Законопроєкт про множинне громадянство може бути напрацьований вже до кінця року, але яку роль він відіграватиме для українців та України?
Фото: Depositphotos
Нещодавно міністр національної єдності Олексій Чернишов в інтерв’ю для видання La Repubblica повідомив, що законопроєкт про множинне громадянство буде повністю готовим до кінця цього року. За його словами, можливість мати подвійне громадянство зможе об'єднати всіх українців удома й за кордоном.
Що означатиме запровадження в Україні множинного громадянства, а також які переваги та недоліки воно має для самої держави та українців розповів у розмові з журналісткою Гал-інфо доцент кафедри міжнародного права, заступник декана факультету міжнародних відносин з навчально-методичної роботи ЛНУ ім. Івана Франка Ігор Земан.
Множинне громадянство без нового закону
З початком своєї президентської каденції у 2019 році Володимир Зеленський неодноразово пропонував для розгляду законопроєкти, які б дозволили запровадити в Україні множинне громадянство. Загалом їх було подано не менше п’яти, проте лише останній – під номером 11469 – Верховна Рада все ж ухвалила у першому читанні у грудні минулого року. Як наголошує Ігор Земан, йдеться не про ухвалення нового окремого закону, який визначить в Україні множинне громадянство, а про законопроєкт, який внесе зміни до чинних законів.
“У цього законопроєкту навіть є відповідна назва – “Закон про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України”. Тобто президентський законопроєкт лише пропонує внести зміни до Закону “Про громадянство”, який існує, і додати окрему статтю 5.1, яка буде називатися “Випадки множинності громадянства”, – наголосив пан Ігор.
Загалом в Україні питання громадянства регулює передусім Конституція, у якій прописано тезу, що в Україні діє єдине громадянство. Усі інші специфічні особливості прописані у спеціальному Законі “Про громадянство”, який також підтверджує згадану тезу.
“Але Закон має ще цікаву статтю, яка називається “Принципи громадянства”. І, власне, тут захована ця складність і особливість, через яку ці зміни ініціюються. У Законі пояснено: якщо громадянин України набув громадянство іншої держави і не вийшов з громадянства України, то у відносинах з Україною він все одно вважається її громадянином. І якщо іноземець набуває громадянство України, то у відносинах з Україною він теж вважається її громадянином”, - пояснив експерт.
Так, насправді чимало українців вже мають друге громадянство інших держав, хоч у чинному законодавстві дозволу на таке немає. Водночас наразі немає і формально прописаного санкційного механізму покарання.
“Тобто неважливо, якщо людина зупиниться для перевірки документів, наприклад, під час перетину кордону і похвалиться п'ятьма паспортами. Якщо серед тих паспортів є український, який засвідчує його українське громадянство, то з цією людиною будуть поводитись як із громадянином України, відповідно до Закону”, – пояснив Ігор Земан.
Важливо, що відповідно до картки нового законопроєкту, зміни до законодавства не передбачатимуть зміни у Конституції. Тобто принцип єдиного громадянства в Україні зберігатиметься, а випадки множинного громадянства будуть прописані у межах забезпечення національних інтересів України.
Хто зможе отримати множинне громадянство?
Відповідно до законопроєкту, множинність громадянства буде дозволеною у кількох випадках. Передусім йдеться про можливість одночасного набуття дитиною громадянства України та тієї держави, де вона була народжена. Це дозволить українцям, які народжені за кордоном, не втрачати свого українського громадянства, а держава, відповідно, не втрачатиме своїх громадян, які зможуть повернутися.
“У теорії міжнародного права є два ключові способи набуття громадянства за народженням – так звані “право крові” і “право ґрунту”. Тобто новонароджена дитина отримує громадянство або за громадянством її батьків (“право крові”), або за місцем народження (“право ґрунту”). Тобто коли дитина народжується від батьків-українців на території іноземної держави, за нею повинно гарантуватись набуття громадянства України – це “право крові”. Відповідно до майбутнього закону, це буде можливо навіть якщо її батьки хотіли, аби дитина мала громадянство країни, на території якої народилась, а також коли та країна дозволяє новонародженому іноземцю здобувати громадянство своєї країни по принципу “права ґрунту”, – пояснює Ігор Земан.
Як правило, законодавство більшості держав є доволі гнучким і дозволяє іноземцям обирати громадянство їхнє чи країни походження батьків. Тому діти, які відповідно до змін гарантовано матимуть українське громадянство, зможуть також отримати друге іноземне громадянство. Це своєю чергою гарантуватиме отримання значно більшої кількості соціальних гарантій та захисту з боку держави, у якій дитина проживатиме. Множинність громадянства буде дозволеною також для дітей, які є громадянами України, проте чиї усиновлювачі є іноземцями.
Українське громадянство зможуть зберегти ті українці, які досягатимуть повноліття за кордоном та, відповідно до законодавства цієї держави, автоматично отримуватимуть паспорт і від неї. Так само у законопроєкті прописано положення щодо збереження громадянства України у випадку автоматичного набуття українцями громадянства іншої держави при одруженні з іноземцем.
Законопроєкт також передбачає спрощений порядок отримання іноземцями українського та набуття українцями іноземного громадянства держав включених до відповідного переліку. Йдеться, зокрема, про країни-члени Європейського Союзу, а також таких партнерів України як США, Канада та Австралія. Перелік цих держав повинен бути визначений окремим законом, за який також повинен проголосувати парламент, зазначає пан Ігор.
