4-6 жовтня у Львові відбудеться VI Міжнародний економічний форум та ярмарок інвестицій та нерухомості. Про особисті очікування та про те, чим цьогорічний форум та ярмарок інвестицій відрізнятиметься від минулорічного «Гал-іnfо» запитав у першого заступника голови Львівської облдержадміністрації Валерія П’ятака.
- Пане Валерію, які Ваші особисті очікування як найголовнішого економіста області від VI Міжнародного економічного форуму та ярмарку інвестицій та нерухомості? Яка різниця між пропозиціями інвесторів порівняно з минулими роками?
- Цьогоріч на ярмарок інвестицій більше запропоновано відпрацьованих схем планування територій - індустріальних парків. У минулому році цього практично не було. Ми представлятимемо індустріально-технологічний парк «Черляни», індустріальний парк промислово-технологічного комплексу у Радехівському районі з інженерно-транспортною інфраструктурою, логістично-промисловий комплекс з інженерно-транспортною інфраструктурою в Кам‘янко-Бузькому районі, туристичні комплекси в Золочеві, смт Олесько та туристичний комплекс з інженерно-транспортною інфраструктурою «Тустань» в селі Урич Сколівського району. Зокрема, щодо останнього, то в нього входитиме туристичний готель на 150 місць, автостоянка, житлова забудова, спортивні майданчики, гірськолижний комплекс з крісельною дорогою завдовжки 1300 метрів, сервісний комплекс (автостоянки, магазин сувенірів, туалети, заклад харчування).
Цьогоріч всю область ми не в змозі представити, але переконані, що в перспективі кожний район буде цей досвід використовувати. Зараз інвестору треба пропонувати вже готову ділянку з певною інфраструктурою, таким чином формуючи певні переваги щодо інших регіонів України, або навіть інших країн, одне слово, ставати конкурентоздатними. Цього року ми відпрацювали території до пунктів перетину кордону – зі всіма необхідними дозволами і необхідними архітектурно-будівельними нормами, тобто ділянки, які мають зацікавити серйозних інвесторів. На ярмарку будуть представлені проекти розбудови сервісних зон на міжнародних автомобільних пунктах перетину кордону «Смілиця» та «Нижанковичі» (Старосамбірський район), «Грушів»(Яворівський район), «Угринів» (Сокальський район).
По зонах рекреації в минулому році ділянки не були відпрацьовані, а зараз ми вже можемо запропонувати проекти розбудови трьох рекреаційних зон – виробничо-рекреаційна зона в селі Пиняни Самбірського району (теплиці, бальнеологія, газогенератор, установка з добування йоду), рекреаційна зона «Розлуч» в Турківському районі (бази відпочинку на 250 місць, спортзал, басейн, ресторан, спортмайданчики, гірськолижні витяги) та рекреаційно-регіональна зона з інженерно-транспортною і сервісною інфраструктурою озеро «Яворівське» (площа 3800 га). Також серед пропозицій буде курортна зона «Смерічка» в Старосамбірському районі з інженерно-транспортною інфраструктурою у складі комплексу курортних готелів на 500 місць, ресторану, спортзалу, гірськолижного комплексу та заводу з розливу мінеральних вод.
Тобто, на відміну від минулого року ми пропонуватимемо не просто землю, а ділянки з можливими планами забудови, усіма необхідними попередніми висновками, необхідними техніко-економічними обгрунтуваннями, не такими остаточними, як для будівництва, але достатніми для того, щоб інвестор міг собі порахувати, скільки йому грошей під проект необхідно буде, і скільки він собі потім з того всього заробить.
Ще ми робитимемо акцент на потенціалі регіону як матеріально-сировинної бази, на сферу енергогенерування та енергозбереження, а також видобутку вугілля, нафти та газу. В контексті того скажу, що вже розроблена програма енергозбереження, яку ми вже почали реалізовувати, і зараз ми залучаємо банки до співпраці. Оскільки ми зараз запустимо програму встановлення котлів або газових лічильників, то, відповідно, з’явиться ринок попиту на котли та лічильники, що може викликати зацікавлення в інвестора.
З речей, що не були представлені на минулорічному ярмарку, будуть також інноваційні інвестпроекти – науковці зможуть таким чином продовжити життя своїм винаходам, а інвестори зможуть їх запустити в серійне виробництво і отримати з цього гроші. Тут ми поставили собі завдання інтегрувати науку з реальним сектором економіки, об‘єднати інновації та інвестиції.
