Уже понад рік минув з того часу, коли працівникам податкової міліції «урізали» повноваження стосовно непланових перевірок потенційних неплатників податків, декларуючи принцип мінімізації втручання держави та податкової адміністрації у царину бізнесу. Про те, чи виправдало себе таке впровадження, та інші нововведення, запропоновані новим Кабінетом Міністрів України, у розмові з Першим заступником Голови ДПА у Львівській області Миколою Князевичем.
- Міністерство фінансів офіційно заявило про тимчасове припинення відшкодування ПДВ. На який період це запроваджується і чи відшкодують ці втрати пізніше, у якому вигляді?
- По лінії Державної податкової адміністрації взагалі не проходило жодних документів, які би говорили про призупинення повернення ПДВ і дозволяли би нам не працювати в цьому напрямку: не готувати реєстри, не проводити перевірки. Про ці всі речі ми знаємо, як і більшість громадян, із преси. Звичайно, що ПДВ буде відшкодовуватися, оскільки є закон, і він передбачає цю норму.
Щодо питання відшкодування ПДВ з боку всіх урядів була прискіплива увага. Це є цілком природним явищем, оскільки ці гроші повертаються з бюджету. Чи будуть запропоновані якісь інші способи відшкодування ПДВ? Думаю, що наразі це малоймовірно, оскільки потрібно вносити зміни у закон. Про те, чи готуються такі зміни до законодавства мені невідомо, і, як на мене, особливої потреби щось міняти в способах відшкодування немає.
- Скільки було порушень щодо відшкодування ПДВ на Львівщині?
- Порушення в частині відшкодування ПДВ перманентно тривають весь час, однак ми можемо стверджувати, що відвертих, брутальних схем відмивання коштів через процедуру відшкодування ПДВ упродовж півтора року в області не було. Трапляються, правда, заявки до відшкодування, де на третьому-четвертому ланцюгу знаходяться фіктивні фірми, які не сплачують ПДВ. Проте за півтора року нами не зафіксовано жодного більш-менш серйозного випадку псевдоекспорту.
Говорити про якусь загрозу відшкодування ПДВ не доводиться, оскільки Львівська область має серйозні перевиконання показників, затверджених Міністерством фінансів, і фінансовий ресурс для відшкодування у області присутній.
- Яка недоїмка ПДВ у Львівській області, скільки цього податку було відшкодовано з початку року?
- Податковий борг, так звана недоїмка на Львівщині, на жаль, залишається досить високою. Значну питому вагу цього боргу становить доля підприємств, що знаходяться в стані банкрутства чи санації, а також підприємств комунальної форми власності. Проблема в тому, що в цих підприємств наразі відсутній ресурс для погашення заборгованості. І такий ресурс в них може з’явитися лише у двох випадках — дотація з Державного бюджету та вкрай непопулярне підвищення тарифів.
Загальний податковий по ПДВ борг сьогодні становить 62 млн грн. І це при тому, що на його погашення з початку року надійшло 54 млн грн. Загальна сума відшкодованого підприємствам ПДВ становить 161 млн грн. Для порівняння - у минулому році було 133 млн.
З приводу підприємств-боржників нами внесена пропозиція до Міністерства фінансів щодо реструктуризації податкового боргу і списання санкцій підприємствам комунальної форми власності за тим принципом, що було застосовано до підприємств вугільної промисловості. Ми виходили з пропозицією до Міністерства фінансів підготувати такий законопроект, який би передбачав відстрочити на два роки суму боргу по основному платежу і тим самим дати можливість підприємствам сплачувати поточні платежі і накопичити обігові кошти для погашення наявної заборгованості.
- Державна податкова адміністрація оприлюднила законопроект "Про внесення змін у закон "Про плату за землю", який передбачає підвищення ставок земельного податку в кілька разів. Чи цей законопроект буде рентабельним і чи підтримають його орендонадавачі? Що він передбачає і як він позначиться на пересічних громадянах?
- Наскільки мені відомо, законодавством не передбачено підвищення ставок земельного податку. Може бути інша ситуація: проведена грошова оцінка земель, яка може зумовити зміну величини податку. Однак по окремих районах області ми маємо дещо нелогічну ситуацію, коли після проведення грошової оцінки орендна плата за землю стає меншою, ніж була. Тобто бюджет двічі втрачає кошти. Плата за землю є важливим ресурсним платежем щодо формування місцевих бюджетів. Окрім того, цей вид податку прогнозований, на відміну від податку з доходів фізичних осіб.
