Слухай онлайн

Підготовчий етап інвентаризації земель Львівщини знаходиться на стадії завершення

Одним із найболючіших питань нашого міста є питання землі. Землі бракує, тому як житлову, так і комерційну, промислову забудову треба робити зважено. Щодо проблеми інвентаризації земель Львова та розробки нового генерального плану забудови міста, встановлення меж міста «Гал-info» поспілкувалось з начальником управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міськради Богданом Кунтим.

- Коли буде проведена повна інвентаризація земель Львова, і скільки це коштуватиме місту?

- Інвентаризація земель Львова почалася 18 грудня 1990 року і мала закінчитися у березні 1991 року. З того часу щороку проводяться інвентаризаційні заходи органами Держкомзему, тобто відбувається збір документів з усіх організацій, які мали виготовити документацію на землекористування. Така документація кожного року збирається і накопичується, і терміни її обробки постійно переносяться. Так, остання дата проведення інвентаризації перенесена на 2008 рік, і до цього всі документи на право власності на землю є чинними. Тобто з моменту проведення інвентаризації мало би залишитися лише три форми користування: приватна власність на землю, для державних та комунальних форм власності – постійне користування, решта ж можуть мати землю в оренді. Це прояснило б, кому яка земля належить і в якій формі він може нею користуватися.
Фінансовий аспект. Ми передбачаємо кожного року в бюджеті кошти на розмежування земель державної, комунальної та приватної власності, і в процесі того ми маємо зробити інвентаризацію. Цю роботу можна виконати за два роки, і в принципі, підготовчий етап  знаходиться на стадії завершення, але… Але для того, щоб оголосити тендер на проведення інвентаризаційних робіт, ми маємо мати гарантії того, що отримаємо необхідні на це кошти. На цей рік на це було закладено 5 млн. гривень, але, враховуючи наш постійно бідний бюджет міста, нам виділення цих коштів (на проведення інвентаризації) знову перенесли, як переносять кожного року. Незважаючи на те, що це дорога та об’ємна робота, вона того варта.
Наше міське управління природних ресурсів було створене для того, щоб налагодити процес справляння орендної плати. Якщо в 2002 році зібрана орендна плата становила 2 млн. грн., то в 2005 році ми вже зібрали 13,5 млн. грн. Зараз ми плануємо зібрати близько 18 млн. гривень орендної плати – це є гроші міста. На сьогодні 80 відсотків землекористувачів ми перевели на орендну плату і багато з них є комерційними землекористувачами.
До кінця року ми маємо завершити інвентаризацію десяти парків, що є у Львові, навчальних закладів, деяких підприємств-банкрутів. Зокрема, зараз проводиться інвентаризація земель, які займають завод газової апаратури, «Кінескоп», «Автонавантажувач», інших колишніх промислових гігантів. То здається, що розмежувати територію так легко, зокрема необхідно визначити території, за новими власниками – наприклад, на заводі газової апаратури сьогодні є декілька нових власників. Там треба зробити містобудівне обґрунтування, визначити, які території, за яким підприємством закріплені, а потім ще «спонукати» їх до укладення договорів оренди.
Відповідно, все це переноситься на планування розбудови міста. Території фактично всіх львівських заводів є величезними, але заводи закрились, на їхніх територіях працюють приватні фірми, і для того, щоб, наприклад, на цих територіях будувати житло, вулиці, дороги, необхідно дуже багато враховувати. Але робота робиться, робиться поступово, все одразу «накрити» не можна. До прикладу, на минулій сесії розглядалось два питання по закріпленню земельних ділянок за підприємствами на території колишнього заводу «Автонавантажувача» та заводу газової апаратури. Все залежить від коштів.
На наступний рік у нас заплановано заходи по затвердженню меж міста з врахування генерального плану забудови, і змінення межі відповідальності Львівської міської ради. Друге питання – це оцінка землі міста по районах. Ми вже проводимо тендер і незабаром будемо мати оцінку.  
 
- Про які саме заходи по затвердженню меж міста йдеться, і що означає зміна межі відповідальності Львівської міської ради?

