Передвиборча кампанія-2007 стартувала і зараз йде повним ходом. Приєдналась до неї й партія Юлії Тимошенко - після судової тяганини, пікетів та погроз з боку леді Ю, її політичну силу нарешті офіційно зареєстрували у ЦВК. Про те, що нового принесе БЮТ у Верховну Раду цього разу, як обходитиме своїх політичних конкурентів і особливості її перебігу, про подальші плани Блоку у ВРУ 6 скликання, про втілення програми БЮТу «Український прорив» у майбутньому, про політичних конкурентів «Гал-info» розповідає „помаранчевий ді-джей” Майдану, №3 у виборчому списку БЮТ Микола Томенко.
– Хотілось би розпочати з того, що наразі найбільше турбує Вашу політичну силу, а саме з всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України. Зокрема ЦВК так і не зареєструвала ініціативної групи для його проведення та й Віктор Ющенко неодноразово наголошував, що для його проведення потрібна консолідація усіх політичних сил та як мінімум 3-4 місяці? Як такі заяви оцінюють у БЮТ і якими будуть подальші кроки?
– Президент в цілому підтримує ідею проведення референдуму, на якому варто було б визначити, яку Конституцію треба Україні, – і це позитив. Інша справа, що технологічно це сприймається нашими політичними колегами, в тому числі і у «Нашій Україні», як свого роду конкуренція. Я думаю, що тут треба знаходити компроміси, щоб і референдум відбувся, і були реалізовані ті ідеї, які ми виношуємо. А ідеї дуже прості: концепцію наступної Конституції повинно сформувати суспільство, а не політики та експерти. Ми пропонуємо такий формат і Президент підтримує його. Ми в даному випадку готові шукати компроміси, щоб цей проект ми реалізовували спільно із «Нашою Україною» і максимально більшою кількістю демократичних сил, оскільки найважливіше - це не задекларувати якусь ідею, а її зреалізувати. Тому я думаю, що і Юлія Тимошенко, і Ющенко будуть зустрічатись, і ми командами будемо консультуватись, щоб такий проект було реалізовано.
– А чи будуть схожі консультації проведено з регіоналами, соціалістами та комуністами?
– Поки що такої консолідації немає. Ми сприймаємо референдум, як суспільне замовлення на систему влади, а вони сприймають референдум як вирішення програмних постанов своєї партії: про російську мову, про недовіру Президенту. Я вважаю це хибним і взагалі шкідливим шляхом, адже виносяться питання, які можуть розколоти країну. А ми питаємо суспільство: чи вважаєте ви, що місцева влада повинна будуватись саме так, що система суддів повинна будуватись так, а не інакше. Тобто ми творимо країну разом із суспільством, а вони розвалюють країну. Тому, звичайно, поки що тяжко з ними буде вести переговори, і я думаю, що оптимально, щоб у даному випадку до нас долучилась «Наша Україна», можливо, ще деякі інші політичні сили. Тобто це наші союзники, а регіонали, соціалісти та комуністи точно не є нашими союзниками.
– Кажуть, що Партія регіонів поставила собі за мету взяти великий відсоток голосів у Центральній Україні. Це, як відомо, помаранчевий електорат, зокрема й Блоку Юлії Тимошенко. На Вашу думку, чи можливе таке переманювання виборців, за яких умов це може відбутись? Чим Регіони можуть «взяти» «помаранчевого» виборця?
