Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн

Олег Синютка: Було уявлення, що на під’їздах до Львова стоїть ціла черга інвесторів, які готові вкладати сюди гроші. Насправді ж це не так

Перший заступник міського голови Львова Олег Синютка приїхав піднімати економіку Львова з Івано-Франківська, де також працював на посаді першого заступника мера. Очоливши економічний департамент, він одразу почав впевнено наповнювати бюджет міста грошима від паркування та запропонував конкурс на право оренди. Така активна діяльність була підтримана львівськими райцями, відтак вони проголосували за його призначення на вищу посаду. Олег Синютка своєю чергою обіцяє на наступний рік двомільярдний бюджет та запевняє, що місто встигне підготуватися до Євро-2012. По це та інше новопризначений заступник мера розповів „Гал-info” в одному з перших інтерв`ю на новій посаді.
 – Олегу Михайловичу, Ви уже два тижні працюєте на новій посаді. Наскільки у Вас побільшало роботи, чи додалося обов`язків?
 
– Роботи стало більше і відповідальності автоматично побільшало. Функцій у першого заступника трохи більше, ніж у директора департаменту економічної політики. Я до цього контактував лише з економічним блоком, а сьогодні треба говорити і про департаменти житлового господарства, містобудування. І насамперед потрібно займатися вирішенням стратегічних питань: субвенцій, фінансування, обсягу залучення коштів і так далі.
 
Протягом наступного року бюджет буде збільшений вдвічі
 
– Коли Андрій Садовий став міським головою, то сказав, що збільшить бюджет міста вдвічі. Зараз це завдання, очевидно, покладається на Вас...
 
– Яким був бюджет 2005-го року?
 
– Якщо я не помиляюсь, близько 600 мільйонів
 
– В 2007 році ми маємо мільярд з лишнім. Протягом наступного року він буде збільшений вдвічі. Я думаю, що виконання міського бюджету буде на порядок вищим, ніж заплановані показники. Перевиконання за перше півріччя загального фонду становить 29 мільйонів, за результатами року воно буде становити 50 мільйонів. Це за найбільш песимістичними прогнозами. Є всі підстави при потребі забезпечити і перевиконання бюджету розвитку. Але бюджет розвитку визначається потребою в коштах і можливістю їх освоєння, а не просто отримати кошти і щоб вони лежали на рахунках.
 
– Але ж багато депутатів, в тому числі і голова бюджетної комісії сумнівалися, чи буде виконаний бюджет розвитку...
 
– Сьогодні немає проблеми отримати до міського бюджету суму у 180 мільйонів. І ми виконаємо бюджет розвитку. Знаєте, можна було отримати позику до міського бюджету у травні під 12 відсотків і протягом трьох місяців платити по 4%. Але це би означало додатково витратити 2 мільйони. Ми ж зберегли ці кошти до бюджету, оскільки отримали позику під 9,45%, що є найменшою відсотковою ставкою в Україні. Ми -- єдине місто, яке вийшло з 10-ти відсотків. І отримаємо ці кошти тоді, коли реально треба буде платити за виконані роботи.
– Чи були за Вашого керівництва економічним департаментом застосовані якісь нові способи залучення коштів до бюджету міста?
 
– Безперечно. Навіть те, що сьогодні є серйозні перевиконання податків з доходів фізичних осіб – це робота фінансового управління, податкової інспекції і, звичайно, економічного блоку. Те, що ми сьогодні стоїмо на порозі виконання дохідної частини по паркуванню, -- також заслуга економічного блоку. Те, що ми сьогодні безперечно перевиконаємо доходи від ринкового збору -- це спільна робота податкової і фінансово-економічного блоку. Те, що ми отримали мільйон доларів тільки від права оренди за одне приміщення – переконаний, також спільна робота. Можна уже ставити собі певні галочки. Коли міський голова каже, що робота організована погано, то можна йому доводити, що ми все-таки щось робимо добре.
 
– Ви згадали за готель “Київ”, а у місті ще є готель “Львів”. Якийсь час стояло питання про його приватизацію, а згодом усе затихло. Як справи з цим готелем зараз?
 
– Проблема в тому, що орендна плата за готель не можне бути такою, якою вона сьогодні є – кілька тисяч гривень за такий готельний комплекс. Це з одного боку. З іншого боку, є угода і програні всі можливі суди на користь орендаря готелю. І сьогодні ми стоїмо перед пошуком компромісу. Я не переконаний, що це буде ідеальний варіант для міста, але це буде максимум можливого.
 
– Який компроміс мається на увазі?
 