- Ви згадали про інвестиції в ПЕК. Вугільники області говорять про те, що вугільна галузь Львівщини виживає лише за рахунок державних дотацій та кридитних ліній. За їхніми словами, інвестори гроші у вугілля вкладати не спішать…
- Шахти у Львівській області в основному є державні, тому є державна підтримка, так і буде, але говорити про те, що не має інвестора, не можна. У нас є шахта «Любеля», в яку вже залучили приватні іноземні інвестиції. Треба розрізняти інвестиції в нові шахти, в нові вибої та інвестиції в старі шахти на розвиток нових лав. Інвестиції на вже працюючі шахти ми беремо в бюджеті, і є дуже невеликий відсоток приватних інвестицій. Є перспектива будівництва нової шахти «Тяглівської» біля Червонограда, але більша її частина все одно має бути фінансована з державного бюджету, і такі рішення відповідно приймає уряд. Втім, основна причина стримування інвестицій у вугільну галузь в тому, що це дуже масштабні проекти з досить довгою амортизацією, які коштують сотні мільйони доларів.
- Найгучнішим інвестиційним проектом 2005 року було будівництво нафтопереробно-агропромислового комплексу «БродиАгроОіл». Яка доля цього проекту?
- Наразі зроблені всі передпроектні роботи, і про це профільне управління буде інформувати на форумі. Були затримки, пов‘язані з проходженням проекту по профільних міністерствах, по відведенню земельних ділянок і лісів, передачі їх інвесторам, через часту зміну влади – тільки-но вдавалось домовитись в міністерстві на певному рівні, як змінювався уряд, і потрібно було починати спочатку. На сьогодні є певний етап, який пройдено, але ще багато треба зробити – підготовчий етап до відведення землі інвестору вже на завершенні.
- А які грандіозні проекти будуть цього разу?
- В галузі ПЕК є проект модернізації НПК «Галичина», тут потрібні інвестиції в нові технологічні блоки, які дозволять поглибити переробку нафти, за міжнародними стандартами. Ще з ПЕК-проектів буде проект Добротвірської ТЕЦ. Розширення своєї виробничої програми за рахунок інвесторів з промислових гігантів планує Львівський автобусний завод, є інші великі проекти, які будуть представлені на ярмарку.
- А чи є інвестиційний проект щодо будівництва у Львові сміттєпереробного заводу?
- Це питання краще поставити місту, бо воно є власником сміття, і за ним має бути ініціатива надання відповідного інвестиційного проекту. Не думаю, що цей проект буде представлений як технологічно-інвестиційний, скоріше, як проект рекультивації старого сміттєзвалища та будівництво нового.
- Хто буде з поважних та впливових ділових гостей — представників великого бізнесу на форумі?
- Я не хочу називати імен, бо не знаю, як ці люди це сприймуть, до того ж я не маю на це повноважень. З іншого боку, великий бізнес ходить не на такі речі, а на підписання вже підготовлених проектів. Якщо все буде добре, то ми підпишемо угоду з інвестором по «Черлянах», а на подібні форуми переважно їздять представники великих моніторингових корпорацій, які проводять дослідження інвестиційного середовища. Це інвестиційний маркетинг. Багато з них представляють крупні інвестиційні корпорації і роблять дослідження, а потім звіти, і через деякий час ми отримуємо делегації з крупних корпорацій щодо того чи іншого інвестиційного проекту. Ми вже пізнали технологію, нею всюди користуються на Заході.
- Якою ви бачите область – туристичною Меккою, як бізнес-штат чи як промисловий регіон?
- Не можна сказати, що Львівщина лише туристична Мекка. Я бачу Львівщину туристичною Меккою із серйозно розвинутим інноваційним бізнесом, екологічним бізнесом. Це має бути, безперечно, діловий центр, фінансова столиця Західного регіону, де акумульовані фінансові інституції. Львівщину треба розглядати як серйозну економічну категорію – заробляти кошти можна будь-де, але не менш важливо, де їх витрачати, і наше спільне з бізнесом завдання - зробити так, щоб люди, які заробляють гроші навіть, наприклад, на Північному полюсі, мають витрачати їх в музеях, кабаре, казино, готелях, курортах Львівщини. Хай заробляють і хай витрачають тут, на Львівщині.
Розмовляв Валентин Концевич, „Гал-іnfо”