- Мається на увазі розподіл землі міста. Затвердження меж міста є складною роботою, бо вимагає попереднього погодження з усіма сільськими радами та великими землекористувачами, такими, як наприклад, «Укрзалізниця». Крім землі, йдеться і про лісове господарство. Коли я говорив про зміну межі відповідальності Львівської міської ради, то мав на увазі ліси міста, за які ми звітуємося, але які не входять в юридичну межу міста. Таких земель ми маємо приблизно 3,5 - 4 тисячі гектарів – це ліси біля Брюхович, між Винниками та Львовом, ліси від туберкульозної лікарні, що в кінці вулиці Зеленої, до с. Чишки. По лісах біля Брюхович (300 га) та Збиранки, довкола яких було багато шуму, ми вже прийняли ухвалу і зарахувати їх в межах регулювання землекористування Львівської міської ради.
Чому цей процес такий складний – бо йдеться не лише про адресу, а й про податки, тобто куди вони підуть. Наприклад, Львівська ТЕЦ-2 має територію 240 га і сплачує сьогодні земельний податок до сільради села Сороки-Львівські, і сільрада говорить, що за ці гроші вона утримує майже всю свою інфраструктуру. І вони її віддавати не хочуть, бо це їхня земля і їм вона приносить гроші; якщо вони її віддадуть, то не буде звідки брати кошти. Для нас же впорядкування цих земель важливе в іншому плані – їхнього правильного планування та контролю використання цих земель. Ми хочемо, щоб були враховані інтереси і сільрад, і міста, було погодження, бо сьогодні, наприклад, їдучи по приміській зоні, можна побачити, що вона інтенсивно забудовується, але немає необхідних забезпечень, наприклад, нормальних широких доріг – їх немає ні в Сокільниках, ні в Солонці - там 6-метрової ширини вулички. Крім того, немає нормальної планувальної структури, нормального інженерного забезпечення (вода, каналізація, очисні споруди), але найгірше, що вони таким чином обмежують перспективу розвитку міста Львова. Ми це вже проходили в 50-х, 60-х та 80-х роках, коли межі міста інтенсивно забудовували промисловими об’єктами. Потім з’являлась потреба в новому житлі і тоді зводились нові мікрорайони – на вулиці Терешковій, Любінській, Артема. Потім знову почалася промислова забудова за новозбудованими житловими кварталами. Так з‘явилася південно-східна промислова зона в районі заводу „Львівприлад”, довкола Автобусного заводу все розбудували і так далі. У результаті ми отримали Львів — «слойоний пиріг» - «житло-промисловість-житло-промисловість». Зараз же, щоб розширити межі міста, ми маємо продовжувати цю невдячну справу, бо для того, щоб будувати житло та інфраструктуру біля нього, ми будемо змушені виходити за нинішні території. І тому, коли ми зараз формуємо межі міста, згідно з новим генеральним планом забудови, і врахуємо ті землі, про які я вже говорив, – ми будемо мати обґрунтування того, чому ми хочемо мати саме таку межу і чим це бажання спричинене. Не для того, щоб загарбати довколишні землі і продавати їх потім «направо і наліво», а для того, щоб їх розумно впорядкувати, враховуючи перспективу розбудови міста.

- Ви згадали генеральний план забудови Львова. Чи існує він ?

- Так. Одні говорять, що його немає, інші - що він є. Насправді генеральний план розбудови міста існує. Та хордова автомагістраль Стрийська – Богдана Хмельницького з виїздом на Київську трасу, про яку багато говорять, так вона була передбачена в генеральному плані ще з 1908 року, і до цього часу ми його дотримуємось – цей коридор ми не забудовуємо. Останнє затвердження Генплану відбулося 1993 року, тобто основні планувальні структури його зберігаються, і ми вносимо зміни, враховуючи політичний, їх соціально-економічний характер, не порушуючи при цьому цієї структури. Ще 15 років тому Львів був на 70 відсотків осередком електровакуумноприладобудівної промисловості, тут був завод ЛОРТА, на якому працювало 20 тисяч чоловік, «Полярон» та «Кінескоп», а зараз все інакше – Львів стає цікавим як культурно-туристичний центр, і, відповідно, під це треба перебудовувати місто. У нас немає проблеми в будівництві нового заводу на 200-300 га - такі проблеми є в Луганську та Донецьку, у нас є проблема, де будувати житло, інфраструктуру обслуговування та торгівлі, готелі, спортивно-оздоровчі та розважальні комплекси. З врахуванням цього всього вносяться зміни в генплан. Зараз управлінням архітектури, яке є замовником генплану, погоджена концепція генплану, і тепер вони розробляють правила забудови. Якщо ви маєте кошти і хочете побудувати комерційну забудову, то ви, крім ваших витрат на будматеріали та суми прибутку, яку ця нерухомість вам принесе, маєте знати, що буде з районом, в якому ви будете будуватись, за 15 років, а це визначається правилами забудови. Забудовник та сторона, що надає землю, укладають правила, згідно з якими вони працюють.

- Рівно рік тому тодішній в.о. міського голови Зеновій Сірик обговорив питання інвестицій в забудову Львова з інвесторами з Фрайбурга (Німеччина) та Падуї (Італія). Тоді визначили, що в міста є 10-20 га під житлову та промислову забудову. Чи актуальною ще є ця пропозиція і чи цікавиться інвестор пропозицією міськради?

- До нас звертається багато потенційних інвесторів, які хотіли би вкласти гроші. Наприклад, вони хотіли би мати 30-40 га під промислово-житлову забудову, не технопарк, а під легку промисловість та інфраструктуру (поселення-супутник). Дійсно, приїжджали інвестори, і ми їм показували, де можуть буди такі ділянки. Наприклад, у районі Лисиничів, вулиці Богдана Хмельницького, біля Брюховичі. Але далі протоколу намірів бажання інвестора не йшло.

- Крім комерційного, будують ще соціальне житло. Чи це актуально у Львові, чи передбачена якась програма заохочення будівельних організацій будувати соціальне житло?

- Розумієте, досвід говорить про те, що землі більше не буде, її може бути лише менше, це не є виробництво, де можна збільшити випуск продукції. Якщо площа землі зменшується, то вона буде лише дорожчати, відповідно, житло також буде дорожчати, а не дешевшати. Але я би не робив з цього велику проблему. Треба розрізняти комерційну вартість землі, на якій будують, - житло в центрі буде дороге, і місто завжди буде мати бажання щось на цьому заробити, інша справа - на окраїні міста тут вартість землі буде меншою, відповідно меншою і більш «соціальнішою» тут буде забудова.

Розмовляв Валентин Концевич, „Гал-іnfо”

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...