– Може залишитися все, як є. Тобто, укладена угода про оренду, програні суди, і міський бюджет, який отримує кілька тисяч гривень від оренди такого величезного комплексу. А є інша можливість: дійти згоди з орендарем про серйозні капіталовкладення в цей об`єкт і приведення його дійсно до нормального готелю, тому що в такому стані, в якому він сьогодні є, далі він бути не може.
 
– Цей готель є фактично основним готелем, який приймає письменників на Форум видавців...
 
– Я думаю, що їхнє занепокоєння даремне. У вересні все повинно відбутися нормально. Я отримав від міського голови доручення на врегулювання цього питання, я думаю, ми його врегулюємо.
 
Це не є занадто різкі кроки, це просто встановлення для всіх однакових правил грн
 
– Олегу Михайловичу, Ви відзначилися досить жорсткими заходами в галузі підприємництва. Поставили гостро питання про комунальні кінотеатри, прийняли ухвалу щодо МАФів, зросла орендна плата. Чи не викликають такі кроки спротив у підприємницького середовища?
 
– Це не є занадто різкі кроки, це просто встановлення для всіх однакових правил гри. Насамперед йдеться про забезпечення соціальних потреб мешканців, а в другу чергу йдеться про можливість легально вести бізнес, приведення його до тих норм, які декларовані міським головою ще у якості кандидата на цю посаду. Якщо після таких кроків депутати міської ради підтримують мене на більш високу посаду, я розумію, що це – правильні кроки. Що стосується підприємців, то я спілкуюсь з ними, і переконаний, що ці кроки є добрими для тих підприємців, які займалися і хочуть займатись легальним бізнесом, чесно платити податки, сплачувати легальну зарплату і працювати в рамках законодавчого поля. Ті ж люди, які стояли, починаючи від проспекту Свободи і закінчуючи іншими вулицями і площами і ніде не були зареєстровані... Мені важко назвати їхню роботу підприємницькою діяльністю. Звичайно, що вони незадоволені. Особливо незадоволені ті, кому вони віддавали частину свого прибутку.
 
А чи не було спроб прийти до Вас і переконати так не робити?
 
– Це не має значення. Я хочу працювати тільки у законодавчому полі, і ці приходи ні до чого не призведуть.
 
– Коли приймалася ухвала про МАФи, неврегульованими залишалися питання оренди, не було також схеми їх розміщення у місті. Чи триває зараз робота по врегулюванню цих питань?
 
– До першого жовтня ми маємо розробити схему розміщення малих архітектурних форм. Йде досить серйозний пошук компромісу між підприємцями і владними структурами. Ми пішли на досить серйозний компроміс з підприємцями. По-перше, продовжені терміни. По-друге, більше 400 підприємцям дали можливість дооформити документи, без яких вони працювали. Відтак, йде мова про те, чи захочуть вони використати цей шанс і працювати легально. Тому що не буде так, щоб у Львові стояли два кіоски поруч, і в одному були оформлені всі документи, укладені трудові угоди, а в другого не було нічого. Залишаться тільки ті, які матимуть оформлені всі документи.
 
У нас не все так стабільно, як хотілося б тим людям, які ризикують справді великими коштами
 
– На початку каденції Садового багато говорилося про прихід до Львова інвестицій. Які крупні інвестиційні проекти вдалося залучити до Львова?
 
– Давайте ми повернемося до цього питання навесні 2008 року. Я зможу тоді щось конкретне сказати. На жаль, все виявилося складніше, ніж я собі уявляв. Тобто, я розумів, що це буде довгий процес. Але є низка моментів, які залежні сьогодні від міської влади і які ми ще не змогли реалізувати.
 
– В чому ж проблема?
 
– Насправді є дві проблеми. Перша – це люди, друга – це гроші. Обидві проблеми є в такій послідовності, як я назвав. Не було розуміння потреб, які мають інвестори. Було помилкове уявлення, що на під`їздах до Львова стоїть ціла черга інвесторів, які готові вкладати сюди гроші. Насправді ж це не так. І Львову потрібно відвойовувати своє місце серед потенційно привабливих регіонів.
 
– Чи багато Львів має конкурентів в Україні?
 
– Звичайно. Конкуренція йде по двох параметрах. Перше – це конкуренція з боку великих міст – Одеси, Харкова, Дніпропетровська, Донецька. Львів має також конкурентів серед менших міст, які так само привабливо географічно розташовані. Таких як Луцьк, Рівне, Тернопіль. Також Україна має серед конкурентів уже в меншій мірі Румунію, а в більшій мірі Марокко, Туніс, Туреччину і звичайно, Китай. Я вже не кажу про Росію.
 
