Львівський лобізм недостатньо ефективний
Слухай онлайн

Львівський лобізм недостатньо ефективний

Регіони у столиці представляють не лише народні обранці, а й земляцтва. Завдання лобіювати інтереси Львівщини у Києві та забезпечувати комунікацію між обома містами взяло на себе Львівське товариство в Києві. Про успіхи та поразки львівського лобі у столиці „Гал-info” розповів виконавчий директор Львівського товариства у Києві Геннадій Дерев’янчук.

- Пане Дерев’янчук, Ви очолюєте львівське лобі у столиці. Що вдається зробити членам товариства, а що ні на „високих рівнях”?

- Тема львівського лобізму надзвичайно актуальна, і сьогодні як ніколи проблемна, бо ті політичні процеси, що вирують на Львівщині, у Києві виглядають набагато масштабніше. Але ми в товаристві, яке очолює Іван Васюник (голова правління товариства. – Авт.), колишній народний депутат і теперішній перший заступник голови Секретаріату Президента, не зважаємо на те, що серед членів товариства та народних депутатів, які у нього входять, є представники різних політичних сил та партій і різних спрямувань. Не зважаючи на це, нам практично щороку вдавалося збирати цих людей і лобіювати інтереси Львівщини. Хтось з них не приходив на кожне засідання, але на засіданні, присвяченому питанням бюджету, були присутні майже всі.

За допомогою у вирішенні актуальних проблем Львівщини ми також звертаємося до наших високопосадовців, які були у тому чи іншому складі уряду. Це робилося і буде робитися і надалі, але треба усвідомлювати, що завжди процес замикається на конкретних людях і на конкретних посадах. Зараз є дуже проблемна ситуація тому, що змінилась сама форма виборів народних депутатів – ми маємо партійну систему. Якщо раніше депутати пильно ставились до тих процесів, що відбуваються у них на батьківщині, бо там живе їхній електорат, і вони були зацікавлені бути активними, то тепер, на жаль, серед депутатів стало дуже багато таких, які більше зацікавлені у місці поближче до політичного лідера та власного номера у списку. І це на процеси львівського лобізму досить суттєво впливає.

Власне в цей момент і з‘являється комплекс проблем, які можна віднести і до проблем лобізму – як цього депутата виховували в сім‘ї, чи ходив він до церкви, який зв‘язок в нього з громадою, як він заробив свій перший мільйон. Все це дасть відповідь на питання: чи він має якісь сентименти, почуття поваги та любові до того місця, де він народився, де живуть його батьки, родичі та друзі. Весь цей комплекс питань і складається в поняття лобізм. Наскільки він організований, я вже казав, але можу сказати, що інші регіони та земляцтва набагато потужніше і краще лобіюють свої регіональні інтереси в центральних органах влади.

- Маєте на увазі лобістів сходу України?

- Так, звичайно. Крім лобіювання депутатами - вихідцями зі Львівщини інтересів регіону, потрібно також, щоб і наші бізнесмени робили бізнес „зі своїми” -  „львівськими”, а не „донецькими”, а не шукали посередників на сході та в Києві. Особливо над цим треба працювати молодим бізнесменам.
Почуття любові та поваги до своєї малої батьківщини – це також питання, яке треба порушувати, про яке треба говорити. Тільки тоді, коли людина далеко від свого рідного дому, видно, чи вона думає про нього, чи має якісь моральні обов‘язки перед ним. Моральний обов‘язок не почитати газету і поплакати або потішитись над тим, що відбувається на малій батьківщині, а говорити про свій рідний край, і якщо ти багатий, то відкладати якусь копійку на допомогу своєму рідному краєві.

- Ви згадали про бюджетний процес. Що буде пролобійовано львів‘янами для Львівщини із загальнонаціональної скарбнички?

- Вже була зустріч голови Львівської облради з народними депутатами від Львівщини, на якій ми вияснили, що області бракує 300 млн гривень з Держбюджету. Ще буде багато змін до цього бюджету, зараз по цьому триває активна робота. Від того, наскільки депутати зі Львівщини, або не зі Львівщини, але ті, які мають якийсь потяг чи сентименти до нашої області, проявлять свій зв‘язок з малою батьківщиною, залежатиме результат. В Біблії написано: „Стукайте і вам відкриється”. Якщо будете більше стукати – вам відкриється більше.

- Скільки „штиків” львівського лобі у нинішній Верховній Раді?

- В попередньому році народних депутатів, що походять з Львівщини або мають до неї відношення, було 34 особи – це фракція, яка була більшою за деякі нинішні, що зараз у ВР представлені. Зараз наших львівських депутатів стало менше - 11. Причина в тому, що політично розкололи наших людей, і ряд політичних проектів не вдалися, а це, своєю чергою, створює знову ж таки певні проблеми для лобіювання того ж таки бюджету.

- У Львівському товаристві в Києві є лише політики чи і представники великого бізнесу?

- Ми декларуємо, що ми політикою не займаємось, тому ми збираємо депутатів різних політичних сил. Для нас партія одна – Львівщина, а чи вона якогось кольору? Зрозуміло, що ми маємо певні бачення цього кольору, але в даній ситуації, коли треба відстоювати інтереси регіону, треба залучати всі можливості, і весь „кадровий потенціал”, який тільки можна.

- У нас у Львові побутує думка, що депутатська група „Львів”, що була представлена в минулому складі ВР, по суті, ні чого для Львівщини так і не зробила. Яка ваша особиста оцінка її діяльності?

- Я думаю, що якщо б журналісти при зустрічі з кожним депутатом запитували:  „А що Ви, шановний, зробили сьогодні для Львівщини?” або „Що ви зробили для Львівщини цього місяця або року, за свою каденцію?”, то тоді буде результат. А журналісти чомусь не ставлять так питання. Зрозуміло, що всі знають, якою була українська журналістика ще два роки тому, але ж зараз же все змінилося…   

Розмовляв Валентин Концевич, „Гал-іnfо”


Довідка

Офіційно Львівське товариство в Києві було засновано в 1999 році. Голова правління товариства - колишній народний депутат і теперішній перший заступник голови Секретаріату Президента Іван Васюник. В товариство входять такі народні депутати, як Олексій Івченко, Андрій Лопушанський, Андрій Шкіль, Михайло Гладій, Володимир Яворівський, Юрій Ключковський, Ігор Коліушко. Крім того, львівські інтереси в Києві лобіюють такі люди, як Тарас Стецьків, Володимир Пєхота, Олександр Шлапак, Павло Качур, Віктор Пинзеник. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...