Остання інвентаризація житлових і нежитлових приміщень Львова проводилася у 1970-х роках — Степан Павлюк
Слухай онлайн

Остання інвентаризація житлових і нежитлових приміщень Львова проводилася у 1970-х роках — Степан Павлюк

Остання інвентаризація житлових і нежитлових приміщень Львова проводилася ще у 1970-х роках. Через те, що на сьогодні дані інвентаризації дуже застаріли, управління житлового господарства Львівської міської ради не може навіть спрогнозувати, скільки коштів необхідно на капітальний ремонт львівських будинків й, що більше, достеменно не знає, точну кількість будинків, які потребують негайного втручання. Щоб виправити цю ситуацію, у червні 2006 року рішенням сесії ЛМР було створене Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації, яке 27 липня пройшло реєстрацію. Однак ще дотепер БТІ міста не запрацювало. Про причини затримки у початку роботи міського Бюро, а також про проведення інвентаризації житлових та нежитлових приміщень Львова, яка запланована на найближче майбутнє, в ексклюзивному інтерв’ю «Гал-info» розповів начальник ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації», депутат міської ради Степан Павлюк.

 -- Степане Григоровичу, на якому етапі зараз створення міжміського бюро технічної інвентаризації?
 -- 6 червня відбулася спільна нарада Петра Олійника, Мирослава Сеника та Андрія Садового,  під час якої керівник області дав доручення голові облради розглянути питання про реорганізацію обласного БТІ та створення Міжміського бюро технічної інвентаризації на сесії Львівської обласної ради. Це було повернення до практики попередніх років. Адже до 1996 року функціонувало Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації, яке потім було реорганізоване у Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки  управління ЖКГ Львівської ОДА. Однак 15 квітня 2005 року Львівська обласна рада, всупереч законодавству, змінила Статут бюро, реорганізувавши його в Комунальне підприємство ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». Прокурор області тоді ще підготував протест на це рішення, однак на розгляд депутатів він так і не потрапив. У протесті прокурора, зокрема, зазначалося, що «… рішення про реорганізацію Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки УЖКГ може прийняти тільки його засновник — управління майном Львівської ОДА. Тому Львівська обласна рада, яка не є засновником БТІ, не мала права одноосібно приймати рішення про реорганізацію Бюро без прийняття відповідного рішення компетентним органом державної влади. Таким чином ЛОР фактично вийшла за межі своїх повноважень та порушила інтереси держави…» Зараз міськрада готує звернення до новопризначеного прокурора Львівської області, щоб він нарешті подав протест на рішення Львівської обласної ради, тим більше, що цей протест повністю готовий.
 Обласна влада, здавалося б, задекларувала готовність йти місту назустріч. Однак, від шостого червня минуло вже достатньо багато часу, а ми й досі не отримали жодної інформації про те, чи займається обласна рада цим питанням. Можливо процес гальмується через те, що в депутатів канікули, однак з кожним днем переконуюся все більше і більше, що обласна рада такого рішення не прийме, занадто багато інтересів зачіпає ця реорганізація.

— Що, в такому випадку, Ви плануєте робити далі?
-- Формально сьогодні новостворене міжміське БТІ проходить реєстрацію, ми вже стоїмо на обліку в податковій, виготовили необхідні печатки. Зараз активно розглядається питання підбору приміщення для міжміського бюро технічної інвентаризації. Отож чекаємо осені, щоб подивитися, що робитиме обласна рада.
 Обласне бюро технічної інвентаризації звернулося до суду, щоб оскаржити ухвалу міськради, прийняту в червні, про створення міжміського БТІ. Відбулося вже два судових засідання, однак представники обласного Бюро на них не з’явилися. Наступне судове слухання призначене на 28 серпня. Якби суд виніс рішення на користь обласного БТІ, хоча я в цьому дуже сумніваюся, то це означало би, що територіальній громаді Львова заборонено створювати комунальні підприємства. Всі розуміють, що це повний абсурд.
 У всякому випадку, ми будемо дуже жорстко ставити про передачу місту всіх архівних документів, які стосуються Львова і якщо обласне БТІ відмовиться це зробити, то будемо подавати в суд.
 
-- А що дасть місту створення міжміського бюро технічної інвентаризації, тобто чи можна очікувати додаткових надходжень від діяльності цієї організації у міський бюджет?
-- Поки що про це говорити зарано, спершу треба провести інвентаризацію житлових і нежитлових приміщень, виявити всі прибудовані приміщення, які є у Львові, звірити це з кадастровими планами. Тоді ми будемо мати повну картину сплати податків, адже на сьогоднішній день цього немає. Не виключений факт, що будуть виявлені приміщення, які використовуються не за призначенням, але вони не обліковані. Основна ж мета створення БТІ — показати фізичний знос львівських будівель, адже є будинки, які збудовані в 1800-х роках і навіть раніше і ще жодного разу в них не проводився капітальний ремонт.
 На сьогодні інформацію про фізичний знос будинків, як це не парадоксально, ми маємо за даними інвентаризації, яка робилася ще у 70-х роках. Власне, це була остання інвентаризація у Львові, а від того часу минуло вже більше 40 років. Зараз ми не маємо реальної картини стану справ господарки міста. Управління житлового господарства міської ради навіть не може спрогнозувати, скільки коштів необхідно на капітальний ремонт львівських будинків. Ми тільки оприлюднюємо цифри, що є така то кількість аварійних будинків,  а чи вони такі, що їх треба зносити, чи їх ще можна ремонтувати, насправді, ніхто точно не знає.