– В чому ми виграємо, в чому – програємо?
 
– Виграємо, напевне, в цивілізованості, програємо в організованості. Це проблема для великої дискусії, але проблеми є. На жаль, у нас не все так стабільно, як хотілося б тим людям, які ризикують справді великими коштами.
 
– Якщо говорити про вкладення грошей, чи є перспектива приходу до Львова великих транснаціональних компаній?
 
– Йде процес глобалізації, і нам без цього не обійтись. Він зачепив Львів також. Переговори йдуть постійною. Нам потрібні глобальні гравці, хоча в першу чергу ми повинні мати пріоритет для українських інвесторів. На це ми українська влада.
 
– Чи йдуть конкретні переговори про прихід сюди інвесторів, які не просто збудують будинок і зароблять грошей, а принесуть сюди якесь виробництво, робочі місця?
 
– Так. Але я настільки обережний у всьому, що стосується переговорів, що не хочу щось казати наперед. Будь-які переговори ведуться двома сторонами, і якщо немає згоди іншої сторони, некоректно говорити про такі речі. Але розмови йдуть і не з однією компанією.
 
– Влада має досить амбітні плани у підготовці до Євро-2012. Планується збудувати 30 готелів, паркінги, великі кошти треба вкласти в дороги. Наскільки ці плани зараз здійсненні?
 
– Не сумніваюся, що нам це вдасться. Львів має те, чого не мають інші, тобто послідовну позицію як виконавчих органів влади, депутатського корпусу, ОДА, обласної влади. Цього не має жоден інший регіон. Про-друге, Львів має дуже чіткий план що і за чим робити. У нас є технічні завдання на реконструкцію аеропорту, подані відповідні пропозиції. Є ескізні проекти стадіону... Так, звичайно, рухатися треба швидко і не збавляти темпу, але те, що це все реально, я не сумніваюся.
 
– Проекти є, але чи є бажаючі вкласти сюди гроші?
 
– Так, звичайно, якщо за право оренди однієї тільки будівлі люди платять мільйон доларів, думаю, цифра говорить сама за себе. Сьогодні ми виставляємо на конкурс на будівництво готелю земельну ділянку на вулиці Федорова. Уже є бажаючі зі світовим ім`ям.
 
– Мається на увазі “Хілтон”, який, за чутками, хотів вкласти гроші в “Київ”?
 
– Чому за чутками? Представники “Хілтона” були тут.
 
– Чому ж не склалося?
 
– А яка різниця, “Хілтон” чи український готель?
 
– “Хілтон” -- це бренд. Зрештою, Ви ж самі казали, що краще, якби у місті було більше брендових готелів.
 
– Вони обов`язково будуть.
 
Івано-Франківськ в багатьох параметрах програє Львову
 
Як ви оцінюєте той факт, що Івано-Франківськ назвали найкомфортнішим містом в Україні? Чого бракує Львову, щоб теж завоювати це звання?
 
– Я вважаю, що Івано-Франківськ в багатьох параметрах програє Львову. Це очевидно. Я тішуся з того, що Івано-Франківськ заслужив таке звання, тому що, можливо, в ньому є і частинка моєї роботи. Та зараз мені хочеться, щоб Львів став найкомфортнішим містом України.
 
– Наскільки Вам комфортно працюється у Львові, зокрема під керівництвом Андрія Садового?
 
– Робота у Львові та Франківську відрізняється, бо дещо інші завдання, інша специфіка роботи. З міським головою працювати важко, бо він є надзвичайно вимогливою людиною. А з іншого боку – комфортно, бо він є патріотом свого міста і дає чіткі та зрозумілі пріоритети. Якщо це відповідає інтересам міста, буде підтримано міським головою. Якщо ж не відповідає, за це навіть не варто боротися.
 
– Але ж бачення того, що відповідає інтересам міста, у Вас та Садового може бути різним?
 
– Я переконаний, що речі, які відповідають інтересам міста, є абсолютно зрозумілі. Підвищення доходів людей, комфортність проживання, пониження злочинності, створення нових робочих місць. Не просто для того, щоб поставити галочку, що є вода і тепло, а щоб людина дійсно могла комфортно у цьому місті почуватися.
 
– Чи підтримуєте зараз якісь зв`язки з Івано-Франківськом?
 
– Мати моєї дружини живе у Франківську. Звичайно, є друзі. Все-таки, я там прожив 19 років. Зрозуміло, що зберігаю стосунки з ними. Але зараз я у Львові і думаю про Львів.
 
 
Розмовляла Ірина СИРИВКО
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