Важливий аспект законопроєкту – неможливість отримання громадянства України особами, які перебувають у громадянстві держави-агресора, держави-окупанта або держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або ж відмовляється визнавати протиправність відповідних посягань, тобто росію, білорусь, Північну Корею тощо. Йдеться і про громадян тих держав, які голосували проти Резолюції Генеральної Асамблеї ООН “Про територіальну цілісність України" ще у березні 2014 року.
“Тобто ця резолюція була далеко ще у 2014 році, у той переломний момент, коли відбулась окупація Криму, розпочалась війна і Україна почала відстоювати свою територіальну цілісність. За вихідну позицію береться голосування за чи проти тієї резолюції. Множинність громадянства тих країн, які не підтримали територіальну цілісність України, не допускається”, – наголошує Ігор Земан.
Фото: Depositphotos
Що каже міжнародне право?
Як наголошує Ігор Земан, міжнародне право нейтрально ставиться до питання множинного громадянства. У Загальній декларації прав людини закріплена теза, яка гарантує кожній людині право на громадянство і те, що ніхто не може бути свавільно позбавлений права громадянства або права його змінити. Та й загалом міжнародне право спрямоване на те, щоб уникнути випадків, коли людина зовсім не має громадянства жодної держави.
“Хоч міжнародне право абсолютно нейтрально ставиться до питання множинного громадянства, воно розглядає проблеми, пов'язані з двосторонніми відносинами громадянина і держав, до яких він належить. Наприклад, де платити податки, служити у війську, користуватися пільгами, правами на безоплатне навчання, якщо в людини два, три чи більше паспортів різних країн. І тоді часто спрацьовує звичний принцип осілості, тобто сталості перебування: з тією країною, де особа постійно проживає і з якою в неї чіткий і усталений зв'язок, і закріплюються основні обов'язки. Тобто завдяки міжнародному звичаєвому праву немає таких колізій, щоб особа двічі була оподаткована чи у двох країнах проходила військову службу”, – пояснює експерт.
Загалом множинне громадянство є поширеним у різних європейських країнах. Визнають його, наприклад, Франція, Іспанія, Болгарія, Чехія, Фінляндія, Німеччина, Греція, Литва, Латвія, Швеція та чимало інших. Не визнається натомість множинне громадянство в Хорватії, Естонії, Нідерландах та Норвегії, а з винятками в Австрії, Польщі та Ісландії.
В Україні ж до цього питання повернулися саме сьогодні через те, що мільйони українців перебувають за кордоном і держава повинна ухвалювати рішення, аби забезпечити їхню підтримку, наголошує Ігор Земан.
Переваги і недоліки множинного громадянства
Згідно з оцінками Центру економічної стратегії, станом на кінець листопада 2024 року за кордоном залишається 5,2 млн українців, які мають відповідний тимчасовий захист. Важливо усвідомлювати, що перед Україною постає питання, чи повернуться її громадяни і що держава може зробити для того, щоб заохотити більшість з них повернутись. Як наголошує Ігор Земан, зміни до законодавства щодо реалізації множинного громадянства пов’язані саме з цими питаннями.
“По тому, як сформовано навіть саму назву закону – “Забезпечення реалізації права на набуття і збереження громадянства України” – він є перевагою для України. Законопроєкт спрямований на те, щоб українців не меншало. Аби українці, які були змушені покинути територію України через зовнішню агресію і загрозу національній безпеці, зберігали громадянство України, а нове покоління українців, яке народилось за кордоном, також його автоматично отримувало”, – пояснює Ігор Земан.
Але попри переваги, множинне громадянство може мати і свої негативні сторони. У першу чергу слід говорити про можливі зловживання та небезпеку надання українського громадянства тим особам, які потенційно можуть нести загрозу Україні. Тобто йдеться про людей, які мають громадянство держави-агресора – росії, а також низки країн, які не підтримали територіальну цілісність та суверенітет України. Відповідні групи осіб, які у жодному разі не зможуть отримати українське громадянство, повинні бути визначені, і наразі у законопроєкті відповідний “запобіжник” вже є.
“Небезпеки без сумніву є, тому цей законопроєкт так складно і просувається. Тому зрештою ми і маємо положення у Конституції, яке забезпечує єдине громадянство, тому що два громадянства можуть мати потенційно негативний вплив, залежно від того чиєї країни громадянство, скільки є таких громадян і як вони впливатимуть на події в державі”, – каже експерт.
У цьому контексті слід розділяти права, які мають іноземці та особи, які отримали громадянство. Зокрема, іноземець, який легально перебуває на території іншої держави, користується тим самим переліком прав та свобод, як і звичайні громадяни, за винятками виборчих прав, а також окремих випадків працевлаштування. Натомість особа, яка отримує громадянство, отримує повністю усі права, як і всі інші громадяни цієї країни.
Проте якщо для таких ризиків можна передбачити захист громадян у законі, то питання повернення українців з-за кордону чи створення соціальних гарантій для них потребує інших рішень.
“Тому ключова мета впровадження множинності громадянства стосується у першу чергу новонароджених дітей, які опинилися за межами України, щоб якимось чином сприяти, заохотити, надати їм віру у те, що країна про них піклується і готова зробити такий винятковий крок. Тобто коли вже наступить мир і у молодого покоління буде бажання повернутися, то Україна чекатиме на них як своїх громадян, і їм не треба буде проходити додаткові бюрократичні кроки щодо набуття громадянства України”, – пояснює Ігор Земан.
Розмовляла Марічка Твардовська