– Партія регіонів сьогодні діє за класичною схемою, запропонованою радянськими політтехнологами. Це так званий принцип «брильянтової руки» - всім усе - кому морозиво, кому квіти, кому віагру, кому ліквідацію пільг і так далі. Але сьогодні це все набуває абсурдних форм - не може бути так, щоб давати одну обіцянку на сході, іншу – на заході. І коли робити різні обіцянки різним соціальним групам, виглядає все це як повний абсурд. З одного боку, саме вони не голосували за визнання голодомору геноцидом, а сьогодні вже хочуть поставити у Львові пам’ятник жертвам голодомору. Також з одного боку, вони не голосували за законопроект про ліквідацію пільг для депутатів, співавтором якого я є, а тепер кажуть, що все треба забрати — і пільги, і так далі. Моя пропозиція для них одна - здайте спочатку парламентські квартири, щоб вам хоч трошки повірили, що ви здатні щось робити. Раніше вони жодного голосу не дали за скасування депутатської недоторканності, тепер вони раптом підтримують цю ідею. Просто сумнівно, що така технологія дасть якийсь результат. Єдине, звичайно, що Партія регіонів діє за своєю давньою методикою, яка є давно випробуваною - за методикою соціальної спокуси. Я маю на увазі, що з 1 вересня починається серйозне збільшення низки соціальних програм по пенсіях, зарплатах, доплатах. А насправді більшість цих соціальних проектів буде легалізовано лише на один місяць, як доплати, а не постійні виплати. Я думаю, що насправді, попри такі нібито піар-симпатичні, але я б сказав, дешеві штуки, ключовими для людей є реальні речі, – те, що робилося, і те, що робиться зараз. І в них аргумент лише один - не робивши нічого для суспільства фундаментального впродовж перебування в уряді, вони сконцентрувалися на вересні. І тому вересень буде вереснем соціального блага для українського народу, тому що будуть різноманітні доплати, переплати, виплати, винагороди. Інша справа що об’єктивно це спричинить і інфляцію, і ріст цін – ви знаєте у цьому місяці стрибок був надзвичайно високий і на цьому полі їх реальна справа не відповідає рекламі, тому що рекламу роблять політтехнологи.
Взяти хоча б останню рекламу Партії регіонів. Я вважаю що їм забезпечена номінація «жарт року», коли вони кажуть, що ціни на м'ясо впали на 8% чи ще якось так, то для людей це просто смішно, а для людей, які живуть у місті, це навіть не жарт, а просто непорозуміння. І непорозуміння хоча б тому, що тільки за даними Держкомстатистики ціни зросли на 40%, а реально у Києві вони є набагато вищими. Єдиним шансом для Партії регіонів є такий, скажемо, емоційний, психологічно слабкий електорат, який повіритьу місячні виплати у вересні.
– Пане Миколо, повертаючись до Вашої політичної сили, хотілось дізнатись, чи затягування із реєстрацією Блоку Юлії Тимошенко у ЦВК додало вам рейтингу? Окрім того, низка експертів сходились на думці, що це організовано командою самої Юлії Володимирівни для того, щоб привернути до себе максимум уваги. То все-таки, хто спровокував нереєстрацію БЮТу в ЦВК?
– Я думаю, що це приклад з одного боку безтолковості коаліції і їхніх представників у Центральній виборчій комісії, а з іншого - принципової позиції нашої команди. Насправді такої гри з нашого боку чи будь-якої домовленості не було, але ключові люди із Партії регіонів, не буду називати конкретно прізвищ, які представляють коаліцію у ЦВК, вирішили з нами поторгуватись. Скажімо, не зареєструвавши нас із першого разу, сподівались, що навзамін отримають наші голоси за спрощену процедуру голосування на дому. Ми ж сказали, що закон на жодні домовленості не мінятимемо. А взагалі Партія регіонів, в останні дні, робила все для того, щоб нас зареєструвати, розуміючи, що вся ситуація вийшла нам у плюс, а ї у мінус. І як приклад, як аргумент на користь мого пояснення, є те, що коли суд прийняв рішення, то саме Охандовський, який, так би мовити, був теоретиком нашої нереєстрації і який потім все таки запропонував розглянути питання про нашу реєстрацію якнайшвидше. І всі представники коаліції швидко за це проголосували, всі просто зрозуміли, що затягування цього не приведе до добра і це йде у плюс нам, а не навпаки. Ніякої домовленої схеми з нашого боку не було.
– Свого часу БЮТ поинула так звана група Видріна. Скажіть будь-ласка хто є сьогодні головним політтехнологом блоку і яка Ваша роль у ньому? Ви ідейний натхненник чи виконавець?
