Вчора на сцені Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Бавка» відбулася прем’єра вистави «Фабрика ниток» за казкою львівської авторки Лесі Кічури.
Це вже друга постановка за творами письменниці, котра відбулася на сцені театру лише впродовж пів року.
Адже перше театральне прочитання її казок відбулося наприкінці 2024 року. Святкову пригоду для всієї родини під назвою «Час для снігу» презентував Львівський академічний обласний театр ляльок. Вистава була присутня в репертуарі упродовж усіх трьох зимових місяців і лише в грудні мала 22 покази. Ця театральна версія історії про Різдво у Львові та хлопчика Максимка, який рятував ключі від Львівської Ратуші так полюбилася глядачам, що квитки не затримувалися в касі.
Другою постановкою стала спільна робота режисерки зі Львова Яни Титаренко та художниці з Києва – Олександри Філоненко із акторами Закарпатського театру «Бавка». Для постановки режисерка обрала «Казку про дві нитки».
На пресконференції з нагоди події директор-художній керівник Закарпатського академічного обласного театру ляльок Мирослав Петій зауважив, що п’єсу авторка створила на їхнє замовлення й вистава ставиться вперше. Також він висловив сподівання, що прем’єра неодмінно має сподобатися багатьом глядачам, адже до її творення взялася цікава творча команда – сценографка та композитор (Ілля Самошост) зі Києва, авторка та режисерка – зі Львова, актори – з Закарпаття.
Сама режисера з цікавістю працювала над цією виставою. Яна Титаренко: «Коли театр запропонував здійснити на його базі постановку, то мені дуже хотілося знайти цікавих персонажів, унікальний матеріал, який би був новим та неординарним. Бо проглядаючи репертуари десятків лялькових театрів України, ви мабуть у кожному знайдете – Козу дерезу, Червону шапочку, Котигорошка, а тут мені трапилися нитки. Нитки – це ж так цікаво та унікально. Хотілося працювати з глибинним сенсом. Вистава вийшла тепла і водночас із присмаком філософії.
Театр ляльок – це оживлення неживого і в цьому випадку, історія, коли на фабриці вночі оживають нитки – це алегорія з людськими долями.
Для мене – це аналогія з життям кожного із нас – як прожити його правильно, залишити по собі слід, передати спадок. Кожен із нас ставить собі це питання – яка ниточка, який слід буде на землі після мене?».
Для художниці-постановниці Олександри Філоненко ця вистава стала особливим проєктом, адже це її перша співпраця з професійним театром.
Олександри Філоненко: «Працюючи над оформленням визначила для себе, що фабрика ниток – це немов образ «фабрики доль». Хотілося створити для діток відповідне художнє рішення – великі ґудзики, багато кольорів та світла. Також я намагалася костюмами та оформленням до вистави підштовхнути дітей до роздумів – що є важливим в житті, і чому слід робити гарні вчинки».
Сама ж авторка п’єси Леся Кічура уже мріє про гастролі цієї вистави до Львова: «Я дуже хочу, щоб всі читачі «Добрих маминих казок» на Львівщині, а таких у нас є тисячі, змогли переглянути «Фабрику ниток»! Тож уже вчора подала цю ідею за роздуми та обговорення до адміністрацій обох театрів. Я вірю, що сезон осені ми таки розпочнемо із творчих гастрольних планів.
Хочу, аби дітки мали змогу поринути в захопливу пригоду про дружбу любов, взаємодопомогу та підтримку.
Вірю, що досвід співпраці з цими двома ляльковими театрами України (принагідно висловлюю вдячність обом директорам – Уляні Мороз та Мирославу Петію), то лише початок довгого та тривалого шляху життя моїх казок та театральних майданчиках!»
