Слухай онлайн

Ласий шматочок: що більше зацікавить інвесторів - підприємство чи земля?

ДП „Львівський іподром” та ДП „Львівприлад” внесено в перелік підприємств, які підлягають приватизації у 2006 році. Про це „Гал-info” повідомила начальник регіонального відділення ФДМ України Наталя Горлач.

Наразі регіональне відділення написало звернення у центральний апарат, аби ці підприємства були передані регіональному відділенню і воно відповідно проводило процес приватизації. Як розповіла Наталя Горлач, раніше ФДМУ неодноразово намагався приватизувати підприємства, зокрема Іподром намагаються роздержавити з 1998 року, але Мінпромполітики і Мінагрополітики відповідно не давали на це згоди.
Очевидно, що обидва підприємства стануть ласим шматочком і привертатимуть багато уваги інвесторів. Хоча наразі важко назвати суму, яку держава отримає від їхньої приватизації, оскільки не проведено інвентаризації та експертної оціни майна.
Не менше зацікавлення, окрім виробничих потужностей підприємств, викликатиме і земля, на якій вони розташовані, оскільки тепер приватизація підприємств проводитиметься разом з землею. Зокрема, „Львівприлад” займає ділянку розміром 5,5 га на вулиці Стрийській. Скакові доріжки Іподрому розташовані на 56 га на околиці Львова, окрім того, є підсобні приміщення. Тому не виключено, що незабаром у Львові можуть розгорітися баталії на кшталт „сільмашівських”. Хоча досі й невідомо, за яким принципом відбуватиметься ця процедура. Наразі у регіональному відділенні ФДМУ немає навіть спеціалістів, котрі могли б здійснювати подібні операції чи бодай проводити оцінку землі. Тому спочатку вони мають пройти навчання. До того обидва підприємства чекає інвентаризація і оцінка. Якщо з Іподромом більш-менш все ясно, бо, окрім скакових доріжок і підсобних приміщень, він нічого не має, то досить запутаною є ситуація щодо „Львівприладу”. Зокрема, на підприємстві лише нещодавно закінчилася санація, в результаті якої частина майна була відчужена. 
Львівський іподром, найновіший в Україні і єдиний на заході України, є унікальним серед іподромів країн СНД, на якому споруджена трав’яна скакова доріжка за європейським зразком, для проведення випробувань племінних коней верхових і рисистих порід та два підземні переходи для переведення коней на старт, щоб не нищити трав’яної призової доріжки. Свого часу іподром був одним із найкращих, у 1987 році, за рішенням Держагропрому СРСР, його було зараховано до п’ятірки провідних іподромів у колишньому СРСР. З метою виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві", у 2003 році відновлено роботу Львівського іподрому. Проводяться випробування племінних коней верхових порід ведучих кінних заводів України. Львівський іподром є суб’єктом племінної справи у тваринництві і в повному обсязі виконує свої обов’язки та державну програму селекційної роботи. При тому на Іподромі постійно відбуваються перегони, також він популярних серед львів’ян, які часто приходять туди покататися на конях і просто гарно провести вільний час. При цьому, як запевнив «Гал-info” директор ДП „Львівський іподром” Микола Стець, приватизацію підприємства проводитиме трудовий колектив. Планується, що в майбутньому на підприємстві займатимуться виключно розведенням коней. Зараз на Іподромі утримують 160 скакунів різних порід. Також до недавнього часу Іподром був включений до об’єктів загальнодержавного значення, однак нещодавно чи то через втрату інтересу держави до підприємства, чи через чиєсь лобіювання його зі списку викреслили.
Що ж стосується ДП „Львівприлад”, то засноване підприємство у 1945 році і спеціалізується в галузі точного приладобудування по виготовленню засобів промислової автоматики. 1945-1950 роки - виробництво стрілочних електровимірювальних приладів. 1950-1960 роки - завод стає провідним по випуску датчиків, вторинних приладів для вимірювання температури, витрати рідин, газів; освоєно виробництво електронних автоматичних регулюючих приладів; почався випуск перших приладів із записом на діаграмній стрічці. 1968-1978 роки - створено та освоєно у серійному виробництві друге покоління автоматичних та регулюючих приладів; організовано серійне виробництво систем автоматичного управління газоперекачувальними агрегатами компресорних станцій для всіх газових магістралей СРСР. Таким чином в країні була вирішена проблема транспортування газу. 1980 рік - почалось освоєння третього покоління приладів з більш широкими можливостями. 1989 - 1991 роки - щороку випускалось приладної техніки по 120-130 тис. штук. 1992-1996 роки - проведена модернізація приладів та освоєно випуск перших дискових приладів. 2000-2001 роки - проведено модернізацію дискових приладів
Сьогодні в експлуатації знаходиться понад 2 млн штук приладів виробництва ДП „Львівприлад”. Активи підприємства на кінець 2005 року становили 41 242 тис. грн, чисті активи — 32489 тис. грн, валовий прибуток — -1305 тис грн, чистий прибуток — 2941 тис. грн, виробничі потужності завантажені на 22%. На жаль „Гал-info” не вдалося почути думки щодо приватизації на „Львівприладі”, оскільки керівника цього підприємства неможливо застати на робочому місці.
Очевидно, що приватизація відбуватиметься шляхом акціонування, коли переваги при приватизації надаються працівникам та колишнім працівникам, а решта акцій передається цілим пакетом в одні руки. Звичайно, що головною умовою при приватизації буде збереження профілю підприємств.
Не менш очевидно і те, що міська влада теж не стоятиме осторонь цих процесів. Оскільки, як не як, а земля під підприємствами — міська, і від того, за яким принципом здійснюватиметься процедура приватизації залежить, чи отримає міський бюджет від того кошти і скільки тих коштів буде. У тому, що місто вестиме активну боротьбу за свій шматок і вимагатиме компенсацій, заступник міського голови з економічних питань Віктор Башук переконаний. Як зазначив він у коментарі „Гал-info”, міська влада вживатиме максимум зусиль, аби міський бюджет не постраждав. „Ми вноситимемо пропозиції та зауваження. Зараз ведеться багато напрацювань, але одностійної позиції немає, вони діаметрально протилежні”, — зазначив він. Однак наразі Віктор Башук не знає, на який відсоток від приватизації претендуватиме місто.
Крім того, у місті сподіваються отримати кошти і від підприємств, які вже приватизовані. „Ми будемо вживати відповідні заходи, шоб бюджет не постраждав. Для прикладу, треба вирішити питання щодо землі на підприємствах-банкрутах. Взяти хоча б „Кінескоп”, де 100-200-300 об’єктів, мені навіть важко сказати скільки, орендують приміщення і здійснюють підприємницьку діяльність, чи ті, які викупили приміщення, а  земля ж то міська. Земля наша, а приміщення їхнє — це теж проблема. Місту нічого від цього не надходить. Цим зараз займається прокуратура. Найближчим часом, впродовж місяця, ми зробимо кроки. Це великий резерв поступлення коштів у бюджет. Лежать гроші — треба нагнутися і підняти їх. Ми нагнемося і піднімемо”, — наголосив Віктор Башук.

Тетяна Турчина „Гал-info”

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...