Минув VI Міжнародний економічний форум у Львові, і зараз йдуть розмови про позитиви і недоліки його проведення, про його ефективність і доцільність. А про те, як проходила організація і які виникали проблеми, якось забулося. Про економічний форум зсередини, а також про перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку Львівщини “Гал-info” розповів один із його організаторів, президент Торгово-промислової палати Дмитро Афтанас.
- Як проходила організація Форуму?
- Організація економічного форуму завжди має дві складових. Основою є, звичайно, економічна складова - пошук потенційних інвесторів, конкретних партнерів для різного роду співпраці, проте є так би мовити ще і політична надбудова. Зокрема, минулого року Форум проходив під егідою Президента України Віктора Ющенка. Саме цю сторону зі своєї сторони Торгово-промислова палата не може забезпечити, бо тут вже підключається обласна державна адміністрація. У рамках форуму відбувалося засідання Асамблеї європейських регіонів. Організацією цього засідання займалася виключно наша ЛОДА, відповідні підрозділи управління. Вони з ними контактували. Запрошення пані Данути Хюбнер також відбувалося від імені ЛОДА. Ми ж запрошували бізнесменів, запрошували асоціації, торгово-промислові палати, окремі фірми, які були кілька років тому учасниками форуму, займалися бізнесовими делегаціями. Щодо цьогорічного форуму, то ще півроку тому було вирішено, що він буде менш політично заангажований. На форум не запрошували найвищих посадових осіб держави, і він проходив у контексті святкування Дня міста Львова. Відповідно цьогорічний форум мав би відбутися в контексті економічних зустрічей потенційних партнерів.
- Які конкретно заходи в рамках економічного форуму проводила Торгово-промислова палата?
- Ми займалися організацією бізнес-контактів і зустрічей. Окрім того, ми ще в рамках форуму організовували два семінари. Зокрема, міжнародний семінар „Підвищення конкурентоздатності МПС України та Польщі шляхом залучення західноєвропейського досвіду використання сучасних інформаційних технологій” в рамках проекту Е-4 „Розширений менеджмент у зростаючій Європі” і юридичний „круглий стіл” „Обмін досвідом щодо приведення національного законодавства до норм європейського права”. Прибуло багато гостей з Києва, а також юридичні представники німецьких фірм, які мають представництва в Києві. У бізнес-зустрічах взяли участь 20 компаній з Польщі,11 - з Чехії, 1 - з Німеччини 20 - з України. Іноземні бізнесмени представляли інформаційні технології, газову промисловість, будівництво та будівельну хімію, консалтингові послуги, алкогольні вироби та продукти харчування, металообробку та машинобудування, промислову хімію, виробництво пластикових карток, електротехніку. Українські підприємці ж зі свого боку представляли вугільну та енергетичну промисловість, консалтинг, адвокатські послуги і девелопмент, будівництво, нерухомість, лісове господарство, переробка відходів.
- Чи виникали значні проблеми при організації?
- Бачите, ми вже шостий рік проводимо форум і маємо певний досвід, тому серйозних упущень не було. Були деякі дрібні упущення. Зокрема, люди затрималися на одному заході і не встигали на інший, тому була затримка з транспортом. А ще були нарікання через те, що учасники не розуміли, коли на відкритті доповідь велася англійською, хоча навушники з перекладними пристроями лежали біля входу і кожен охочий міг їх взяти. Проте біля кожного не поставиш своєї людини, яка б пояснювала.
- Які завдання ставила перед собою Торгово-промислова палата при організації форуму?
- Торгово-промислова палата є недержавною структурою, тому мусить сама на себе заробляти. Ніяких дотацій з бюджету ми не отримуємо, відповідно, ми працюємо з іноземними компаніями, надаємо їм послуги і отримуємо за це оплату. Це абсолютно нормальне явище. І звичайно, ми шукали нових партнерів до співпраці, оскільки в нас вже є певний досвід в цьому напрямі. Серед послуг, які ми надаємо іноземним фірмам, є консалтингові і маркетингові дослідження, пошук партнерів, земельних ділянок, супровід проектів, пошук виробничих площ, а також надаємо дуже багато консультацій по українському законодавству. Проте закінчується проект і фірма вже самостійно починає працювати, ми вже їй не потрібні, тому ми шукаємо нових партнерів і на економічному форумі також. Схоже йде пошук партнерів для постійної співпраці на рівні торгово-промислових палат, завдяки яким відбувається обмін інформацією і консультації по місцевому законодавству, це можуть бути потім організація торгово-економічних місій в той чи інший регіон. Зокрема, нещодавно до нас приїжджала делегація із Зелінського краю (РП) і разом з ними чеські бізнесмени. Для них це було лише знайомство, пробна поїздка, а ми знайшли потенційних партнерів.
