Слухай онлайн
Історія

Князі Сангушки. Не тільки відоме пиво, а й олігархи, які вміли домовлятися з усіма

Ця династія володіла 15% усієї Волині, розводила свою породу арабських рисаків в Україні і продавала міста королевам. І у середині 16 століття не було клану, сильнішого за них.

Князі Сангушки – чи не найменш відома аристократична сім’я тих часів, яка проте зуміла не лише пережити десятки воєн і революцій, а й зберегти своїх нащадків!

А розпочалася історія цього волинського клану майже 600 років тому. Саме тоді, коли великі литовські князі воювали один з одним і з польськими королями за владу, незалежність і …Волинь.

Одним з найвідоміших героїв тих часів був луцький правитель Любарт, який почав будувати у місті добре знаний всім замок. По одній з версій, саме його нащадками (чи то внуками, чи то правнуками) і були Сангушки. 

Історики кажуть, що назва династії походить від зміненого ім’я Олександр – Олександрушко – Сангушко.

Сангушко Федорович – це перший відомий представник цього сімейства. І був він князем ратненським і каширським на півночі теперішньої Волині.

Князь Сангушко

Проте ситуація тоді була дуже неоднозначна і важка.

За владу на Волині і, взагалі, у всьому Великому князівстві Литовському від Чорного до Балтійського моря воювали кілька братів – з однієї сторони, затятий фанат незалежності Свидригайло, з іншої – прозахідний кандидат Сигізмунд, якого підтримував польський король Ягайло. 

І, щоб не втратити свої володіння, Сангушко зробив дуже хитро: сам оголосив себе прихильником курсу на Захід, а синів відправив до табору Свидригайла. В будь-якому випадку, яка б сторона не перемогла, його сімейство було в виграші.

Та й самі конкуренти для більшої підтримки себе місцевим електоратом роздавали найбагатшим своїм послідовникам усілякі «плюшки». Сангушків це щастя теж не оминуло. Від поляків вони отримали Любомль і Тростяничі, а від Свидригайла – Коширську, Вижівську і Ковельську волості.

Кінець-кінцем, коли боротьба між великими князями завершилась мирними домовленостями, то за цією волинською сім’єю було записано величезний шмат землі у різних куточках Західної України.

Князівські володіння в Східній Європі. Землі Сангушків виділені червоними колами

Сангушко по собі залишив 4 синів, які утворили дві гілки династії: Коширсько-Несухоїзьку і Ковельську.

Сини справу батька продовжили. А так як на цих землях тепер правив один правитель, то і домовлятися з верховною владою стало легше. Сангушки проявили себе гарними дипломатами, чудовими адміністраторами і непоганими військовими. За кілька десятиліть з однієї з місцевих князівських династій вони стають ще й офіційною владою на місцях – намісниками, або старостами різних земель.

Титульна сторінка родословної Сангушків тих часів

Ніякі Острозькі і Вишневецькі не могли тоді зрівнятися з ними у могутності. Лише одна з двох гілок Сангушків виставляли коней для війська втричі більше, аніж Вишневецькі. На відміну від більшості родів, вони носили титул «княжата головні», а не «княжата-повітники». У списку найважливіших аристократів усієї держави вони були третіми, хто отримував послання від великого князя чи короля. До середини 16 століття Сангушки були найчисельнішою князівською родиною – аж дев’ять князів проти шести тих же Вишневецьких.

Ковельська гілка Сангушків теж не сиділа осторонь. Саме за князя Михайла – сина засновника династії – був зміцнений Ковельський замок (еге ж, в Ковелі тоді і замок був!), відбито зазіхання поляків на Волинське намісництво і фактично засноване незалежне Ковельське князівство!

Його син Василь отримав у спадок гарне господарство і … конфлікти з сусідами-родичами. То коширські брати князя хочуть приєднати якесь село, то нахабні Вишневецькі захоплюють торгове містечко Перемиль на Стиру, то в тогочасному парламенті з’явиться нова коаліція проти Сангушків, то татари під час чергового набігу зруйнують кілька укріплень і селищ.

Одним словом, сумувати часу не було.

Герби Ковельської гілки князів Сангушко

Та князь Василь ще й встиг за час свого правління відбудувати відому Василівську церкву-ротонду у Володимирі, відбити своє місто у Вишневецьких, допомогти племінникам приєднати кілька районів на теперішній Вінниччині і заснувати нові міста. Саме за нього титул міст і магдебурзьке право отримали Вижва і Ковель. В останньому двічі на рік дозволялося проводити два ярмарки, як у багатому торговому центрі. А ще князь добився, що саме у цьому місті стояла митна комора, де збиралися податки.

Розуміючи, що навколо з’являються і посилюються нові, більш агресивні і впливові князівські фамілії, Василь Сангушко робить дуже продуманий крок – через майже два десятиліття після отримання Ковелем статусу міста він продає його разом з навколишніми землями королеві Боні – всемогутній і хитрій дружині польського короля. Хай тепер вона розбирається з усіма цими Вишневецькими і Острозькими!

Королева Бона

В подальшій історії Сангушки відходять на другий план і домінувати в українських землях будуть інші династії. Але ці волинські князі зможуть домовлятися з усіма новими правителями і державами – і з поляками, і з австрійцями, і з росіянами. В історії Сангушків буде все: і нещасливе кохання князя Дмитра з найбагатшою нареченою 16 століття Гальшкою Острозькою, і розведення унікальної волинської породи арабських коней, і князівські титули від австрійського, французького і російських імператорів, і величезні – у кілька областей – володіння в Україні.

Дмитро Сангушко, герой війни з татарами і жертва кохання Острозької

P.S. Королева Бона володіла Ковелем кілька десятиліть. Пізніше місто було віддане князю – втікачу з Московії Андрію Курбському. Сама Бона вернулась на батьківщину в Італію, де зароблені на Волині кошти дала в борг іспанському королю. В еквіваленті на сьогодні ця сума складає, по різним даним, від сотень мільйонів до кількох мільярдів євро.

Династія Сангушко збереглася до наших днів. При чому, лише одна з двох її гілок – Ковельська. Павло Францішек Роман Сангушко проживає в Бразилії і є офіційним представником князівської династії і претендентом на литовський великокняжий престол.

Павло Францішек Роман Сангушко в наш час

Через 100 років після продажу Ковеля королеві Боні князі Сангушки в теперішніх білоруських землях збудують замок, який назвуть Білий Ковель. Білий – тому що такого кольору були його стіни, а Ковель – в пам'ять про корінні володіння своїх предків. Збудований французькими архітекторами цей замок-резиденції у стилі Ренесансу дійде до наших днів у зруйнованому стані.

Білий Ковель – нове володіння Сангушків після побудови

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