– По-перше, у нас ніколи не було групи Видріна у якості політтехнологів. Був один Видрін, як людина, яка коментувала якісь події і жодного технологічного, політтехнологічного винаходу не зробила. Наш принцип є такий, що стратегічні речі вирішують передовсім політики, і так було на виборах 2006 року, так є і на виборах теперішніх. Тому там Тимошенко, Турчинов і всі решта – це ті політики, які приймають остаточне рішення. Тобто політичне керівництво партії приймає рішення про стратегії, установки, про технологічні речі і так далі. А політтехноголи залучаються для втілення та розробки якихось певних конкретних ідей - втілення програми «Український прорив», реклама на телебаченні, зовнішня реклама. Ми сприймаємо цю роботу, звичайно у даному випадку, так, що політики є визначальними, а технологічна чи рекламна складова є другорядною. Ми у своїй команді маємо й в депутатському корпусі низку потужних людей, це і Микола Баграєв, і інші.
– А хто є автором ідеї «Українського прориву»?
– Над цим працювала група експертів. Ідея того, що ми повинні запропонувати стратегію – це ідея і моя в тому числі, і Тимошенко. Ми звернулись до вчених, до соціологів, щоб вони запропонували форму, в якій можна було викласти стратегію розвитку України. Але замовлення – наше. І Тимошенко, і я говорили про те, що ми були єдиним урядом, який працював із програмою своєї діяльності. Навіть уряд Єханурова працював без програми діяльності хоча б на рік. І уряд Януковича так само працює без програми діяльності. Тому потрібен якийсь програмний документ, як ціль, бодай на 5 років наперед.
Автори – ціла низка експертів, вчених, в тому числі українських. Наприклад, один із тих, хто це все розробляв, був Юрій Полонєєв, який є головою ради конкурентоспроможності України. Кожен розділ писали вчені, які займаються цими речами, цих 12 ліній проривів – кожна група окремо писала, зводила їх так би мовити докупи. І таким чином, зараз ми маємо проект, який буде обговорюватись на рівні експертів та на регіональному рівні. Така схема прийняття рішення у нас іде по кожному питанню.
– Як БЮТ оцінює можливість створення широкої коаліції у майбутньому парламенті і яку позицію займе ваша політична сила, за умов що Юлія Володимирівна все-таки не стане прем’єром?
– Для нас політичне життя серйозно покращилось, порівняно із 2006 роком, оскільки угода між «Нашою Україною» підписана, там чітко визначено, як нам діяти. При оптимістичному сценарії, коли БЮТ і «Наша Україна» набирає більше, як 50% голосів, то в угоді все прописано. Там є варіант, коли ми займаємо перше місце, і є варіант, коли «Наша Україна» займає перше місце. І перший, і другий є для нас варіантом не найгіршим, звичайно, бажаний, коли ми займаємо перше місце. Проте коли ми займемо друге, але створимо демократичну коаліцію, то це набагато краще, аніж буде інша коаліція, коли ми будемо у опозиції. Тому все визначається договором, перемагаємо – Тимошенко прем’єр-міністр, займаємо друге місце і створюємо уряд, то я особисто буду переконувати, щоб Юлія Володимирівна очолила парламент, якщо «Наша Україна» займе перше місце. Звичайно, не треба відкидати варіант, що ми не наберемо разом 50%+1, то у такому випадку у нас немає альтернатив – ми в опозиції. Ми в принципі не розглядаємо можливості створення коаліції із Партією регіонів, навіть якщо там буде «Наша Україна».
– Стосовно співпраці з Нашою Україною – Народною самообороною - чи будете Ви підтримувати соціальні ініціативи Президента, які він зараз озвучує, чи будете висувати якісь свої?
– Після того, як Президент підтримав наші соціальні ініціативи, ми будемо підтримувати соціальні ініціативи Президента. Всі ці речі, які озвучив Президент, вони є пропозиціями для своїх, які повинні їх підтримати, зокрема по бюджету на 2007 рік або у вигляді законопроектів. Проте ці законопроекти уже є зареєстрованим, зокрема ті, котрими займався комітет з питань свободи слова та інформації, очолюваний мною. До речі, про виплати за другу-третю дитину – ми зареєстрували цю ініціативу на півроку чи на рік раніше. І 15 і 25 тисяч на другу і на третю дитину – це норма нашої справедливості зразка 2006 року. Радіємо, що Президент нас підтримав, будемо разом втілювати це у життя.
– Кажуть що саме БЮТ є ініціатором виборів на місцях у 2008 році. Наскільки такі чутки правдиві? Наскільки така ініціатива є необхідною сьогодні?
