Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
НовиниМаленька ікона з Волині і велика війна. Історія фейку Русские не сдаются
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

Маленька ікона з Волині і велика війна. Історія фейку "Русские не сдаются"

У церкві в селі Четвертня на Волині зберігається маленька ікона із вельми цікавою історією, що сягає часів великої війни. Як такі артефакти відкривають цікаві сторінки історії, пояснює історик та краєзнавець Андрій Павляшик.

Маленька ікона з великою історією

«Цю маленьку ікону нам показав в церкві в Четвертні місцевий священник. Отець Микола сказав, що вона залишилась від якихось військових. І мені стало цікаво – а від яких саме?» - зауважує він.

Зі зворотної сторони ікони зберігся напис, який трохи і відкриває перед нами вікно в цю історію.

«Святителя Николая Мирликійскаго Чудотворца, празднуемаго 9 мая», – з цією частиною тексту все зрозуміло. Святий Миколай – це один з найбільш шанованих святих в слов’янських землях. А 9 травня – це одне з трьох свят, присвячених цьому святому, - день перенесення його мощів у місто Барі.

«9й Роты 226го піьхотнаго Землянскаго полка» – а ось вже цікавіше!

Цей полк був створений в липні 1914 року з мешканців містечка Землянськ (зараз це село у Воронезькій області РФ) з кадрів 10-го Новоінгерманландського полку, який раніше, до речі, називався «Херсонським».

Як виплив фейк «Русские не сдаются»

Землянський полк вже через місяць відзначився в боях Першої Світової війни у Східній Пруссії. 14 солдат отримало тоді Георгіївські хрести за мужність. А в січні 1915 року землянці взяли під контроль фортецю Осовець. Саме тут і з’явилася та легенда, яка до нашого часу популяризується в Росії.

Під час атаки фортеці німецькими військами була використана хімічна зброя.

Коли німці пішли після цього в атаку, то виявили, що частина захисників залишилась живою і навіть контратакує. Наступ ландверу зупинився. Німецькі війська, які заздалегідь підготовили кілька загонів для поховання загиблих, були настільки вражені цим фактом, що не атакували Осовець ще кілька днів. І лише через 4 тижні зайняли фортецю.

Про героїчних захисників фортеці розповідали в російських тогочасних ЗМІ і патріотичних листівках пропаганди. Зокрема, тоді стала дуже популярною цитата, яку сказав один із офіцерів: «Русские не сдаются».

Що цікаво, але в радянські часи факт цього подвигу зовсім не вивчався і не популяризувався. Лише в 2000-их роках битва під Осовцем почала знову розкручуватися. Так з’явився афоризм «атака мерців». І в російськомовних інтернет ресурсах почали розповідати таке:

«Бійці йшли, здригаючись від жахливого кашлю, буквально випльовуючи шматки легень на закривавлені гімнастерки. Це були залишки … 226-го піхотного Землянського полку... Але … німецькі піхотинці, не прийнявши бою, кинулися назад, затоптуючи один одного і повисаючи на своїх дротяних загородженнях… Ця битва увійде в історію як «атака мерців».

А що про це розповідали німецькі документи часів Великої Війни?

А нічого подібного. Ніяких «атак мерців», ніякого панічного відступу, ніякого страху перед взяттям фортеці. Піхота не пішла певного дня в атаку через відсутність планомірної артилерійської підтримки.

Який стосунок має Землянський полк до Волині?

На початку травня 1917 року цю військову частину переводять з Бессарабії до Рівного.

Журнал бойових дій полку, який вівся в той час, вказує, що 10 травня 1917 року полк прибув до села Смердин – зараз це село Крижівка в кількох кілометрах від Четвертні.

В наступні дні землянці зайняли свої позиції біля сіл Сокул (Сокіл), Рудка-Миринська і Гай. Через 3 тижні їх відвели в резерв в містечко Кашівка. По тим же документам відомо, що 9 рота стояла «в передовій лінії».

Тут і простояв полк до кінця літа 1917 року. Не часта стрілянина змінювалася артилерійською канонадою, тихі дні – нальотами німецької авіації, а відсутність втрат – загиблими лікарями, солдатами і офіцерами. Напевно, десь в цей час – весну-літо 1917 року – і відвідали військові старовинну церкву в селі Четвертня, яка знаходилася у них в тилу.

Останній запис в журналі полку:

«Полк залишається на попередніх місцях, проводиться робота по зміцненню кордону».

А потім почалися буремні роки переворотів, визвольних змагань, революцій і громадянської війни. Землянський полк вернувся додому. І тільки маленька ікона в сільській церкві і втрачені могили загиблих по волинських селах свідчать про часи Першої Світової війни…

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