-- Чому обласне БТІ за цей час, як Ви говорите 40 років, не проводило інвентаризації житлових і нежитлових приміщень у Львові?
— БТІ працювало за принципом: якщо  щось треба, то клієнт сам з’явиться. Тобто приходить людина, яка є або власником, або має якесь відношення до об’єкту, вона зацікавлена у проведені інвентаризації, відповідно всі роботи ведуться за її кошт. В бюджеті ці кошти не передбачалися і на державному рівні у виділенні грошей зацікавлені також не були. При Радянському Союзі власності не було, тому нічого й не робилося, а на перших порах незалежності до цього просто не доходили руки.
 Після інвентаризації ми, принаймні, матимемо реальну картину, в якому стані зараз є місто Львів — пам’ятка архітектури, спадщина ЮНЕСКО -- тоді ми зможемо ставити перед Кабінетом Міністрів якісь вимоги щодо виділення коштів.

-- Коли орієнтовно може розпочатися інвентаризація житлових і нежитлових будинків Львова і скільки вона може тривати?
-- Якщо вести інвентаризацію не вибірково, а все підряд, треба мати, звичайно, велику кількість людей і затратити на це багато часу. Якщо ж працювати з тими архівними документами, які є, то це зробити значно простіше. Однак, проблема в тому, що обласне БТІ не хоче передавати місту архівні документи. Якщо ж немає матеріалів, то на один об’єкт, щоб детально вивчити ситуацію, треба ставити по кілька людей і для проведення комплексної інвентаризації нам треба буде щонайменше 70-80 осіб.
 Що ж стосується реєстрації прав власності, то це простіше, бо існує єдиний державний реєстр, тут нічого в роботі БТІ змінювати не треба буде. Інша справа, що зараз на нас може «посипатися» велика кількість запитів виконавчих служб, адвокатських запитів, запитів райвідділів міліції, прокуратури, судів, адже кожен захоче відстояти своє право власності, бодай якусь часточку, вирішити спірні питання, незважаючи на те, яким чином ця власність була набута.

-- Реорганізація обласного БТІ означає повну ліквідацію цього Бюро, адже туди входить не тільки Львів, але і ще кілька районів Львівщини?
-- Якщо обласна рада зацікавлена в існуванні такої організації як обласне Бюро технічної інвентаризації, то вона має включитися в цей процес і подати свій варіант реорганізації БТІ. Тим більше, що на сьогодні перекладати на місто всі проблеми області нема абсолютно ніякого сенсу.

-- Як Ви бачите вирішення проблеми незаконного будівництва у Львові?
-- Зараз за незаконним будівництвом фактично ніхто не слідкує, я ж вважаю, що треба закріпити конкретні вулиці та райони за конкретними людьми, скажімо, створити інспекцію для обстеження самобудів, чи будівельну міліцію, які би за цим слідкували і несли відповідальність за порушення. Тоді буде контроль. Тоді ми зможемо розглядати питання не адміністративного штрафу у розмірі 175 гривень за порушення, як це є зараз, а більш жорстких мір покарання. Відповідно, у людей будуть реальні стимули оформляти право власності.
 Принаймні тоді можна буде побачити, чи будівництво ведеться за проектом, чи витримуються санітарні та пожежні норми. На сьогодні самобудів у Львові є дуже багато.  Точної цифри не знає ніхто, але тисяч 14-15 точно набереться.

— Свого часу міськрада прийняла ухвалу про узаконення вже завершеного самовільного будівництва, згідно з якою фізичні особи сплачують 10% вартості збудованого, а юридичні — 25%. На Ваш погляд, чи не сприяла такою ухвалою мерія самовільному будівництву у Львові, адже значно легше сплатити 10 чи 25%, аніж отримати всі погодження та дозволи на будівництво? Чи не планує міськрада найближчим часом переглядати цю ухвалу?
-- Зараз переглядати цю ухвалу зовсім нема сенсу, адже, як я вже сказав, в нас тисячі незаконних забудов. Тож якщо ми відмінимо ухвалу міськради, це означатиме, що люди, які вдалися до самовільного будівництва, не заплатять за це жодної копійки. Поки у Львові не буде проведено інвентаризації і поки ми не наведемо порядок із самобудами, щось змінювати не доцільно.

Розмовляла Оксана ЛАБОЙКО

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...