- Міністр фінансів Микола Азаров має намір знизити корпоративний податок з 25% до 20%, а податок на додаткову вартість з 20% до 18%. Чи є це доцільним? Як це вплине на кількість податкових зборів у Львівській області? Як компенсовуватимуть недостачу в бюджеті?
- У всі рази, коли було зменшення ставки, в абсолютній сумі бюджет нічого не втрачав. Тобто, завдяки залученню більшого кола платників і зростанню оподаткованих обсягів податкові надходження, звичайно, перекривали втрати від зниження податкових ставок. Нинішня ініціатива уряду призведе до серйозного зменшення податкового навантаження на бізнес і логічним кроком мало би бути зменшення так званого соціального податку — нарахувань на заробітну плату. Якщо би наступним кроком було і це зменшення, тоді би ми могли очікувати серйозного виходу коштів із тіньового обігу. Резюмуючи, ми не передбачаємо зменшення платежів у абсолютній, сумі виходячи з того, що буде зменшена ставка податків.
- У березні 2005 року законом №2232 було тимчасово обмежено на невизначений термін права податкової міліції. Зокрема, право на проведення позапланової перевірки без достовірної оперативної інформації або рішення суду. Чи дало це якийсь результат? Можливо, є потреба повернутися до попередньої схеми роботи?
- На жаль, в окремих випадках при створенні законодавства використовується викривлена логіка стосовно і заборони проведення перевірок, і обмеження їх термінів. На мою думку, це повинно стосуватися виключно добросовісних платників податків. Якщо би працівник податкової служби мав доступ до інформації поза межами перевірки, це би дало можливість на значний відсоток підвищити невтручання держави у бізнес. У багатьох випадках виходять на перевірку для того, щоб спростувати або підтвердити інформацію із зовнішніх джерел. А маючи додаткове джерело, не було би потреби проводити перевірку. Звуження доступу до інформації замість того, щоб зменшити кількість перевірок, навпаки, їх розширює. Напевно, треба піти іншим шляхом.
Окрім того, не думаю, що на сьогодні у податкової служби недостатньо повноважень для того, щоб вона виконувала свої функції. Хотілося б, звичайно, щоб було розуміння трактування цих повноважень судовими органами.
- Із курсом на зменшення поджаткових ставок можна прогнозувати збільшення території нагляду. Чи не забракне для цього спеціалістів — юристів, економістів?
- Проблема наповнення кадрів буде вирішена тоді, коли фахова людина, працюючи в податковій, буде отримувати ті кошти, що вона може отримувати в бізнесі. Наприклад, якщо ревізор є рівня бухгалтера, то, за великим рахунком, вони мали би отримувати приблизно однакову заробітну плату. Якщо ж оплата працівників податкової буде на середньому рівні оплати праці у бізнесі, то проблема кадрів не буде актуальною. Звичайно, державна служба має свої преференції, скажімо пенсійне забезпечення. На сьогодні гострої проблеми із наповненням кадрів я не бачу.
- Яка ситуація на Львівщині з касовими апаратами? Наскільки ними охоплено заклади торгівлі, а скільки їх залишається в тіні? Як часто виявляються такі порушення?
- Говорити, що відсутність касових апаратів у торгівлі Львівщини є системним явищем, зараз не можна. Є поодинокі випадки, однак вважати, що це є системна проблема, абсолютно не випадає. Проблема в тому, що не всі господарські операції пропускаються через касовий апарат, і такі порушення мають постійний характер. З року в рік ми ведемо боротьбу з цим явищем, але мені видається, що площина вирішення цієї проблеми лежить в іншому. Мені, наприклад, імпонує польський досвід, який полягає у тому, що на почату року представники місцевих органів влади, фіскальних органів проводять оцінку бізнесу і встановлюють сталу плату на рік. На наступний рік проводиться повторна оцінка. За таких умов спосіб контролю спрощується, оскільки нереально біля кожного касового апарата прикріпити інспектора.
Якби свідомість кожного громадянина була на такому рівні, щоб в разі невидачі чека можна було очікувати скарги, проблема була б знята. Якщо бізнес-середовище зрозуміє: «Як тільки я не виб’ю чек, то зразу буде телефонний дзвінок», то, напевне, це питання буде цілком вирішене. На жаль, наразі мораль така, що несплата податків суспільством не оцінюється як найбільший злочин.
Розмовляв Тарас Атаманів, «Гал-info»