для учасників тестування це не лише емоційно, але й фізично складно, тому що межа, коли людський мозок може працювати з інформацією, становить три години. А у випадку НМТ слід також враховувати стресову ситуацію, яка додатково впливає на ефективність розумової діяльності.
“Якщо завдання з історії опиняються у другому етапі тестування, то стають лотереєю. Напише не стільки та дитина, яка добре знає матеріал, скільки та, яка більш стресостійка. Це вже не тест на знання. З одного боку так, будь-яке тестування, будь-який іспит – це тест не тільки на знання, але й на витривалість і стресостійкість. Але не можна від людей вимагати бути героями, не можна вимагати вилізти зі шкіри”, – наголошує Олеся Ісаюк.
Тож, на думку історикині, слід виділяти різні проблеми, які містить національний мультипредметний тест. Йдеться і про організацію самих тестувань, чотири години яких є яскравим прикладом, і про організацію навчального процесу та програми в школі. Водночас є і третя проблема, про яку говорять мало.
“Річ у тім, що у нас, українців є постгеноцидна травма. Підсвідомо абсолютно все, що стосується дітей, пропускається через фільтр: “Тільки б не загинув/не загинула”. Цей весь цей страшний досвід – війни, репресії, Голодомор, виселення – не минає просто так. Ми фактично пережили комплексний геноцид, який тривав увесь період нашого “підсовєтського” життя. І такі речі не минають, а основне, що лишається після геноциду в підсвідомості нації – Вижити. І тому ці гарячі, емоційні дискусії не лише про рівень стресу для дітей. З одного боку, проблема актуальна – діти справді перевантажені. Але з іншого боку у тому є помітний слід пережитого геноциду: боїмось, що діти не витримають. За тим, що дитина “не здасть”, насправді часто проступає страх, що дитина опиниться на нижчих щаблях суспільства. Й інколи дуже складно пояснювати, що зараз робітнича професія умовного сантехніка не означає злиднів”, – пояснює пані Олеся.
Нагадаємо, що основна сесія цьогорічного НМТ триватиме до 25 червня, а інформацію про результати за шкалою 100–200 балів буде розміщено в персональних кабінетах учасників до 4 липня.
Розмовляла Марічка Твардовська