– Поки що є домовленість між нами та між «Нашою Україною», що ми будемо ініціювати дострокові вибори лише у тих адміністративно-територіальних одиницях, де діє виразно антиукраїнська, антинародна влада. Як, наприклад, Київ та Харків. Уже є дві одиниці, а решта – це предмет дискусії, будемо аналізувати, консультуватись. Якихось рішень про проведення тотальних дострокових виборів на місцях ми не приймали. Я скажу особисто свою точку зору: я вважаю, що після обрання парламенту дуже важливо вийти на механізм ухвалення нової Конституції. І до ухвалення нової Конституції не треба іти на тотальні перевибори. Доцільно було б переобрати тільки ту місцеву владу, де, скажімо, просто нереальне життя пересічних громадян, де тотальне несприйняття влади, як то у Києві, наприклад Черновецького.
– Про Львів не йдеться?
– Поки що таких рішень ми не приймали. Я вважаю, що після перевиборів у парламент тотальні вибори до місцевого самоврядування не є на часі. Це моя особиста точка зору.
– Якщо продовжувати тему перевиборів, кого Ви особисто бачите наступним Президентом України? Чи братиме участь у таких виборах Юлія Тимошенко?
– Для нас ця тема не є актуальною, вона не є на часі. Нас влаштовує пара: Президент Ющенко, прем’єр – Тимошенко, інших претендентів шукати не треба. Інша справа, що події будуть розгортатись залежно від результатів виборів. Історія може розгортатись і скластись так, що будуть дострокові президентські вибори, тоді ми будемо аналізувати та думати. На нинішній день ми розглядаємо оптимістичний варіант як ключовий розвитку подій в Україні: на допомогу Президенту України Віктору Ющенку після виборчої кампанії прийде прем’єр Тимошенко.
– І на завершення, пане Миколо, під час прес-конференції у «Високому Замку» Ви говорили, що з’їзд БЮТу пройшов у найдемократичніший спосіб. Водночас низка експертів сходилась на думці, що голосування за кандидатів у народні депутати відбувалось наосліп, тобто під озвучення пана Турчинова. Скажіть, будь ласка, чому не було роздано хоча б делегатам з’їзду у надрукованому варіанті список, конкретні прізвища кандидатів у народні депутати від БЮТ? Чи не вважаєте Ви, що це не демократично?
– Голосування за це вже відбувалось. Ми єдина політична сила, яка на з’їзді вже втретє голосувала за свій список. Коди ми вже йшли на вибори, виконували усі укази Президента, і за цей список із редакцією одного-двох прізвищ (бо ще у нас знайшлось кілька зрадників) ми голосували 3 рази. Більше того, цей список був в Інтернеті і для нікого не становив таємниці. Напевно, треба було б точно його видрукувати. Я вважаю, що це справді була помилка, але якоїсь несподіванки для нікого не було.
Можливо, там відбулось зсунення між 109 чи 140 місцем, на кілька позицій, тому я не бачу тут суперстрашного порушення демократії, тим більше, я вже говорив, що специфіка дострокових виборів є така, що ми при формуванні списку пішли таким шляхом: у нас 106 людей, які пройшли випробування, залишились на своїх місцях і навіть дехто піднявся вище, а разом із ПРП та УСДП їх позиції навіть трошки опустились. Тобто ми не радикально міняли список, оскільки було б нечесно щодо тих людей, які не перейшли до інших політичних сил і які до кінця стояли за свою політичну партію, щоб ми їх проміняли та поставили у хвіст. Якщо пройшли випробування рік і не схибили, то вони повинні ще свої кілька років допрацювати, оскільки були тільки рік депутатами. Зрозуміло, що це вдарило по внутріпартійній демократії, але при тому, як приймалось рішення про дострокові вибори, то у БЮТі це було більш чесно, аніж, наприклад, як у «Нашій Україні», коли дуже багатьом людям сказали, що їхній мужній крок по складанню депутатських повноважень – це гарантія, що вони будуть у списку, а потім їх „випадково” поставили на 150-ті чи 200-ті місця, або взагалі не взяли. Чи скажімо, щодо Партії регіонів, яка наших зрадників взяла у першу чи другу сотню списку, а своїх професійних політиків, депутатів „засунула” у третю сотню. Я вважаю, що ми тут були більш чесними стосовно до своєї ж команди.
Розмовляв Олег ДОВГАНИК
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