- Скільки угод було підписано під час форуму?
- Ми не рахуємо підписані угоди - ми просто працюємо. Вже в листопаді буде підписана угода про співпрацю з німецькою палатою. Щодо чеських бізнесменів, то я зустрінуся з чеським консулом Яндерою Міланом і ми будемо вже говорити про конкретну співпрацю. Також ми вже 5 років плідно працюємо з польською будівельною палатою „Ізба будовляна”. До того ж в багатьох випадках існує комерційна таємниця, якісь усні домовленості, які можуть бути розірваними при широкому розголосі, тому кокретно не можу сказати. Дуже часто буває, що домовленості на словах є ефективнішими, аніж домовленості підписані і задекларовані
- Як Ви оцінюєте ефективність проведення економічного форуму?
- Цей економічний форум я оцінюю краще, ніж попередні, оскільки цього разу були вже абсолютно конкретні зустрічі і конкретна співпраця. Ми спеціально готували такі бізнесові зустрічі. Тобто все було заздалегідь підготовлено, і коли вже відбувалася ця зустріч, то люди підходили в конкретний час до конкретних стендів. Учасники наперед знали з ким будуть зустрічатися і мали конкретні пропозиції. Тобто не приходили „а може когось зустріну, а може щось з того буде”. Вони знали – фірма така-то чекає біля такого стенду, такий в неї профіль діяльності і я можу їй запропонувати це і це. А якщо комусь було не цікаво, він зразу говорив - я не прийду, бо це мені не цікаво.
- Чи плануєте змінювати місце і формат проведення форуму?
- Можливо. Попри слова голови ЛОДА Петра Олійника, що при проведенні форуму у курортних містечках, як, до прикладу, це роблять поляки в Криниці Гурській, можуть виникнути деякі проблемні питання, ми б хотіли перенести економічний форум зі Львова в спокійніше місце. До того ж, якщо запрошувати 200 чи 300 конкретних бізнесменів і спеціалістів в найрізноманітніших питаннях організації бізнесу і не проводити політичного шоу, це буде навіть краще. Оскільки нам потрібні конкретні розмови по економічному законодавству, по правничих нормах, тобто по тому, що стосується кожного, хто займається бізнесом.
- Тобто в майбутньому економічний форум буде спрямовуватися вирішення практичних питань?
- Ймовірно. Правда, дехто скаржиться, що про економічний форум мав невеликий розголос, проте нам це і не потрібно. Українським підприємцям потрібно, щоб про форум знали спеціалісти. Людей з вулиці це менше стосується. Економічний форум - це конкретна розмова професіоналів, а не бесіда на загальні теми.
- Які побажання Ви б висловили владі для розвитку українського бізнесу?
- Ми хочемо, щоб приїхали люди, які дійсно зацікавлені в нашому регіоні і в Україні, щоб вони отримали набагато більше інформації щодо прозорості українського законодавства. Окрім того, було б добре, якби українське законодавство було стабільним і не мінялося так часто, щоб ми могли гарантувати іноземним фірмам стабільність. Щоб іноземні фірми мали чіткі умови інвестування на українському ринку - закони от такі-то, ви платите це і це, а в цьому випадку маєте пільги. Попри те це дуже важко. Зокрема в нас знову відбуваються зміни до бюджету і зміни щодо зовнішньоекономічної діяльності. Якщо влада дослухається до наших побажань - нам буде легше працювати. Все буде прозоро і зрозуміло – тоді ми зможемо поєднати ланки.
Розмовляла Ірина Залецька, „Гал-іnfо”
