Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство

Останні дні перед виборами: наша пісня гарна й нова, почнімо її знову!

У останні два тижні президентської виборчої кампанії-2010 складається враження дежавю: десь колись ми це вже бачили і чули. А якщо точніше – рівно пять років тому.

  

Перед вирішальною битвою нібито за долю України загалом та кожного “маленького українця” зокрема. Насправді ж вирішувалась і тоді, і нині доля небагатьох не зовсім маленьких і однозначно заможних та впливових українців.

 

Випробувавши на електораті у цій виборчій кампанії старі й нові технології та псевдотехнології, старі-нові кандидати на пост глави держави в останні тижні боротьби згадали про кампанію пятирічної давності, забувши давнє: “Двічі в одну річку не ввійдеш” , і з новими силами почали витягувати на світ білий перевірені часом методи.

 

Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко знову пропонують виборцям маніпуляцію “всі за одного”. Звісно, гуртом  і батька легше бити. Однак гурти на цей раз виходять то малі, то відверто штучні, та й “батько” з приказки не один. Технологія застосування всенародної підтримки кандидата на виборах не нова. Її ще називають “ефектом приєднання”. Юлія Тимошенко у цій кампанії перша вирішила піднятись у рейтингу за допомогою зближення з “зірками” шоу-бізнесу. Ближче до кінця кампанії підтримку нинішньому премєру і кандидату у Президенти почали засвідчувати численні збори інтелігенції різних рівнів. Зазвичай, нині на вірність присягають ті самі і за тою самою доброю традицією, що й у 1999  році – Леонідові Кучмі, у 2004 – спочатку Віктору Януковичу, а потім і Вікторові Ющенку.

 

Нинішній глава держави, згадуючи гасло “разом нас багато, нас не подолати”, теж в останні тижні говорить про необхідність обєднання демократичних сил на виборах Президента України. 

 

На зустрічі з галицькими журналістами він заявив, що у демократичному таборі сьогодні існує «велике різноманіття». На його переконання, консолідація навколо одного кандидата значно полегшить демократичним силам проведення першого туру виборів. «Особливість проведення виборів Президента України полягає в тому, що перемога формується у першому турі», - сказав Ющенко. Відтак він повідомив, що веде переговори про обєднання. Однак вже наступного дня усі перелічені ним кандидати у Президенти мали новий інформаційний привід для появи у ЗМІ: спростовувати слова гаранта.

 

Все було до смішного прогнозовано: ніхто з них не захотів асоціюватись в очах виборцях з Віктором Андрійовичем, памятаючи про “ефект привязки”. А попереду ж – парламентські та місцеві вибори, котрі для кожного з них означають більше, аніж президентські.

 

Ще одна технологія пятирічної давності: неминучість перемоги нашого кандидата та підбурювання народу до захисту свого вибору. Нею віртуозно до останнього передвиборчого подиху користується Юлія Тимошенко. Вона не лише розповідає про те, що переможе ВОНА, а й за “кольорових” революцій та посткольорових подій вийшла на прес-конференцію під гаслом “Початок нового шляху”. Зрештою, саме Юлія Тимошенко та її прихильники переконані, що в Україні буде стільки турів виборів, скільки потрібно буде для її перемоги. 

 

Віктор Янукович у 2010 році теж у своїй перемозі не сумніваєьтся.

Відтак знову лунають слова про те, що на виборах готуються масові фальсифікації. При тому штаби звинувачують один одного у їх підготовці. Хоча усім зрозуміло, що кожен з них не проти , щоб у доленосну ніч підрахунків голосів з’явилася казкова фея, котра формуватиме результати голосування на їхню користь.

 

Віктор Ющенко теж згадав, що недосконалість закону про вибори дає можливість фальсифікувати їх результати.

 

З надіює на вихід у другий тур живе і Сергій Тігіпко, котрий дав розпорядження своїм штабам готуватися до нього. На відміну від Арсенія Яценюка, котрий ще наприкінці минулого року зрозумів, що на цих виборах він зробив все, що міг і як міг, а тому у ніч з 17 на 18 січня спатиме спокійно: не так важлио скільки крихт припаде йому при поділі великого пирога голосів виборців.

 

Якщо головні гравці президентської виборчої кампанії-2010 говорять про можливість і підготовку фальсифікацій, то, певна річ, жоден з них не може оминути увагою дієвий спосіб – МАЙДАН. І Віктор Янукович, І Юлія Тимошенко готові захищати масовими акціями саме свою перемогу. Відтак навіть за місяць до виборів подали заявки на проведення вуличних зібрань громадян на головних площах та вулицях столиці. Суд щоправда їх заборонив.

 

Але головний спонсор майдану-2004 опальний російський олігарх Борис Березовський знову з’явився у ЗМІ зі заявами про готовність вкласти свої кровні скромні статки в перемогу демократії в Україні.

 

Передостаннє дежавю. Це – уявна загроза олігархів і Росії. Нею лякають і Віктор Юшенко, і Юлія Тимошенко. Щоправда, кожен українець розуміє, що від зміни особи в президентському кріслі олігархам гірше не стане: кожен з них вміє пристосовуватись і домовлятись. А загроза Росії – то байка з минулого. Адже саме благополучна Америка принесла у світ нинішню фінансову кризу.

 

І останнє дежавю. Усі раптом наче прозріли. Вмить! І на вуха виборців посипались номери кримінальних справ та статей Кримінального кодексу. На тлі взаємни звинувачень Ющенка і Тимошенко, розповідей про офшори, хабарі, банк “Україна”, справи Лозінського та педофілів, Янукович  з “Межгірям” та бурхливою молодістю з кримінальним присмаком у цій трійці виглядає не найгірше.

 

Зрештою, є і нова технологія. Такого незалежна Україна ще не бачила. Поза робочим процесом мають намір опинитися і голова ЦВК, і адмінсуду.

Утім, “творець французьких президентів” соціолог Сегела колись казав: “Вибори – це драматургія. Вибирають того, хто зможе розповісти своєму народові той уривок історії, який він захоче почути у даний конкрений історичний момент”.

 

Відтак, залишається чекати, кому ж ЦВК присвоїть титул Байкар-2010...

 

Ірина Вороняк, PR-агенція “Колібрі”.

 

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...